Справа № 758/14230/25
15 вересня 2025 року суддя Подільського районного суду м. Києва Блащук А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Бишевець Руслан Валерійович, приватний нотаріус Лозова Юлія Анатоліївна, про визнання заповіту недійсним,-
До Подільського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Бишевець Руслан Валерійович, приватний нотаріус Лозова Юлія Анатоліївна, про визнання заповіту недійсним.
Одночасно із позовною заявою на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову.
В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що після смерті ОСОБА_4 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лозової Ю.А.
Позивач є рідним братом спадкодавця та входить до другої черги спадкування за законом. Спадкоємці першої черги відсутні.
Позивач вважає, що померлий не міг за життя скласти заповіт, так як страждав на ряд тяжких хвороб та мав психічний розлад, і в силу свого психічного стану був нездатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому просить суд визнати заповіт від 26.07.2024 недійним.
Вважає, що невжиття заходів позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.
Відповідно ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно; забороною вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Таким чином, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
При цьому, заявник є вільним у виборі заходу або заходів забезпечення позову, які слід застосувати, однак має навести обґрунтування доцільності вжиття кожного з них.
З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , орган державної реєстрації: Київський відділ державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 5540.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що передбачено ч. 1 ст. 1270 ЦК України.
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).
Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 1270, ст. 1276 ЦК України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.
Частиною 2 ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат» встановлена заборона будь-якого втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов'язків.
Відповідно до п. 3 глави 2 роз. ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5, за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Отже, чинним законодавством України прямо передбачений обов'язок нотаріуса зупинити нотаріальне провадження, тобто тимчасово припинити вчинення нотаріальних дій на невизначений строк, за умови надходження від заінтересованої особи відповідної заяви та надання доказів звернення до суду з позовною заявою.
З огляду на викладене, враховуючи наявність спеціальної правової норми, яка імперативно визначає підставу обов'язкового зупинення нотаріусом вчинення нотаріальних дій за вище викладених умов, суд доходить висновку про недоведеність позивачем можливості ускладнення виконання майбутнього рішення суду за не вжиття заходів забезпечення позову.
Незакінчення шестимісячного терміну з дня відкриття спадщини, наявність спору у суді, об'єктивно унеможливлюють видачу свідоцтва про право на спадщину, а відтак, підстави забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації здійснення переоформлення права власності - відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 152, 153, 353 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Бишевець Руслан Валерійович, приватний нотаріус Лозова Юлія Анатоліївна, про визнання заповіту недійсним - залишити без задоволення.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя А.М.Блащук