печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9347/25-ц
Пр. № 2-5277/25
11 вересня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Вовк С. В.,
за участі секретаря судових засідань Брачун О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Позиція сторін у справі
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимог обґрунтовувались тим, що 16 листопада 2012 року, приблизно о 10:00 год, перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_1 , а саме біля квартири АДРЕСА_2 відповідач вступив з позивачем у словесну сварку на ґрунті особистих неприязних відносин, під час якої у відповідача виник прямий умисел спричинити позивачу тілесні ушкодження. Реалізуючи свій намір відповідач умисно, протиправно, завдав удар кулаком правої руки у ліве око позивача, коли він відвернувся та намагався піти до своєї квартири. Після нанесення цього удару позивач впав на підлогу, а відповідач продовжив наносити йому удари ногами по тілу.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018100060001433 від 06 квітня 2018 року встановлено, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.
Після інциденту, який відбувся 16 листопада 2012 року, відповідач неодноразово вчиняв насильницькі дії, щодо позивача, його родини та майна, що зафіксовано правоохоронними органами та є предметом розгляду інших проваджень, а саме правопорушень, передбачених ст. 125 КК України та ст. 356 КУпАП.
Внаслідок дій відповідача позивач зазнав майнової шкоди, у вигляді необхідних витрат на отримання послуг медичної допомоги та витрат на медикаменти у розмірі 13 096 грн. 57 коп.
Крім того, у зв'язку із незаконними діями ОСОБА_3 позивачу завдано непоправну моральну шкоду у розмірі 500 000, 00 грн, що полягає у сильних душевних стражданнях, які в подальшому вплинули на стан його здоров'я, втраті життєвих орієнтирів та ділової репутації.
Позивач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, його представник подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а також зазначив, що не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву суду не надав.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, зазначених у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і сторона позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Процесуальні дії
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Фактичні обставини справи
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1350/Е від 18 жовтня 2013 року, внаслідок дій ОСОБА_2 позивачу спричинені наступні тілесні ушкодження, а саме:
а) закрита черепно-мозкова травма: забійна рана в проекції «хвостової частини» лівої брови, з переходом на верхню повіку на фоні овальної форми синця (5,5x5,1 (см), станом на 17.11.2012) в проекції лівої брови (який розповсюджується на повіки лівого ока та у підочну ділянку); трикутної форми крововилив у склеру лівого ока біля зовнішнього куточка (висотою 1,5 (см), довжиною основи 0,7 (см), червоного кольору)); струс головного мозку; Отриманий ОСОБА_1 комплекс ушкоджень у ділянці голови, супроводжувався функціональним порушенням головного мозку (з відомим регресом об'єктивної неврологічної симптоматики у строк понад 6, але менш ніж 21 добу, що відображає перебіг найлегшої форми черепно-мозкової травми струсу головного мозку) так і функціональними порушеннями з боку лівого ока (розвиток постконтузійної макулопатії лівого ока, яка проявлялася у зниженні зору на ліве око до 0,5 (при нормі 1,0). Функціональні порушення лівого ока спостерігалися у строк понад 21 добу, який власно і відображає тривалість розладу здоров'я, як загальноприйнятого судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості.
б) садно круглої форми (діаметром 1,3 (см)) на задній поверхні лівого ліктьового суглоба; садна переривчастого характеру (поверхня саден вкрита червоно-бурими кірочками, які розташовані на рівні неушкодженої шкіри) - на задній поверхні правого ліктьового суглоба та на зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу - розмірами від 0,7x0,1 (см) 3,9x2,5 (см)); овальної форми синці (червоно-фіолетового кольору) - на долонно-променево-тильній поверхні правого передпліччя у середній та нижній третинах (12,6x7,5 (см)); на тильно-променево-долонній поверхні правої кисті в проекції підвищення 1 пальця (4,9x3,5 (см)); овальної форми синець (червоно-синього кольору) на тильній поверхні правої кисті в проекції 4-5 п'ястно-фалангових суглобів, з переходом у ділянку основних фаланг (4,2x3,5 (см)) на фоні якого (в проекції 4 п'ястно-фалантового суглобу) садно овальної форми (0,1x0,2 (см), поверхня якого вкрита червоно-бурими кірочками, як розташовані на рівні неушкодженої шкіри)).
Характер та морфологія виявлених тілесних ушкоджень, відомі часові дані та обставини події, дозволяють стверджувати про те, що вказані тілесні ушкодження утворилися від дії (комплекс ушкоджень у ділянці голови - за рахунок ударів-співударяння; садна - за рахунок ковзання, тертя або ударів під кутами; синці 1 за рахунок ударів-співударяння) тупих предметів, деякі з яких мали овальні контактні поверхні. Саме тому кожне з виявлених тілесних ушкоджень, за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження.
13 листопада 2013 року позивач звернувся до Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві із заявою про спричинені йому тілесні ушкодження.
14 листопада 2013 року відомості щодо вказаного кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110060008731 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 122 КК України.
18 грудня 2013 року про підозру у вчиненні вказаного злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, за ознаками умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження повідомлено відповідача.
06 квітня 2018 року постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 Шемовньова Г.В. матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 виділені в окреме кримінальне провадження № 12018100060001433 від 06 квітня 2018 року.
Актом про надані медичні послуги, та копіями квитанцій па медикаменти підтверджується, що внаслідок дій відповідача позивач зазнав майнової шкоди, у вигляді необхідних витрат на отримання послуг медичної допомоги та витрат на медикаменти у розмірі 13 096 грн. 57 коп.
Обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12018100060001433, затвердженим 06 квітня 2018 року прокурором Київської місцевої прокуратури №6 Шемовньовим Глібом Вячеславовичем, відносно ОСОБА_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. І ст. 122 КК України, підтверджено, що ОСОБА_2 , своїми умисними діями, які виразились в спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто в умисному ушкодженні, які не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України.
Печерський районний суд міста Києва у справі № 757/203 19/18-к ухвалою від 18 листопада 2024 року закрив зазначене кримінальне провадження у зв'язку із закінченням встановлених ст. 49 КК України строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Позиція суду та оцінка аргументів сторін
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Положеннями ч. 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ст. 1166 частин 1, 3 ст. 1195 ч. 1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
За змістом статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Як роз'яснено у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова № 4 з подальшими змінами та доповненнями) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явиш, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Під час розгляду справи судом встановлено, що внаслідок протиправних дій відповідача позивачу спричинено майнову шкоду у вигляді необхідних витрат на отримання послуг медичної допомоги та витрат на медикаменти у розмірі 13 096, 57 грн.
Суд вважає аргументованими доводи сторони позивача про те, що від дій відповідача він зазнав моральної шкоди та погоджується із визначеним позивачем розміром такої шкоди у сумі 500 000, 00 грн, виходячи із ступеня тяжкості тілесного ушкодження, відсутності будь-яких дій відповідача щодо відшкодування спричинених ним збитків, тривалості психологічних страждань і зусиль докладених для відновлення здоров'я та отримання справедливої сатисфакції.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позову та необхідність їх задоволення.
Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_4 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 майнову шкоду у розмірі 13 096, 57 грн та моральну шкоду у розмірі 500 000, 00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С. В. Вовк