печерський районний суд міста києва
Справа № 201/10062/25-ц
пр. 2-о-400/25
25 вересня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В., перевіривши матеріали заяви Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю заінтересованої особи Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, -
Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - заявник, Соборний ВДВС), за участю заінтересованої особи Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - заінтересована особа, АТ КБ «Приватбанк»), звернулось до Соборного районного суду міста Дніпра з заявою про розкриття інформації, що містить банківську таємницю.
Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 18.08.2025 року заяву Соборного ВДВС передано для розгляду до Печерського районного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2025 року головуючим суддею визначено суддю Григоренко І.В. та 16.09.2025 року матеріали справи передано для розгляду.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2025 року заяву Соборного ВДВС залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.
23.09.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва в підсистемі «Електронний суд» від представника заявника - Тичинського Дмитра Євгеновича надійшла заява про залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення без розгляду.
Перевіривши заяву про залишення заяви без розгляду, дослідивши матеріали справи, суддею встановлено наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Як визначено у ч. 1 ст. 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Так, представником заявника на підтвердження повноважень долучено до матеріалів справи копію довіреності від 11.10.2024 року, яка не містить застереження щодо подання до суду заяви про залишення заяви без розгляду.
Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як визначено у ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
За умовами частини третьої ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Так, представник заявника звернувся до суду з заявою про залишення заяви про розкриття інформації, що містить банківську таємницю без розгляду, оскільки виконавче провадження в рамках якого заявник звернувся з даною заявою завершене.
Як визначено у п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
В свою чергу, відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2025 року, заяву Соборного ВДВС про розкриття інформації, що містить банківську таємницю залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.
Таким чином, провадження у справі за заявою про розкриття інформації, що містить банківську таємницю не відкрито.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли до постановлення ухвали про відкриття провадження від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.
Так, оскільки до відкриття провадження у справі представник заявника звернувся до суду із заявою про залишення заяви про розкриття інформації, що містить банківську таємницю без розгляду, що не суперечить чинному законодавству, заява подана в межах наданих повноважень, у суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні зазначеної заяви.
Разом з цим, оскільки на даний час провадження у справі не відкрито, суд вважає за необхідне застосувавши аналогію закону повернути заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 19, 128, 187, 258, 259, 260, 261, 274, 277, 279, 347-350 Цивільного процесуального кодексу України, -
Заяву Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю заінтересованої особи Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про розкриття інформації, що містить банківську таємницю - повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити заявнику право звернутись із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 25.09.2025 року.
Суддя І.В. Григоренко