Справа № 756/15441/25
Провадження № 1-кс/756/2723/25
01 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
її захисника адвоката ОСОБА_5 ,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку тримання під домашнім арештом у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 серпня 2025 року за № 12025100050001980, за підозрою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжин, Чернігівської області, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
І. Суть клопотання
До Оболонського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просила продовжити строк застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покласти на неї обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Київській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України.
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 серпня 2025 року за № 12025100050001980, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують продовження підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку слідчого, застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з наведених у ньому мотивів.
Захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 не заперечив проти продовження застосування запобіжного заходу та просив визначити його шляхом заборони залишати житло у певний час доби.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника та не заперечила проти клопотання прокурора.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
Дослідивши клопотання, надані слідчим матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Положення ч. 3 ст. 199 КПК України орієнтують слідчого суддю додатково з'ясовувати:
- обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу;
- обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри
Слідчий зазначила, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та день, але не пізніше ніж 05.08.2025 ОСОБА_4 , незаконно придбала та почала зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, у великих розмірах, з метою збуту.
У подальшому 05.08.2025 приблизно о 12:45 ОСОБА_4 , яка перебувала на березі озера "Вербне" поблизу адреси: м. Київ, просп. Степана Бандери, 29, була зупинена працівниками поліції та на запитання щодо наявності речей, обіг яких обмежений або заборонений, повідомила, що має.
Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про що їй було повідомлено 06 серпня 2025 року.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 05.08.2025, в ході якого у неї було вилучено 12 згортків з речовиною;
- протоколом допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
- протоколом огляду мобільного телефону підозрюваної, у якому зафіксоване листування з приводу розміщення наркотичних засобів;
- висновком експерта №СЕ-19/111-25/48241-НЗПРАП від 06.08.2025;
- іншими матеріалами провадження у їх сукупності.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , зокрема, кількість вилучених у неї засобів, а також відомості про особу підозрюваної, зокрема, відсутність у неї постійного місця роботи на час затримання.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
Під час оцінки ризику впливу на свідків слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Оцінюючи наявність цього ризику слідчий суддя враховує, що особи свідків відомі підозрюваній, а тому вона як самостійно, так й через інших осіб може впливати на них, з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань (висновків) чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу
На думку сторони обвинувачення, завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу неможливо враховуючи необхідність проведення низки слідчих (розшукових) дій, зокрема отримання висновків низки експертиз, проведення слідчого експерименту, виконання вимог ст. 283 та 290 КПК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення та обсяг слідчих і процесуальних дій, проведення яких необхідне для їх з'ясування, слідчий суддя вважає обґрунтованими зазначені доводи слідчого, оскільки наведені факти дійсно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Щодо наявності підстав для продовження застосування запобіжного заходу
Ухвалою слідчого судді від 07 серпня 2025 року до підозрюваної було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 06 жовтня 2025 року.
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з домашнім арештом, є: застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Слідчий суддя враховує обставини, які свідчать про достатньо високу інтенсивність ризику переховування та вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я підозрюваної, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування ОСОБА_4 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання процесуальних обов'язків.
Також, на переконання слідчого судді, наразі відсутні підстави для зміни способу застосування запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в певний період доби, на чому наголошував захисник, оскільки встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ризики не зменшилися.
Щодо покладення на підозрювану обов'язків
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваної, наявні підстави для продовження строку дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.
За таких обставин клопотання слідчого про продовження застосування запобіжного заходу підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
1. Клопотання - задовольнити.
2. Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 06 листопада 2025 року включно, заборонивши їй залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, прямування до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.
3. Продовжити до 06 листопада 2025 року включно строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов'язків, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1