Справа №:755/14414/25
Провадження №: 1-кп/755/1454/25
"23" вересня 2025 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001596 від 06.05.2025 року, за ознаками суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 (на відеоконференції), особи, щодо якої вирішується питання ОСОБА_3 (на відеоконференції),
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001596 від 06.05.2025 року, за ознаками суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив та подав письмове клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи. Прокурор в клопотанні зазначив, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 , перебуває на обліку в лікаря-психіатра у КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» із діагнозом: затяжний, різко виражений посттравматичний стресовий розлад з психотичними включеннями.
Крім того, відповідно до проведеної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 не міг усвідомлювати та керувати своїми діями в момент вчинення кримінального правопорушення та у теперішній час не може усвідомлювати та керувати своїми діями, тобто є неосудною особою.
Згідно зі ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом, поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.
Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
З огляду на вказану інформацію, на даний час виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, так як ОСОБА_3 , зокрема, не має близьких родичів та членів сім'ї за місцем проживання.
Ухвалою суду від 01.08.2025 року продовжено раніше обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_3 і виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, до 29.09.2025 року (включно). Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Ионкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам переховуватись від суду, прокуратури, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик того, що ОСОБА_3 може переховуватись від суду підтверджується тим, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності.
Ризик того, що ОСОБА_3 може впливати на свідків, потерпілих підтверджується тим, що останній шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у судових засіданнях, що негативно вплине на розгляд кримінального провадження по суті.
Ризик того, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що перебуваючи на обліку в лікаря-психіатра, не маючи членів сім'ї та близьких родичів, які могли б за ним доглядати, проте маючи не стабільну поведінку, що може створити суспільну небезпечність для оточуючих, зокрема шляхом вчинення нового злочину.
Також, необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КК України, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, урахувати його репутацію, вік та стан здоров'я обвинуваченого.
У судовому засіданні прокурор своє клопотання підтримав, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав. Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти поданого клопотання, оскільки у ОСОБА_3 наявне істотне поліпшення психічного здоров'я у ОСОБА_3 , однак доказів на підтвердження поліпшення здоров'я ОСОБА_3 суду не надав. Законний представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 у судовому засіданні поклався на розсуд суду з приводу поданого клопотання. У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши учасників провадження, суд приходить до наступного.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.08.2025 ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, строк дії якого спливає 29.09.2025 року. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 508 КПК України передбачено: щодо особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, може бути застосовано запобіжний захід у вигляді поміщена до психіатричного закладу в умовах, що виключають її протиправну поведінку. Відповідно до ч. 3 ст. 508 КПК України застосування запобіжних заходів до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, здійснюється за загальними правилами, передбаченими цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї. При вирішенні питання доцільності продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, судом також враховуються положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. З клопотання вбачається, що під час проведення досудового розслідування 24.06.2025 року проведено стаціонарну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу. Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 967 встановлено, що ОСОБА_3 на теперішній час виявляє ознаки хронічного психічного захворювання - «Шизофренії параноїдної, параноїдний синдром, апато-дисоціативний тип дефекту» (F20 за МКХ -10), за своїм психічним станом у теперішній час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період правопорушення ОСОБА_3 виявляв ознаки хронічного психічного захворювання - «Шизофренії параноїдної, параноїдний синдром, апато-дисоціативний тип дефекту» (F20 за МКХ -10), за своїм психічним станом у зазначений період часу він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За психічним станом ОСОБА_3 рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення до спеціального лікувального закладу з метою його обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню ним суспільно-небезпечних діянь. Враховуючи вказаний висновок стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи та в сукупності зазначені прокурором ризики, суд приходить до висновку про необхідність клопотання прокурора задовольнити та продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді поміщення особи до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку. Керуючись ст. ст. 176 - 178, 184, 331, 503, 508 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку - задовольнити. Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, а саме до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 84) у межах 60 днів, тобто до 21 листопада 2025 року включно. Ухвала судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Повний текст ухвали буде проголошено 24 вересня 2025 року о 09 годині 50 хвилин.
Суддя ОСОБА_1