Номер провадження 2/754/2814/25
Справа №754/1439/25
Іменем України
02 жовтня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Саламон О.Б.
з участю секретаря Рябенка В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -
Позиції учасників справи.
Позивач КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості у розмірі 177 905,84 грн., яка складається з:
- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 2 258,76 грн.,
- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 9 454,45 грн.;
- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 19 699,71 грн.;
- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 61 888,45 грн.;
- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 24 760,70 грн.;
- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 57 860,02 грн.;
- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 118,23 грн.;
- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 570,90 грн.;
- заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 24,62 грн.;
- витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43 грн.
- судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 028 грн.
Вимоги обґрунтовано тим, що з 01.05.2018 до 31.10.2021 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ). У зв'язку із зміною законодавства, з 01.11.2021, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ). Відповідно до вимог чинного законодавства, послуги з ЦО/ЦПГВ та послуги з ТЕ/ПГВ, надаються споживачу згідно з договорами, що оформлюються на основі типових договорів про надання відповідних комунальних послуг, які є договорами приєднання. Позивач КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» підготовлено та опубліковано/оприлюднено договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085). Щодо договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ, позивач зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлові комунальні послуги» від 09.11.2017, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги договір, з ним укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги (публічний договір приєднання), що вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Позивачем на своєму веб-сайті https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyvivteploen/ оприлюднено типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води. Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому під'єднаний до мереж тепло- та водопостачання, а відтак квартира за зазначеною адресою під'єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже, відповідачі є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 споживачами послуг з ТЕ/ПГВ. Також, позивач на підставі договору про відступлення права вимоги від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», набув право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Позивач вказує, що відповідачі користуються послугами, але свої зобов'язання по сплаті за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води належним чином не виконують, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Від представника позивача КП «Київтеплоенерго» 04.06.2025 надійшла заява, відповідно до якої зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 відбулось часткове погашення заборгованості за послуги з центраілзованого опалення та постачання теплової енергії, у зв'язку з чим у відповідачів відсутня заборгованість за надані вказані вище послуги за період з 01.05.2018 по 31.10.2021.
25.06.2025 до суду надійши пояснення від ОСОБА_5 , відповідно до яких вказує на те, що не проживає за вказаною вище адресою близько 7 років. Також зазначає, що відповідачі ОСОБА_1 та неповнолітній син ОСОБА_6 також не проживають за зазначеною адресою з жовтня 2018 року, при цьому ОСОБА_1 перебуває за кордоном. У зв'язку з викладеним просить виключити ОСОБА_5 з кола відповідачів по зазначеній справі.
Також, 25.06.2025 ОСОБА_5 подано до суду заяву про закриття провадження у справі у зв'язку закінченням строків позовної давності.
Ухвалою суду від 22 вересня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено виключити ОСОБА_7 з кола відповідачів у справі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнень відповідно до наданого розрахунку заборгованості.
Відповідач ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначили, що відповідачами частково було сплачено заборгованість, а відтак просила ухвалити рішення з урахуванням сплачених сум.
Процесуальні дії та рішення суду.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. від 27 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оскільки відповідачі про розгляд справи повідомлялись судом належним чином, відзив на позовну заяву не подали та не повідомили причини його неподання, а також те, що сторона позивача не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступного висновку.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено наступні правовідносини.
11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_8 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які постачає КП «Київтеплоенерго».
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками квартри АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору дарування квартири від 14.06.2006 та договору дарування частини квартири від 07.06.2006.
За умовами договору оренди житлового приміщення від 26.06.2019, укладеним між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , орендодавцем ОСОБА_9 передано орендарю ОСОБА_5 квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до п. 2.1 договору строк оренди квартири за згодою сторін становить з 01.07.2019 по 29.02.2020.
Пунктом 6.1.3 договору визначено, що разом з орендарем у вказаній квартирі, будуть проживати ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .
З урахуванням наведених обставин, заявленого представником позивача клопотання про виключення ОСОБА_7 з кола відповідачів, суд приходить до висновку що у ОСОБА_7 відсутні боргові зобов'язання перед позивачем, оскільки остання не є співвласником квартири, не проживала за адресою: АДРЕСА_1 та не користувалась наданими позивачем КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» послугами.
Відповідачі користуються послугами, але не виконують зобов'язання по сплаті заборгованості в повному обсязі за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води. Свої зобов'язання відповідачі виконують неналежно, внаслідок чого виникла заборгованість, та доказів зворотному з боку відповідача суду надано не було.
На підтвердження своїх доводів щодо заборгованості відповідачів, позивач надав суду розрахунок заборгованості за надані послуги за період з 01.07.2015 по 30.09.2024.
Також, представником позивача надано уточнений розрахунок заборгованості, сформований з урахуванням часткової оплати заборгованості відповідачами.
Наведений розрахунок стороною відповідача в ході розгляду справи спростовано не було, як і не надано доказів належної сплати у повному обсязі за надані житлово-комунальні послуги.
Позиція суду та оцінки аргументів сторін.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Згідно із ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Згідно із зазначеними нормами закону,споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 суд прийшов до зазначеного правового висновку.
За змістом статті 20 Закону № 1875-ІV та пунктів 28, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з центрального опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Відповідно до 2 Порядку тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.
Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг. Інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном.
Оплата послуг за показаннями засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу), проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу) незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.
Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
Засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.
За п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 162 ЖК України передбачено, що власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і оплату за комунальні послуги.
Постанова судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20.04.2016 року справа 6-2951цс15 містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
Згідно із п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 плата за надані послуги вносяться споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплої енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов'язання, зокрема, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В процесі розгляду справи судом встановлено, що позивач КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» належним чином виконує свої договірні зобов'язання шляхом надання послуг з централізованого опалення (з 01.11.2021 постачання теплової енергії) та централізованого постачання гарячої води (з 01.11.2021 постачання гарячої води) за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд не вбачає підстав для виключення з кола відповідачів ОСОБА_1 , оскільки хоч і вбачається, що остання відповідно до договору оренди житлового приміщення проживала за адресою: АДРЕСА_3 , проте ОСОБА_1 є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак відсутні підстави вважати, що у останньої відсутній обов'язок по сплаті заборгованості за надані послуги за вказаною адресою.
Суд приходить до висновку, що стороною позивача надано суду достатні докази, які вказують на наявність у відповідача заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі та з централізованого постачання гарячої води.
Окремо варто відзначити, що стороною відповідача доводи та розрахунок позивача не спростовано, не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань по сплаті за послуги.
Щодо заяви про закриття провадження та застосування строків позовної давності, слід зазначити наступне.
В процесі розгляду справи ОСОБА_5 подано заяву про застосування строків позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Частиною 5 ст. 261 ЦК України визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позивач КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернувся до суду з вказаною позовною заявою 24.01.2025.
30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Однак, як вбачається з уточненого розрахунку заборгованості за період з 01.05.2018 по 31.10.2021, наданого представником позивача з урахуванням часткової сплати відповідачами заборгованості, за надані послуги з централізованого опалення та гарячого постачання, які спожиті до 01.05.2018, у відповідачів за зазначений період відсутні боргові зобов'язання перед відповідачем.
У зв'язку з наведеним, суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності, оскільки відповідачами було частково сплачено заборгованість за надані послуги, а тому строк позовної давності вважається перерваним.
Також, після дослідження уточненого розрахунку заборгованості, суд приходить до висновку про те, що у відповідачів відсутній обов'язок сплати заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 19 699,71 грн., заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 61 888,45 грн., а також заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії в розмірі 24 760,02 грн.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, стороною відповідача доводи позову не спростовано, а тому суд вважає, що із відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь позивача слід стягнути заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 57 860,02 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 118,23 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 570,90 грн.; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 24,62 грн., витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43 грн., що в загальному становить 59 616,77 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 610, 625 ЦК України, ст. 10, 12, 13, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за надані послуги в розмірі 59 616,77 грн., а також судовий збір по 757 грн. з кожного.
У задоволенні інших вимог позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" - код ЄДРПОУ 40538421, м. Київ, пл. Івана Франка, 5.
Відповідач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 02.10.2025.
Суддя О.Б. Саламон