Справа № 191/3865/25
Провадження № 2/191/1737/25
02 жовтня 2025 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого- судді Костеленко Я.Ю., за участю секретаря - Омельченко К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду м. Синельникове цивільну справу за позовною ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 18.03.2021 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №570651532 на суму 10000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV4AH57. Перед укладенням Кредитного договору відповідач, з метою отримання кредиту самостійно, за допомогою мережі інтернет: перейшла на офіційний сайт первісного кредитора - www.moneyveo.ua; зареєструвалася на даному сайті, створивши Особистий кабінет позичальника; за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнила та подала Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказала свої персональні дані, а саме прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання; пройшла належну перевірку (верифікацію); ознайомилася та підтвердила згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua; отримала на номер телефону, вказаний у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використала для підписання Кредитного договору; надала згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором). Отже, саме відповідач ініціювала укладення Кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.
28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги №139 від 22.06.2021 за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. Договором факторингу визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №9 від 30.05.2023 до Договору факторингу 2 за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ»укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 35180,00 грн.
ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором.
Станом на дату подання позовної заяви на рахунки ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам.
Відповідач не виконав свого обов'язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.
Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»на момент подання позовної заяви за Кредитним договором становить 35180,00 грн, яка складається з наступного: 10000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 25180,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 570651532 від 18.03.2021 у розмірі 35180,00 грн., а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Представник відповідача ОСОБА_2 до початку судового засідання надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач не визнає факт, що позивач правомірно набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідач заперечує такий перехід права грошової вимоги від первісного кредитора - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГИ» 28.11.2018 за договором факторингу №28/1118-01 та договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», оскільки укладання цих договорів факторингу відбулось ще до моменту підписання кредитного договору №570651532 від 18.03.2021, укладеного між відповідачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», що в свою чергу унеможливлює встановити правомірність переходу прав вимоги за даним кредитним договором від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГИ» (клієнт) до позивача (фактора), так як грошова вимога, право якої відступається за зазначеними договорами факторингу, є недійсною. Так 18.03.2021, після укладення вищезазначеного договору факторингу, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» уклало з ОСОБА_1 договір кредитної лінії №570651532 на суму ліміту 10 000,00 грн., строком на 30 днів, а саме до 17.04.2021. Проте позивачем не надано суду належних та допустимих і достовірних доказів того, що відповідачу, після укладення кредитного договору, було видано кредит саме в сумах заявлених позовних вимог. Визначення даних сум в кредитному договорі не свідчить про отримання саме в цьому розмірі кредиту відповідачем і виконання кредитодавцем своїх зобов'язань по договорах. Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу. Відповідно до алгоритму дій ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» стосовно укладання кредитних договорів, перевірка дійсності платіжної картки та верифікація держателя банківської карти, вказаної позичальником в заявці, банк перевіряє належність відповідної картки держателю. В підписаному сторонами договорі споживчого кредиту відсутні данні щодо відкритого (наявного) карткового рахунку. Даних, що заявка, в якій зазначено картковий рахунок за відповідним номером, підписана відповідачем, матеріали справи не містять. При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів виконання ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Первісним кредитором) своїх зобов'язань перед відповідачем за Договором №570651532 від 18.03.2021. Тобто, позивач не надав суду належних та допустимих доказів здійснення транзакції у розмірі 10000,00 грн. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Первісним кредитором) на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 , а також квитанції про зарахування на картковий рахунок відповідача вказаної суми кредиту. Отже, додане до позовної заяви платіжне доручення, що завірене лише підписом уповноваженої особи та печаткою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» із зазначенням неповного номера банківської картки, належність якої не встановлено, не є належним і достовірним доказом надання відповідачу кредитних коштів на виконання умов кредитного договору. Також доручення не містить підпису та печатки надавача послуг (банку), дату прийняття до виконання та дату виконання платіжної операції. Долучене до справи платіжне доручення №cf64f6df-98e9-42fd-a6ffb67a9ca506b9 з АТ «АЛЬФА-БАНК» із зазначенням неповного номера банківської картки, належність якої не встановлено, не є належним і достовірним доказом надання відповідачу кредитних коштів на виконання умов кредитного договору. Крім того, з боку позивача суду не надано доказів належності відповідачу картки з номером, на який нібито була перерахована сума кредиту. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». З матеріалів справи вбачається, що додаткова угода №26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 сторонами не підписана, належно не оформлена.
Крім цього, в даній справі позивачем не надано реєстру прав вимог відповідно до вказаної форми реєстру прав вимог вказаної в додатках до договору факторингу та не надано суду Акту прийому-передачі реєстру боржників, яким би підтверджувалося набуття ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги за договором, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , що по суті суперечить вимогам п.4.1 та п.5.1.1 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018. Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів у вигляді Реєстру прав вимог у формі, визначеній додатками до договору факторингу, а також відсутній Акт приймання-передачі такого реєстру боржників, то правонаступництво ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» щодо набуття права вимоги за договором, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , належним чином не підтверджено. Надані ж позивачем документи - Реєстр прав вимог №139 від 22.06.2021 та Реєстр прав вимог №9 від 30.05.2023, не відповідають вимогам форми та змісту, встановленим договором факторингу в відповідних додатках до договору, що суперечить вимогам закону та умовам самого договору, що унеможливлює визнання їх належними доказами.
Окрім того, позивачем надано лише копії Актів звірки за реєстром прав вимоги №139 від 22.06.2021, які не передбачені цим договором, які самі по собі не підтверджують факту набуття права вимоги, а є лише документами бухгалтерського обліку. Позивачем не надано Акт приймання-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2021, який є обов'язковим та невід'ємним доказом переходу права вимоги відповідно до п.5.1.1 цього договору факторингу. Відсутність такого документа свідчить про те, що факт передачі прав вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» належним чином не підтверджений, а отже позивач не довів наявність у нього процесуальної правосуб'єктності у цій справі.
Також, у матеріалах справи відсутні дані про направлення на адресу відповідача повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №570651532 від 18.03.2021, що по суті суперечить вимогам п.5.2.4 даного договору, де чітко визначено термін повідомлення боржника про відступлення прав вимоги, а також це є порушенням вимог ст.516 ЦК України, у зв'язку з чим новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
За відступлення права вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» повинно було сплатити ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» суму фінансування, проте доказів на підтвердження сплати якої за отримання права вимоги до ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Оскільки таких доказів немає, то ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не є належним позивачем у цій справі.
Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Представник позивача Хлопкова М.С. надала відповідь на відзив, у якій посилалась на те, що відповідно до умов кредитного договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало взяті на себе зобов'язання та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів в загальній сумі 10000,00 грн. на картковий рахунок відповідача. На підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжне доручення №cf64f6df-98e9-42fd-a6ff-b67a9ca506b9 від 18.03.2021 з відміткою Товариства. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» є небанківською фінансовою установою та не надає фінансових платіжних послуг. А отже не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. Надані платіжні інструкції містять підпис та печатку ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами Договору. Таким чином, оскільки первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача (Боржника) та надав власні додаткові пояснення про те, що відповідне перерахування було здійснено успішно - позивач довів факт отримання відповідачем коштів, а отже зобов'язання останнього за кредитним договором. Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов'язання за ним. Отже, позивач підтвердив факт укладання кредитного № 570651532 від 18.03.2021 Договору та наявність заборгованості у боржника. Отже, позивачем доведено факт виконання зобов'язання первинного кредитора - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та перерахування на рахунок відповідача суми в розмірі 10000,00 грн. В свою чергу, відповідачем жодних доказів, що спростовують вимоги позивача або докази неотримання кредитних коштів не надано.
Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача, то строк чинності договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 закінчується 28.11.2019. В подальшому ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023, якими продовжено строк дії договору до 31.12.2024. Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. Відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного реєстру наведена в Додатку №1 до Договору. Тобто, реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін. 22.06.2021 відповідно до витягу з реєстру прав вимоги 139 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 22990,00 грн. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги. Тобто сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема підписали договір факторингу №28/1118-01. уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Таким чином, право вимоги перейшло від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 22.06.2021, тобто після укладання Кредитного договору №570651532 від 18.03.2021. Отже, відповідач не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, позивач долучив до позовної заяви всі належні докази. Тим паче, твердження відповідача, що Акт звірки та протокол узгодження предмету факторингової операції підтверджують не тільки оплату щодо переходу права вимоги, але й стосуються саме реєстру прав вимоги, що підтверджує факт того, що перехід права вимоги відбувається не в момент підписання договору факторингу, а в момент підписання реєстру права вимоги.
Щодо предмету та істотних умов договору факторингу, то відповідно до умов договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 передача (відступлення) прав вимоги здійснюється у момент підписання реєстру прав вимог. При цьому така передача не прив'язується до конкретного кредитного договору, а охоплює всі права вимоги, зазначені в реєстрах. Реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018, до якого включено Кредитний договір №570651532 від 18.03.2021, укладено 22.06.2021, тобто через три місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає відповідач. Реєстр прав вимоги підписаний сторонами, містить всі необхідні дані (сума вимоги, боржник, дата переходу, підписи), тому він є достатнім доказом передачі права вимоги. Висновок відповідача про відсутність переходу права вимоги є необґрунтованим, оскільки ґрунтується на помилковому тлумаченні моменту виникнення права вимоги та його передачі за договором факторингу.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» уклало Договір факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 та ряд додаткових угод №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Таким чином, додатковими угодами №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 продовжено строк дії Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 35180,00 грн. Вищезгадані реєстри можуть бути укладені в будь-який момент чинності договорів факторингу, а перехід права вимоги відбувається в день підписання кожного з реєстрів.
Вищезазначене стосується і Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 за яким згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 35180,00 грн. На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025.
Просить задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача ОСОБА_3 надала додаткові пояснення, в яких зазначила, що у своєму запереченні відповідач намагається довести суду, що відповідно до договорів факторингу до позивача мав надійти Акт прийому-передачі реєстру боржників, що мав підтвердити набуття ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги за кредитним договором. Як нібито доказ, відповідач посилається на пункти договору факторингу, проте навіть не цитує його, адже в них немає жодної згадки щодо Акту. Тобто, як і вказував позивач, права вимоги переходять лише відповідно до реєстру прав вимог. Жодних інших документів щодо переходу права вимоги Договором факторингу не передбачено прийому-передачі реєстру боржників. Акт приймання-передачі відповідно до цього пункту ніяк не пов'язаний з переходом права вимоги. Даний пункт лише описує процес подачі запиту фактором для отримання додаткових копій документів відповідно до зобов'язання. Ця процедура ніяк не пов'язана з передачею права вимог. В такому запиті фактор може просити будь-які документи щодо заборгованостей, не тільки копії Реєстру прав вимог. А сама передача на момент такого запиту вже має бути передана з початковими екземплярами Кредитних договорів та Реєстрів права вимоги за ними. Твердження відповідача, що витяги з Реєстрів прав вимог не відповідають формам, зазначених у додатках до договорів факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 та 05/0820-01 від 05.08.2020, позивач також вважає нікчемними, адже витяг, наданий позивачем, є майже ідентичним з Додатками, має всю необхідну інформацію зазначену в них та написаний і підписаний в порядку, що відображається в відповідній формі. Акт звірки, що відповідач визнав документом бухгалтерського обліку є витребуваним позивачем у ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» доказом оплати переходу права вимоги за Реєстром права вимоги № 139 від 22.06.2021 року. У разі, якщо відповідачу не вистачає як доказу оплати переходу права вимоги документу бухгалтерського обліку щодо процедури оплати Реєстру прав вимоги, щодо інших таких доказів йому необхідно звернутися до первісного кредитора відповідно, якщо такі документи існують і можуть передаватися відповідно до договорів факторингу. Отож, позивач надав усі можливі і необхідні докази переходу права вимоги щодо договорів факторингу.
Також зазначає, що всі нарахування, що здійснювали попередні кредитори відповідають кредитному договору та його пунктам. 22.06.2021 право вимоги за кредитним № 570651532 від 18.03.2021 перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги № 139. Саме тому крім розрахунку від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» позивачем надано розрахунок від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відповідно за період з 22.06.2021 до 14.08.2021. Після право вимоги було передано до ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС», від якого право вимоги було передано позивачу. Проте ні ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС», ні ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» нарахувань за кредитним договором не здійснювали. Таким чином, у підсумку загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 570651532 від 18.03.2021 на момент подачі позовної заяви становить 35180,00 грн. Також ні первинними кредиторами, ні позивачем не були нараховані жодні пені та нарахування, що відрізнялись від умов, зазначених в кредитному договорі.
Представник відповідача Тумаков А.С. надав відповідь на додаткові поясненням представника позивача, в якій зазначив, що позивачем так і не надано доказів сплати визначеної ціни продажу за договором оплати за відступлення права вимоги по договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018. Додаткова угода №26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 сторонами не підписана, належно не оформлена. Вищевказану обставину позивач в додаткових поясненнях та своїх запереченнях не спростував. Окрім того, позивачем надано лише копії Актів звірки за реєстром прав вимоги №139 від 22.06.2021, які не передбачені договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та не можуть вважатися належним підтвердженням передачі прав вимоги. Акт звірки - це документ виключно бухгалтерського обліку, який підтверджує лише факт узгодження сальдо між сторонами, але не має правового значення як підтвердження правонаступництва у зобов'язанні. Позивач не надав Акту приймання-передачі реєстру боржників, який прямо передбачений пунктом 5.1.1. договору факторингу та є обов'язковим і невід'ємним доказом передачі права вимоги. Відсутність цього документу прямо свідчить, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» не було належним чином передано. Отже, позивач не довів наявність у себе процесуальної правосуб'єктності, а отже, не є належною стороною у справі. Позивачем надано лише Акт звірки, який не є платіжним документом та не підтверджує факту переказу коштів за набуте право вимоги. Натомість позивач намагається перекласти процесуальний обов'язок доказування на відповідача, посилаючись на те, що інші докази можна витребувати у первісного кредитора відповідачем. Відповідач не є стороною у правовідносинах між ТОВ «МАНІВЕО» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», тому не має ні юридичних, ні фактичних можливостей отримати інформацію або документи з цього приводу. Невиконання позивачем процесуального обов'язку довести перехід права вимоги є самостійною підставою для відмови у позові. В своїх запереченнях та додаткових поясненнях позивач не надав платіжні документи, що підтверджують оплату ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» вартості права вимоги первісному кредитору (відсутні повністю). Позивач помилково тлумачить положення п.5.1.1 договору, стверджуючи, що акт приймання-передачі не є необхідним. Насправді, саме цей пункт передбачає обов'язковість акту приймання-передачі документів, що підтверджують передачу права вимоги. Він забезпечує фактору доказову базу, щоб реалізувати передані права вимоги. Висновок - правонаступництво ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не доведено. Відповідно до п.4.1 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному договорі. А як вказав позивач в своїх додаткових поясненнях, що вони надали Реєстр прав вимог, «майже ідентичний», який не відповідає формі, передбаченій договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, а це вже недопустимий доказ по справі.
Щодо суми боргу та несправедливості умов договору, то позивач в своїх додаткових поясненнях не заперечував факт, що нараховані відсотки у розмірі 25180 грн. є неспівмірними та несправедливими при тілі кредиту 10000 грн., що більш ніж у 2,5 рази перевищує суму основного зобов'язання, та не заперечував нормативну базу на яку посилалась сторона захисту з цього приводу в своїх запереченнях у відповіді на відзив. Тому у разі, якщо суд встановить факт належності ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» як правонаступника первісного кредитора та правомірність переходу права вимоги, сторона захисту визнає позовні вимоги частково.
Просить суд відхилити доводи позивача, викладені в додаткових поясненнях по справі, оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства та суперечать договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, а також в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 06.08.2025 вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки відповідно до положень ч.6 ст. 19 ЦПК України даний спір є малозначним.
Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, надавши їм належну оцінку, дійшов такого висновку.
18.03.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №570651532 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, одноразового ідентифікатора MNV4АН57, згідно з умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (п.1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі дисконтний період). У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Сторони погодили, що встановлений в пункті 1.2 договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена (п.1.3 Договору).
Пунктами 1.4, 1.4.1, 1.4.2 договору встановлено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
- виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 605,90 процентів річних, що становить 1,66 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;
- за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Згідно з довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ОСОБА_1 уклала договір №570651532 від 18.03.2021 за допомогою одноразового ідентифікатора MNV4АН57, 18.03.2021, засоби зв'язку для відправлення ідентифікатора моб. тел. НОМЕР_1 .
Переказ коштів згідно договору №570651532 від 18.03.2021 року в сумі 10000,00 грн. для зарахування ОСОБА_1 на її платіжну картку відбувся 18.03.2021, що підтверджується платіжним дорученням № cf64f6df-98e9-42fd-a6ff-b67a9ca506b9.
За змістом розрахунку заборгованості, який складено представником ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», вбачається, що за період з 18.03.2021 по 22.06.2021 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем склала 18480,00 грн., яка складається з наступного: 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8480,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
28.11.2018 між TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01.
Згідно з умовами цього Договору TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов'язується відступити ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1 Договору).
Право вимоги переходить від TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» в день підписання сторонами реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги (п. 4.1 Договору).
Відповідно до п. 8.1 Договору цей договір набирає чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками (за наявності її у сторони).
Згідно з п.8.2 Договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункту 8.1 цього договору та закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
31.12.2020 між TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору в новій редакції.
Зокрема, пункт 4.1 договору викладено в наступній редакції: «Наявне право вимоги переходить від TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» з моменту підписання ними відповідно реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги.».
Згідно нової редакції пункт 8.2 строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1 цього договору та закінчується 31.12.2021, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
31.12.2021 TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали додаткову угоду № 27 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022.
На підтвердження переходу до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №570651532 від 18.03.2021 в сумі 22 990,00грн. позивачем надано витяг з реєстру прав вимоги №139 від 22.06.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, згідно умов якого TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1 договору).
Право вимоги переходить від TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» з моменту підписання ними реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору). Строк дії договору закінчується 30.12.2024 (додаткова угода № 3 від 30.12.2022).
На підтвердження переходу від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №570651532 від 18.03.2021 в сумі 35180,00 грн. позивачем надано витяг з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №570651532 від 18.03.2021, виконаного ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором в розмірі 35180,00 грн. за період з 22.06.2021 по 30.05.2023.
04.06.2025 між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №04/06/24, згідно умов якого TOB «ЮНІТ КАПІТАЛ» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження TOB «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (ціна продажу) за плату, а TOB «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступити TOB «ЮНІТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику, пеню за порушення грошового зобов'язання та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту) (пункт 1.1 договору).
Відповідно до пункту 1.2 договору перехід від TOB «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до TOB «ЮНІТ КАПІТАЛ» прав вимоги заборгованості боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого TOB «ЮНІТ КАПІТАЛ» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
На підтвердження переходу від ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №570651532 від 18.03.2021 в сумі 35180,00 грн. позивачем надано витяг з реєстру боржників до договору факторингу б/н від 04.06.2025.
Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст..1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Згідно з ч.6 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст..514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст..516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц та від 16.10.2018 у справі № 914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Верховний Суд у постанові від 14.06.2023 у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №570651532 був укладений між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 18.03.2021, натомість договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», був укладений 28.11.2018, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу від 28.11.2018.
На час укладення договору відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28.11.2018 сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином. Інформація про ОСОБА_1 як боржника надана у витягу з реєстру прав вимоги №139 від 22.06.2021 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», тобто більш ніж через два роки після укладення договору відступлення права вимоги.
Отже, між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на час укладення договору відступлення прав вимоги 28.11.2018 не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов'язання відповідача, які виникли після укладення цього договору.
Оскільки ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов'язанні, не набуло, таке право не було передане цим товариством на підставі договору факторингу від 05.08.2020 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу не передало таке право позивачу ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за договором факторингу.
Отже, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 18.03.2021 між нею та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Тобто, на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 28.11.2018 боргові зобов'язання за кредитним договором від 18.03.2021 ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору, на час укладення договору відступлення права вимоги від 28.11.2018.
Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором про відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28.11.2018, як і за іншими договорами факторингу.
При цьому розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено «Фінансування та порядок розрахунків». Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. Згідно пункту 3.1.2 фінансування належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. А пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта. Аналогічні положення передбачено також у договорі факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, укладеному між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС».
Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».
Згідно сталої практики Верховного Суду доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Таким чином, встановивши, що кредитним договором №570651532, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 18.03.2021, не порушуються права і законні інтереси ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», суд дійшов висновку, що останнє не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за вказаним вище кредитним договором.
Доводи представника позивача про те, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є належним кредитором та отримав дійсне право вимоги за кредитним договором №570651532 від 18.03.2021, суд вважає необґрунтованими, безпідставними, оскільки відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Зазначення представником позивача про передання прав вимоги відповідно до реєстрів боржників та укладення додаткових угод, якими неодноразово продовжувався строк дії договорів факторингу, суд вважає безпідставним, оскільки реєстри боржників та додаткові угоди самі по собі не свідчать про набуття позивачем прав кредитора по відношенню до позичальника ОСОБА_1 , а є додатками до договору та його невід'ємними частинами.
З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» задоволенню не підлягають у зв'язку з їх недоведеністю.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в задоволені позову судові витрати по справі залишаються за позивачем.
Керуючись ст. 10-13, 76-80, 141, 259, 263-268 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Я. Ю. Костеленко