Справа № 206/4956/25
Провадження № 3/206/1765/25
30 вересня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Поштаренко О.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Содоль М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 122-2, ч.1ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 429389 від 21.08.2025 встановлено, що водій ОСОБА_1 , 21.08.2025 о 00 год. 30 хв. в м. Дніпро, вул. Немировича Данченко, 48, керував транспортним засобом HYUNDAI ELANTRA державний номерний знак НОМЕР_1 на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору не зупинився, чим порушив п. 2.4 ПДР України. Своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №429379 від 21.08.2025 встановлено, що водій ОСОБА_1 , 21.08.2025 о 00 год. 30 хв. в м. Дніпро, вул. Немировича Данченко, поблизу буд. 48, керував транспортним засобом HYUNDAI ELANTRA державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, що зафіксовано на боді камеру 473956,470858,474880. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1ст. 130 КУпАП.
Постановою Самарського районного суду міста Дніпра від 30 вересня 2025 року вказані справи про адміністративні правопорушення за клопотанням захисника-адвоката Сидоренка О.А. були об'єднані в одне провадження, об'єднаній справі присвоєно номер №206/4956/25, провадження №3/206/1765/25.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучі повідомленим належним чином. Захисник-адвокат Сидоренко О.А. до суду подав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки належних та допустимих доказів вчинення інкримінованих адміністративних правопорушень матеріали справ не містять, порушена процедура при виявленні правопорушень та їх фіксуванні та ОСОБА_1 за кермом не перебував.
Суд, дослідивши докази по справі, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного. Згідно з положенням статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, а також вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Факт вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 підтверджується доказами, що містяться в справі про адміністративне правопорушення: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №429389 від 21.08.2025, ЕПР1 № 429379 від 21.08.2025, фактичними даними, що містяться на дисках з відео-матеріалом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, рапортами. Вказані протоколи про адміністративне правопорушення складені у відповідності до вимог ст. 254, 255, 256 КУпАП. Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що адміністративні правопорушення мали місце внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.4 Правил дорожнього руху України , відповідно до якого на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 122-2 КУпАП. А також порушення мало місце внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України відповідно до якого, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП. Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015р. (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого прядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14(із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Згідно із загальними положеннями ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні по справі «ОТаллоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Згідно із ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Згідно із ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
До складеного протоколу про адміністративне правопорушення надано диск з відео-матеріалом, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Будь-яких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 та його захисником-адвокатом до суду не надано. Співробітниками поліції протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 429389 від 21.08.2025, ЕПР1 № 429379 від 21.08.2025 відносно ОСОБА_1 складені в установленому законом порядку, відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. З дослідженого судом відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається відеофіксація зупинки автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 , де співробітники поліції зупинили вказаний транспортний засіб, при цьому у автівках співробітників поліції включені проблискові маяки та останні зазначають, останньому, що він на вимогу співробітників поліції не зупинився.
Вказаний відеозапис послідовний, з якого можливо встановлення хронології подій, щодо зупинки, відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння та складання протоколів відносно ОСОБА_1 .
Разом з тим, співробітниками поліції неодноразово ОСОБА_1 було роз'яснено його права передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився та скористався ст. 63 Конституцією України. Посилання сторони захисту на ту обставину, що кермом транспортного засобу під час руху перебувала інша особа, яка після зупинки попросила ОСОБА_1 пересісти на місце водія, для уникнення до неї питань з боку працівників поліції, судом не приймаються до уваги та суд відноситься до них критично з огляду на наступне. Як вбачається з відеофіксування, пасажирка яка перебувала у вказаній автівці з ОСОБА_1 особисто зазначає співробітникам поліції про ту обставину, що останній приїхав її забрати з кафе та вони їдуть додому (фіксація 474880 00:48:41). При цьому пасажирка висловлювалася неодноразово в бік співробітників поліції та водія нецензурною лайкою (05:00 - 05:54). Окрім того, доводи сторони захисту на ту обставину, що ОСОБА_1 співробітниками поліції не було роз'яснено процедуру огляду не приймаються судом до уваги та суд відноситься до них критично, оскільки на протязі всього відеозапису вбачається, що співробітниками поліції неодноразово було роз'яснено процедуру огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 на протязі всього відеозапису відмовляється, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, хоча при цьому співробітники поліції йому неодноразово роз'яснюють наслідки його відмови та складання за вказаним фактом відносно нього протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП (03:25-03:29,04:25), пропонуючи все ж таки пройти огляд. При цьому, волевиявлення ОСОБА_1 як водія транспортного засобу, на відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у передбаченому законом порядку було добровільним та усвідомленим. Зважаючи на висловлену ОСОБА_1 відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, працівниками поліції було повідомлено такого про наслідки такої відмови, а саме складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. При дослідженні матеріалів справи, в тому числі при перегляді відеозаписів, істотних порушень з боку працівників поліції, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. З дослідженого відеозапису цілком зрозуміло, що події відносяться саме до цієї справи та відбулися саме в той день, час та за тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. Інші доводи сторони захисту, суд не приймає їх до уваги та вважає їх такими, що не спростовують вину останнього, а направлені лише на спосіб ухилення від відповідальності шляхом виявлення незначних недоліків та похибок допущених під час складання протоколу. Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст.251,252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом. Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу чи події адміністративних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1ст. 130 КУпАП, суд не вбачає. Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2 КУпАП, за ч.1 ст. 130 КУпАП, доведеною повністю, належних та допустимих доказів на спростування відомостей, що містяться в протоколах до суду не подано. Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2 КУпАП, за ч.1ст.130КУпАП та посилання захисника на наявність порушень процесу притягнення до відповідальності розцінюється судом, як позиція захисту, направлена на уникнення відповідальності. Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішенння ЄС від 11.07.2013 у справі «Вєрєнцов проти України»). Всебічно дослідивши обставини справи, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 280 КУпАП, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, суддя прийшов до висновку про те, що вони дають можливості дійти поза розумним сумнівом обґрунтованого висновку щодо відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі та відмова зупинки на вимогу поліцейського. Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2 КУпАП, за ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння; невиконання водієм вимог поліцейського, про зупинку транспортного засобу. При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини. Обставини, що пом'якшують або обтяжують адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлені. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. За ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом(посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень,передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, як за більш серйозне правопорушення .
Крім того, в порядку ст. 40 КУпАП з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 40, 130, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити адміністративне стягнення на підставі ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпрвського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О.В. Поштаренко