Справа №206/5293/25
2/206/2889/25
30.09.2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючий суддя Румянцев О.П.
секретар судового засідання Богатько Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпро матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
17 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що між 02 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Токмацькому району реєстраційної служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №19. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останній час сімейні стосунки з відповідачем почали погіршуватися. Між подружжям почалися часті непорозуміння. При сварках, сперечаннях ставав свідком неповнолітній син, що завдавало йому моральних страждань. Неодноразові спроби налагодити стосунки були безрезультатними. В подальшому вона зрозуміла, що вони з чоловіком мають несумісні характери та діаметрально протилежні погляди на шлюб та сімейне життя. Вже давно були розлади, але військовий стан поставив крапку в їх відносинах. Зрозуміли, що далі краще жити окремо. На сьогодні шлюбні відносини між подружжям фактично було припинено, проживають окремо, спільне господарство ми не ведуть, кожен з них має свій окремий бюджет та живе своїм окремим життям. За її переконанням подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки на ґрунті сімейно-побутових проблем та діаметрально протилежних поглядів сімейне життя не може далі тривати. Будь-яке примирення між сторонами є неможливим. Наміру зберігати шлюб з відповідачем не має. Шлюб з відповідачем існує лише формально, будь-яке примирення між членами подружжя неможливе, бо цього «подружжя» вже фактично немає, оскільки вказані вище обставини тривають впродовж тривалого часу, а спроби примирення не принесли жодних результатів. Просить суд розірвати шлюб та змінити її прізвище на дошлюбне « ОСОБА_4 ».
18 вересня 2025 року ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра відкрито провадження по справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.
Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява з проханням розглядати справу без її участі, позов підтримує та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступні підстави.
У відповідності до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що 02 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Токмацькому району реєстраційної служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №19 (а.с.4).
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Також судом встановлено, що між сторонами по даній справі сімейні стосунки припинились. Зберігати сім'ю позивач не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Згідно з ч.5 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положенням ч.ч.3,4 ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.97) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, що відповідає ст.51 Конституції України. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.48, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі припинені, суд дійшов висновку про те, що сім'я сторін розпалася остаточно, примирення бути не може і шлюб підлягає розірванню.
Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.24, 55, 56, 110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст.6-13, 33-34, 76-81, 83, 133, 134, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-279 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 02 серпня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Токмацькому району реєстраційної служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №19 - розірвати.
Змінити шлюбне прізвище позивача « ОСОБА_5 » на дошлюбне « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.П.Румянцев