Справа № 183/9893/25
№ 2-н/183/874/25
02 жовтня 2025 року Суддя Самарівського міськрайонного суд Дніпропетровської області Сорока О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на повнолітню дитину, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , що навчається на 3 курсі денної дистанційної форми навчання технологічного відділення ВСП «Новомосковський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету», у розмірі частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, починаючи з дня пред'явлення заяви і до закінчення навчання, але не більше ніж до 23 років.
Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Разом з тим, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання виникає лише за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу (ч.1ст.199 Сімейного кодексу України).
Частиною 3 ст. 199 Сімейного кодексу України передбачено право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів одного з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самих дочки, сина, які продовжують навчання.
Отже, стягнення аліментів відповідно до ст. 161 ЦПК України в порядку наказного провадження можливе на утримання лише неповнолітньої дитини. Вимоги ж щодо стягнення аліментів на повнолітніх осіб, які продовжують навчання, вирішуються в порядку позовного провадження.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 200 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд повинен взяти до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Таким чином, заявлена заявником вимога про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, не відноситься до вимог, за якими може бути видано судовий наказ. Вимога про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, вирішується в порядку позовного провадження.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
У зв'язку з наведеним, враховуючи, що заявником подана до суду заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, тому у видачі судового наказу слід відмовити.
Одночасно суд роз'яснює заявнику, що він не позбавлений права на звернення до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Керуючись ст.ст.161,165,166 ЦПК України, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на повнолітню дитину.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її проголошення.
Суддя Сорока О.В.