Справа № 204/4061/25
Провадження № 2/204/2581/25
30 вересня 2025 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання Борсук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, про відшкодування шкоди заподіяної залиттям квартири, -
14 квітня 2025 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, в якій просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду, заподіяну залиттям квартири в сумі 41 361,00 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн., витрати на проведення вартості матеріального збитку від пошкодження оздоблення приміщення житлової квартири в сумі 4 500,00 грн., а також витрати на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач вказала на те, що позивач ОСОБА_3 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 24 грудня 2024 року відбулося залиття зазначеної квартири з квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться над квартирою позивача. 14 січня 2025 року КП «Жилсервіс-5» було складено Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі Центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання). Висновки зазначеного акту: залиття відбулося 24 грудня 2024 року внаслідок аварійної ситуації системи центрального опалення у квартирі АДРЕСА_2 . Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_3 - є відповідач ОСОБА_2 . ОСОБА_2 в телефонній розмові був ознайомлений позивачем з зазначеним актом. Проте, відшкодувати повністю чи частково збитки, що утворилися внаслідок залиття квартири позивача відповідач відмовився, заявивши, що проведення ремонту в квартирі позивача не його клопіт, та взагалі відповідач також поніс певні збитки внаслідок прориву системи опалення в квартирі. 07 лютого 2025 року позивач звернулася до ПП «Бюро експертної оцінки» з заявою про оцінку вартості матеріального збитку від пошкодження оздоблення приміщення житлової квартири, відповідно до якого ймовірна ринкова вартість матеріального збитку від пошкодження оздоблення приміщення житлової квартири вчиненого внаслідок залиття за адресою: АДРЕСА_1 складає 41 361,00 грн. Власник квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 в телефонній розмові був ознайомлений позивачем з зазначеним висновком, проте знову відмовився добровільно відшкодувати повністю чи частково збитки. 05 березня 2025 року представником позивача ОСОБА_3 направлено за адресою ОСОБА_2 письмову Вимогу про відшкодування збитків в позасудовому порядку, в якій запропоновано добровільно, в позасудовому порядку відшкодувати ОСОБА_3 матеріальні збитки в розмірі 41 361,00 грн. Однак, відповідач вимогу проігнорував, будь якої відповіді не надав, спілкування з позивачем уникає. Крім того, позивач зазначає про те, що через залиття квартири вона зазнала душевні страждання, які виразились у впливу на звичайний спосіб життя, масштаби пошкодження. Позивач вказує на те, що її хвилювання були пов'язані із тим, що відповідач не тільки відмовився від добровільної сплати компенсації, а також повністю проігнорував факт, що його діями чи бездіяльністю спричинено певні негативні наслідки як матеріального плану, так і моральних страждань позивача. Позивач являється особою похилого віку, пенсіонером. Позивач не має можливостей фізично та власним коштом усунути наслідки залиття квартири. Вона змушена перебувати в квартирі, що потребує певного ремонту. Всі негативні моральні, психічні переживання та негативні емоції незадовільно впливають на стан здоров'я всіх людей, в даному разі, на стан здоров'я позивача. Враховуючи всі перелічені вище фактори, заподіяну моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 5 000,00 грн., що на думку позивача є тією сумою, яка у повній мірі відшкодує завдану шкоду, буде розумною, виваженою та справедливою. Крім того, вартість витрат за залучення експерта, які понесла позивач звернувшись до ПП «Бюро експертної оцінки» з заявою про оцінку вартості матеріального збитку від пошкодження оздоблення приміщення житлової квартири, становить 4 500,00 грн., що підтверджується квитанцією (електронною платіжною інструкцією) № 0.0.4168485845.1 від 03 лютого 2025 року. Також, у зв'язку зі зверненням до суду з даним позовом позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. У зв'язку з цим, позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом.
30 квітня 2025 року від представника відповідача - ОСОБА_4 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне. Позивач ніколи саме до відповідача не зверталась стосовно затоплення її квартири ні телефонною розмовою, ні за допомогою інших видів комунікації. Вся переписка стосовно затоплення квартири позивача велася виключно з дружиною відповідача, тому викладена позивачем інформація у позовній заяві стосовно того, що відповідач був ознайомлений зі спірним актом - не відповідає дійсності. Позивач та її представник не надали належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів ознайомлення відповідача з вимогою про відшкодування збитків в позасудовому порядку та відповідно додатками до неї. До матеріалів справи позивачкою долучено звіт про оцінку вартості матеріального збитку від пошкодження оздоблення приміщень житлової квартири, вчиненого внаслідок залиття, за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно інформації, викладеної в цьому Звіті, початковими даними для виконання оцінки є, зокрема, Акт про залиття за вих. № б/н від 07.02.2025 року. Проте, матеріали справи не містять вказаного акту. Тому, не зрозуміло, на який саме акт посилається у своєму звіті оцінювач ОСОБА_5 , і яке відношення зазначений акт має до матеріалів справи. До Звіту не долучено жодної фото-, відеофіксації збитків, спричинених нібито відповідачем, які б прямо вказували, що оцінку було проведено саме в квартирі позивача. Позивачем долучено Акт Про залиття, аварію, що трапилась на системі Центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 14 січня 2025 року. Проте, вказаний Акт не можна розцінювати як належний, допустимий, достатній та достовірний доказ залиття квартири позивачки саме з вини відповідача, оскільки він фактично не відповідає вимогам п.п.2.3.6 та додатку № 4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р. № 76. У складеному 14.01.2025 року Акті, вказано причиною залиття квартири позивачки - виникнення аварійної ситуації системи центрального опалення в квартирі АДРЕСА_2 , яка належить відповідачу. При цьому, обстеження у квартирі відповідача не проводилось та факт виникнення саме в його квартирі аварійної ситуації системи центрального опалення не встановлено та не підтверджено жодними належними доказами. Зі змісту спірного Акту неможливо встановити, яким саме чином комісія із вищеперелічених осіб встановила, що причиною залиття квартири позивачки стала аварійна ситуація системи центрального опалення, при чому саме в тій частині, що належить до зони відповідальності відповідача, а не загальнобудинкової системи опалення. Спірний Акт не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, тому що у ньому не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, а також інші потрібні для такого документа реквізити. Тому цей Акт не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди. Інших доказів у підтвердження вини відповідача у заподіянні позивачу майнової шкоди суду не надано. Звертає увагу суду, що квартира відповідача знаходиться на 7 поверсі, тобто поверхом вище, ніж квартира позивача. Сусіди сторін звернулися до мешканців квартири АДРЕСА_4 , яка знаходиться на 8 поверсі. За результатами обстеження виявилось, що саме у квартирі АДРЕСА_4 на 8 поверсі стався витік води зі стояка опалення. Мешканка квартири АДРЕСА_4 викликала спеціалістів з аварійної служби, які провели ремонтні роботи вже у неї, десь 4-5 січня 2025 року ремонтні роботи були завершені. Таким чином, позивачем беззаперечно не доведена вина відповідача в залитті його квартири, враховуючи витік води зі стояка опалення у квартирі АДРЕСА_4 . Крім того, позивачем не аргументовано моральну шкоду поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань. Вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн. є безпідставними не необґрунтованими. У зв'язку з викладеним просив відмовити позивачу у задоволенні позову.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 01 липня 2025 року, актовий запис № 1795 (а.с. 144).
У зв'язку з цим, за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони у справі правонаступником, ухвалою суду від 16 вересня 2025 року було залучено до участі у цивільній справі № 204/4061/25 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, про відшкодування шкоди заподіяної залиттям квартири, правонаступника позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 150).
Представник позивача - ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив проводити судове засідання за його відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та його представник - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з поганою системи відеоконференцзв'язку. Розглянувши вказане клопотання представника відповідача, суд ухвалив відмовити у його задоволенні, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відео конференції.
Сторонам було надано достатній строк для реалізації своїх процесуальних прав щодо подання доказів та своїх пояснень, сторони у повній мірі реалізували надані їм права щодо подання заяв по суті справи. Суд зазначає, що відкладення розгляду справи не може бути безстроковим та тривати понад строки, встановлені законом для розгляду цивільної справи. Так само, розгляд справи не повинен тривати понад розумні строки. Неналежне функціонування системи відеоконференцзв'язку не може бути перешкодою для розгляду справи. Таким чином, суд вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Так, згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , правонаступником якої є позивач ОСОБА_1 на праві власності належала квартира АДРЕСА_5 : частина на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13 липня 1994 року, виданого Виробничим об'єднанням Південний машинобудівний завод згідно з розпорядженням (наказом) № 5334 від 13 липня 1993 року (а.с. 17-18); частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 лютого 2016 року, виданого державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори Демуш Є.В., зареєстрованого в реєстрі за № 3-168 (а.с. 19).
Над квартирою позивача в будинку АДРЕСА_6 розташована квартира АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27 жовтня 2016 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Т.С., зареєстрованого в реєстрі за № 3718, що не заперечувалось стороною відповідача у відзиві на позовну заяву та підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 414089596 від 19 лютого 2025 року, номер запису про право власності - 17128345 (а.с. 41).
Сторонами у заявах по суті справи визнавався той факт, що квартира позивача розташована на 6 поверсі, а квартира відповідача безпосередньо над нею на 7 поверсі будинку АДРЕСА_6 .
Звертаючись у квітні 2025 року до суду з даним позовом позивач посилався на те, що 24 грудня 2024 року відбулось залиття квартири позивача з квартири відповідача, у зв'язку з чим позивачу було завдано матеріальні збитки та моральну шкоду.
На підтвердження факту залиття квартири позивача з квартири відповідача та на підтвердження розміру матеріальної шкоди, завданої позивачу залиттям квартири, позивачем було надано: Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі Центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), складний 14 січня 2025 року комісією Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради (а.с. 25); Звіт про оцінку вартості матеріального збитку від пошкодження оздоблення приміщень житлової квартири, вчиненого внаслідок залиття, за адресою: АДРЕСА_1 , складений Приватним підприємством «Бюро експертної оцінки» 10 лютого 2025 року (а.с. 26-39); Акт про залиття квартири, складений 07 лютого 2025 року ОСОБА_3 (а.с. 114).
Так, відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У частині 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування, відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Судом встановлено, що 14 січня 2025 року комісією Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради у складі старшого майстра виробничої дільниці Якушенко Н. та майстра виробничої дільниці ОСОБА_7 було складено Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі Центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), в якому зазначено, що на момент обстеження 31 грудня 2024 року у квартирі АДРЕСА_5 спостерігається сліди залиття стелі та стін. Залиття відбулось 24 грудня 2024 року внаслідок виникнення аварійної ситуації системи центрального опалення у квартирі АДРЕСА_2 . З актом ознайомлена ОСОБА_3 , про що в даному акті міститься її підпис (а.с. 25).
Так, у пункті 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, визначено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого наведена у додатку № 4 до вказаних Правил.
Згідно з додатком № 4 вказаних правил акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) має містити відомості: про дату та місце його складання; склад комісії; адресу, за якою трапилось залиття; описуються подія та наслідки події (що залито, обсяги робіт, ушкодження); причина залиття; висновки та рекомендації комісії; відомості про особу, яка заподіяла шкоду; підписи членів комісії. Крім того, з вказаним актом мають бути ознайомлені мешканці квартир.
Отже, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність. В такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи підписувати складений акт відмовилися та зазначити причини такої відмови.
Однак, дослідивши Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі Центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 14 січня 2025 року, складений комісією Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради у складі старшого майстра виробничої дільниці Якушенко Н. та майстра виробничої дільниці ОСОБА_7 , з яким ознайомлена ОСОБА_3 , судом встановлено, що вказаний акт не містить відомостей про місце його складання, не зазначено які саме стіни та стеля (або їх частина) залиті, обсяг робіт, необхідних для усунення залиття, та обсяг ушкоджень, завданих залиттям, не зазначено конкретних причин залиття (а вказано лише, що залиття відбулось внаслідок виникнення аварійної ситуації системи центрального опалення у квартирі АДРЕСА_2 ), не зазначено рекомендацій комісії, а також відомостей про особу, яка заподіяла шкоду. Крім того, Акт не містить відомостей про присутність заінтересованих осіб з боку винної особи, що є обов'язковим, а також не містить підпису заінтересованих осіб з боку винної особи або причин відмови такої заінтересованої особи від підписання акту.
Крім того, даний акт складено лише 14 січня 2025 року, тобто через три тижні після зазначеної в акті дати залиття квартири.
У зв'язку з викладеним очевидним є висновок про те, що вказаний акт був складений з грубим порушенням вимог щодо їх форми та процедури його складання.
Крім того, у вказаному акті взагалі не зазначено ушкоджень, які сталися внаслідок залиття квартири АДРЕСА_5 .
Основною метою при складанні акту залиття квартира є встановлення причин залиття, обсягу завданих внаслідок залиття ушкоджень та осіб, відповідальних за спричинену шкоду.
Також, у вищевказаному акті взагалі не зазначено з яких підстав комісія Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради прийшла до висновку, що залиття 24 грудня 2024 року відбулось внаслідок виникнення аварійної ситуації саме у квартирі АДРЕСА_2 - квартирі відповідача.
Більш того, матеріали справи взагалі не містять будь-яких доказів того, що квартира відповідача була обстежена комісією та в ній було встановлено виникнення аварійної ситуації в системі центрального опалення. При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву категорично заперечував факт проведення в його квартирі будь-яких обстежень.
Жодний з наявних в матеріалах справи доказів не містить даних про те, що у квартирі відповідача 24 грудня 2024 року було виявлено виникнення аварійної ситуації в системі центрального опалення.
Крім того, позивачем надано також Акт про залиття квартири, складений 07 лютого 2025 року ОСОБА_3 , в якому зазначено, що внаслідок залиття приміщення житлової квартири АДРЕСА_5 , яке сталось 24 грудня 2024 року в результаті протікання води з системи центрального опалення в квартирі АДРЕСА_2 , було пошкоджено приміщення № 9, кімнату житлову загальною площею 17,6 кв.м., а також зазначено перелік пошкоджень стелі, вікна, підлоги та розетки (а.с. 114).
Однак, оцінюючи вказаний акт суд оцінює його критично, до уваги не приймає та відхиляє, оскільки він був складений самою ОСОБА_3 (первісним позивачем у даній справі).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За таких обставин слід дійти висновку, що зазначення в Акті про залиття, аварію, що трапилась на системі Центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 14 січня 2025 року, складеному комісією Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, про те, що залиття відбулось 24 грудня 2024 року внаслідок виникнення аварійної ситуації системи центрального опалення у квартирі АДРЕСА_2 , є лише припущенням осіб, які складали акт, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів того, що огляд квартири відповідача проводився.
Завдання матеріальної шкоди іншій особі, з огляду на п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно зі статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування» від 27 березня 1992 року № 6, з наступними змінами та доповненнями, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Таким чином, під час вирішення спору про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, суду необхідно з'ясувати: що стало причиною залиття, хто в цьому винен, тобто в результаті чиїх дій (бездіяльності) це сталося, причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) та спричиненою шкодою, розмір збитків.
Слід також зазначити, що для настання цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення матеріальної та моральної шкоди необхідною є наявність таких елементів: винність дій особи, яка завдала шкоду, протиправність таких дій, наявність шкоди, а також причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками, що настали. При цьому необхідною є одночасна наявність всіх вищезазначених елементів.
03 лютого ОСОБА_3 звернулась до Приватного підприємства «Бюро експертної оцінки» з метою проведення оцінки матеріального збитку від пошкодження оздоблення приміщень та меблів житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно зі Звітом про оцінку вартості матеріального збитку від пошкодження оздоблення приміщень житлової квартири, вчиненого внаслідок залиття, за адресою: АДРЕСА_1 , складеним Приватним підприємством «Бюро експертної оцінки» 10 лютого 2025 року, внаслідок застосування алгоритму порівняльного підходу, оцінювач прийшов до висновку, що ймовірна ринкова вартість матеріального збитку від пошкодження оздоблення приміщень даної житлової квартири, вчиненого внаслідок залиття, на дату оцінки з заокругленням до цілого значення склала 41 361,00 грн. без ПДВ (а.с. 26-39).
Однак, суд звертає увагу, що оцінювачем ОСОБА_5 причини залиття квартири АДРЕСА_5 не встановлювались, оцінювачі опирались на дані, надані замовником оцінки, яку охоплює цей звіт, та оцінювачі прийняли їх як об'єктивні та достовірні, початковими даними для виконання оцінки були акт про залиття б/н від 07 лютого 2025 року та акт про залиття від 14 січня 2025 року.
Тобто, оцінювач ОСОБА_5 при підготовці вищезазначеного Звіту використав Акт комісії Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради від 14 січня 225 року, який складений з грубим порушенням вимог щодо їх форми та процедури його складання та взагалі не містить відомостей про обсяг ушкоджень квартири внаслідок залиття та причин залиття, а також використано Акт про залиття квартири від 07 лютого 2025 року, який склала сама ОСОБА_3 (первісний позивач по справі).
Дослідивши та оцінивши надані сторонами докази очевидним є висновок про те, що переконливих, допустимих, достатніх та належних доказів на підтвердження факту спричинення позивачу шкоди внаслідок винної протиправної поведінки відповідача надано не було, причина залиття квартири АДРЕСА_5 встановлена не була та ґрунтується на припущеннях, не доведено причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) відповідача та спричиненою шкодою, оскільки не доведено, що залиття сталось з вини відповідача та в результаті халатного ставлення відповідача до системи центрального опалення в належній йому квартирі АДРЕСА_2 , а акти про залиття складені з порушенням вимог до їх форми.
При цьому, подання позивачем доказів на підтвердження обставин справи є обов'язковим, оскільки в цій частині між сторонами виникає спір про право та такі докази мають значення для ухвалення рішення по справі.
Таким чином, суд вважає, що вина відповідача у залитті належної позивачу квартири є недоведеною, оскільки не було встановлено точного місця виникнення аварійної ситуації системи центрального опалення, точної причини залиття квартири АДРЕСА_5 та вини відповідача, як власника квартири АДРЕСА_3 , а тому підстав для стягнення внаслідок такого залиття шкоди з відповідача як з винної особи, не має.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача шкоди, завданої майну позивача внаслідок залиття квартири АДРЕСА_5 .
Враховуючи, що позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди та вартості послуг оцінювача, є похідними від первісних позовних вимог про стягнення шкоди, завданої майну позивача внаслідок залиття квартири, підстав для задоволення яких судом не встановлено, суд вважає, що ці позовні вимоги також не підлягають задоволенню.
Оцінюючи у сукупності усі інші аргументи сторін, наведені ними в обґрунтування своїх вимог або заперечень, суд до уваги їх не бере, оскільки вони не відноситься до предмета спору та є явно необґрунтованими.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до переконливого висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі за недоведеністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 судом відмовлено, то судові витрати ОСОБА_1 по справі підлягають віднесенню на сторону позивача.
На підставі ст.ст. 15, 16, ЦК України,та керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 76-82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, про відшкодування шкоди заподіяної залиттям квартири - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.Л. Черкез