Справа № 697/2540/25
Провадження № 1-кс/697/428/2025
Іменем України
01 жовтня 2025 року м. Канів
Слідчий суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До Канівського міськрайонного суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Подана скарга мотивована тим, що 21.09.2025 вона звернулася до ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про вчинення відносно її чоловіка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення з приводу незаконного затримання та утримання в ТЦК.
Вказане повідомлення про злочин було зареєстровано в ЖЕО № 7055 від 21.09.2025, про що свідчить копія талона-повідомлення.
Вважає невнесення слідчим відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області відомостей до ЄРДР свідчить про бездіяльність правоохоронного органу та протиправність такої бездіяльності, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до вимог ст. 284 КПК України.
Просить витребувати з відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області справу за її повідомленням про скоєння злочину ЖЕО № 7055 від 21.09.2025 та зобов'язати слідчого відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області внести відомості до ЄРДР за її заявою від 21.09.2025 про вчинення кримінального правопорушення та надати заявнику витяг з ЄРДР у встановлений законом строк.
30.09.2025 слідчим суддею витребувано від відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області матеріали за повідомленням ОСОБА_3 , що зареєстроване в ЖЕО ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області за № 7055 від 21.09.2025.
30.09.2025 до суду надійшли витребовувані матеріали за зверненням ОСОБА_3 , які були зареєстровані у ВП № 1 за № 7055 від 21.09.2025.
Ухвалою слідчого судді від 01.10.2025 відкрито провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розгляд скарги призначено на 01.10.2025 о 16:00 год.
Скаржник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, направила до суду клопотання про розгляд поданої скарги без її участі, подану скаргу підтримує та просить задовольнити.
Слідчий СВ ВП №1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області в судове засідання також не з'явився. Заступник начальника СВ ВП №1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області майор поліції ОСОБА_5 направив до суду клопотання про розгляд скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчих ВП № 1 за фактом невнесення відомостей до ЄРДР з приводу незаконного затримання ОСОБА_4 працівниками ТЦК та СП - без його участі у зв'язку з великою службовою завантаженістю.
Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали поданої скарги, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.
Відповідно до вимог частини 1 статті 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 1 статті 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298.
Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.
Так, відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року в справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відмінністю письмової заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення від будь-якого іншого звернення є викладення в такій заяві об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного кримінального правопорушення. Якщо таких даних немає, то такі відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При розгляді питання, що стосується невнесення відомостей в ЄРДР, слідчий суддя також враховує висновок Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18, відповідно до якого підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо конкретної за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
У справі Європейського суду з прав людини «Preda and Dardari v. Italy» (1999), Суд вказав, що метою цієї норми є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь-яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією.
Як вбачається з матеріалів скарги, скаржник ОСОБА_3 звернулася до Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області за фактом того, що 18.09.2025 близько 11:30 год. гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зателефонував до заявниці та повідомив, що він направляється до ТЦК та по теперішній час не виходить на зв'язок, в зв'язку з чим, чоловіка заявниці незаконно утримують в ТЦК.
При зверненні із заявою про вчинення кримінального правопорушення особа переслідує певний правовий інтерес, який має узгоджуватися із завданнями кримінального провадження.
Слід звернути увагу, що Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією рф проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, оголошено про проведення загальної мобілізації, тому, з огляду на викладене, призов громадян на військову службу під час мобілізації є обов'язком захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Так, обставини, викладені у повідомленні ОСОБА_3 носять узагальнений характер та зводяться до незгоди з діями працівників ТЦК та СП та поліції, які у період введеного в Україні воєнного стану мають повноваження на виконання обов'язків по мобілізації військовозобов'язаних, здійснення заходів пов'язаних з мобілізаційним процесом.
Крім того, як вбачається з наданих матеріалів за повідомленням ОСОБА_3 , що зареєстроване в ЖЕО ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області за № 7055 від 21.09.2025, в ході опрацювання даного повідомлення встановлено, що 18.09.2025 до РТЦК та СП доставлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з тим, що він перебував у розшуку з 12.08.2025 як особа, що відмовилася / не проходила ВЛК відповідно до п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав та деяких обов'язків військовослужбовців. 19.09.2025 ОСОБА_4 направлений до м. Сміла Черкаської області для проходження військово-лікарської комісії та визнаний придатним для проходження військової служби. На даний час перебуває в м. Сміла, де очікує призначення в команду та призову до лав ЗСУ.
Слід зазначити, що слідчий суддя не може виконувати абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань всі без виключення заяви і повідомлення, які ними отримуються.
На переконання слідчого судді повідомлення скаржника обґрунтоване суб'єктивним висновком з його особистих міркувань та припущень щодо вчинення кримінального правопорушення відносно подій, пов'язаних із вжиттям заходів до мобілізації через введення воєнного стану, та не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б давали підстави для кваліфікації дій за певною статтею Кримінального кодексу України.
З огляду на викладене, сам факт подання заяви не може бути безумовною підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяв і повідомлень є наявність в них фактичних даних, які вказують на ознаки кримінального правопорушення.
Таким чином, скаржником не доведено обов'язку уповноважених осіб ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження повідомлення, а тому в задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду, а особою, без участі якої її постановлено, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1