Справа № 697/2466/25
Провадження № 4-с/697/6/2025
01 жовтня 2025 року
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Колісник Л.О.,
з участю секретаря судового засідання Румини М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби,
22.09.2025 до Канівського міськрайонного суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_1 , подана в його інтересах представником ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування скарги представник скаржника зазначає, що судовим наказом Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10.12.2008 у справі № 2-н-77/2008, який набрав законної сили 30.12.2008, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 24.12.2007 в сумі 4250,62 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15,00 грн та судовий збір у сумі 25,50 грн, а всього на суму 4291,12 грн, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 17,00 грн, на загальну суму 4308,12 грн.
Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції від 10.07.2009 на підставі вказаного судового наказу було відкрито виконавче провадження №13695467, у межах якого постановою державного виконавця накладено арешт на нерухоме майно - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Відповідно до даних, які містяться в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі судового наказу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10.12.2008 у справі № 2-н-77/2008 накладено обтяження- арешт нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк», який є правонаступником ЗАТ КБ «Приватбанк» станом на 26.08.2025 ОСОБА_1 не має заборгованості перед АТ «Приватбанком».
На звернення представника скаржника від 17.09.2025 щодо зняття арешту на майно ОСОБА_1 Черкаський відділ ДВС у Черкаському районі Черкаської області повідомив, що виконавче провадження № 13695467 щодо примусового виконання судового наказу Канівського міськрайонного суду Черкаської області № 2-н-77/2008 від 10.12.2008 відкрито 10.07.2009, закрито 27.12.2012, виконавчий документ повернуто стягувачу, кошти не стягувалися; виконавче провадження № 43429537 щодо примусового виконання судового наказу Канівського міськрайонного суду Черкаської області № 2-н-77/2008 від 10.12.2008 відкрито 21.05.2014 закрито 29.06.2016 у зв'язку з повним фактичним виконанням. Виконавчі провадження знищені за закінченням терміну зберігання, тому підстави для зняття арешту з майна боржника відсутні.
Згідно витягу з ВП -спецрозділу від 21.05.2025 державним виконавцем у виконавчому провадженні № 13695467, в межах якого накладено арешт був ОСОБА_3 ( який на даний час не діє).
Матеріали виконавчого провадження знищені, підстави для арешту на даний час відсутні.
Наявність арешту на належне скаржнику майно за відсутністю виконавчого провадження порушує його право на вільне володіння та розпорядження своєю власністю.
Черкаським відділом ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) не знято арешт на майно скаржника, а тому скаржник просить визнати незаконною бездіяльність начальника Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Романенка Романа Павловича, яка полягає у не знятті арешту з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , накладений відділом державної виконавчої служби Черкаського районного управлінні юстиції у виконавчому провадженні № 13695467 та зобов'язати його скасувати арешт нерухомого майна у вказаному виконавчому провадженні.
30.09.2025 надійшов заперечення начальника Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) Капшитар Володимира Олександровича, у якому він просить відмовити у задоволенні скарги. Свої заперечення обгрунтовує тим, що при здійсненні перевірки журналів обліку виконавчих документів, переданих державним виконавцям в Автоматизовані системі виконавчих проваджень встановлено, що станом на 30.09.2025 р. відкритих виконавчих проваджень у відділі по стягненню з ОСОБА_1 на користь юридичних та фізичних осіб, на виконанні не перебуває. При здійсненні перевірки архівної складової АСВП встановлено, що на виконанні у Черкаському відділі державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебували , зокрема, виконавчі провадження:
- № 13695467, щодо примусового виконання судового наказу № 2н-77 від 10.12.2008 року виданого Канівським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості в розмірі 4308.12 грн. Виконавче провадження відкрито 10.07.2009 року. Виконавче провадження закрито 27.12.2012 року п. 9 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (в старій редакції). Виконавчий документ повернуто стягувачу, кошти не стягувались.
- № 36305695, щодо примусового виконання судового наказу № 2н-77/2008 від 10.12.2008 року виданого Канівським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості в розмірі 4291.12 грн. Виконавче провадження відкрито 01.02.2013 року. Виконавче провадження закрито 14.04.2014 року п. 10 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (в старій редакції). Виконавчий документ повернуто стягувачу, кошти не стягувались. Виконавчий документ направлено до Золотоніського відділу ДВС
- № 43429537, щодо примусового виконання судового наказу № 2н-77/2008 від 10.12.2008 року виданого Канівським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості в розмірі 4291.12 грн. Виконавче провадження відкрито 21.05.2014 року. Виконавче провадження закрито 29.06.2016 року п. 8 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (в старій редакції), повним фактичним виконанням.
На даний час виконавчі провадження знищено, згідно акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення. (за терміном зберігання). Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зареєстровано обтяження за № 9364529 від 21.12.2009 року накладене Черкаським районним управлінням юстиції згідно судового наказу № 2н-77 року від 10.12.2008 року, яким арештовано все нерухоме майно боржника. Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» законодавець чітко визначив перелік підстав та порядок для зняття арешту з майна (коштів) боржника: «1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. 2. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. 3. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. 4. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. 5. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.» Оскільки постанови виконавця про закінчення виконавчих проваджень або повернення виконавчого документа стягувачу не визнані судом незаконними чи не скасовані в установленому законом порядку, виконавчі провадження, перелічені вище, відновленню не підлягають.
Від представника скаржника надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, скаргу підтримує, просить її задовольнити.
Суб'єкт оскарження у письмовому запереченні на скаргу просив розглянути справу без його участі та відмовити у задоволенні скарги.
Скаржник, його представник, державний виконавець та заінтересована особа в судове засідання не з'явились, про місце і час судового розгляду повідомлялись належним чином у спосіб, передбачений ст.128 ЦПК України. Їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження".
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Порядок виконання судових рішень на час видачі судового наказу Канівського міськрайонного суду № 2-н-77 від 10.12.2008 були врегульовані Законом України “Про виконавче провадження» № 606-XIV, який втратив чинність 05.10.2016.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі якщо: наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника; якщо у нього відсутня інше майно чи кошти, на які можливо звернутися стягнення а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Згідно з п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ, чинного з 05.10.2016 визначено такі ж підстави для повернення виконавчого документа стягувачу.
Відповідно до ч.7 ст. 52 Закону № 606-XIV у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну
ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Згідно з ч.1 ст. 57 Закону № 606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 30 Закону № 606-XIV визначено строки здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання
рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;
З наданих суду доказів встановлено, що судовим наказом Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10.12.2008 у справі № 2-н-77/2008, який набрав законної сили 30.12.2008, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 24.12.2007 в сумі 4250, 62 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15,00 грн та судовий збір у сумі 25,50 грн, а всього на суму 4291,12 грн, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 17,00 грн, на загальну суму 4308,12 грн.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі судового наказу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10.12.2008 у справі № 2-н-77/2008 накладено обтяження- арешт нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_1 , а саме: домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з витягом з ВП -спецрозділу від 21.05.2025 виконавче провадження № 13695467 з виконання судового наказу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10.12.2008 у справі № 2-н-77/2008 завершено. Вказане виконавче провадження перебувало у провадженні державного виконавця Решетняк Віктор Анатолійович (на даний час не діє).
Як зазначено у листі № 54561 від 17.09.2025 на виконанні у Черкаському відділі державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебували, зокрема, виконавчі провадження:
- № 13695467, щодо примусового виконання судового наказу № 2н-77 від 10.12.2008 року виданого Канівським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості в розмірі 4308.12 грн. Виконавче провадження відкрито 10.07.2009 року. Виконавче провадження закрито 27.12.2012 року п. 9 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (в старій редакції). Виконавчий документ повернуто стягувачу, кошти не стягувались.
- № 36305695, щодо примусового виконання судового наказу № 2н-77/2008 від 10.12.2008 року виданого Канівським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості в розмірі 4291.12 грн. Виконавче провадження відкрито 01.02.2013 року. Виконавче провадження закрито 14.04.2014 року п. 10 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (в старій редакції). Виконавчий документ повернуто стягувачу, кошти не стягувались. Виконавчий документ направлено до Золотоніського відділу ДВС
- № 43429537, щодо примусового виконання судового наказу № 2н-77/2008 від 10.12.2008 року виданого Канівським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості в розмірі 4291.12 грн. Виконавче провадження відкрито 21.05.2014 року. Виконавче провадження закрито 29.06.2016 року п. 8 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (в старій редакції), повним фактичним виконанням.
Як зазначено в п.8 ч.1 ст. 49 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з
виконавчим документом. Пункт 9 ч.1 ст. 39 Закону № 1404-VІІІ містить такі ж положення.
Суб'єкт оскарження не надав жодних доказів, які б спростували доводи скаржника про відсутність заборгованості за виконавчими провадженнями, що перебували на виконанні, як в частині кредитної заборгованості так і в частині можливих виконавчих зборів.
Натомість начальник Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підтвердив, що виконавчі провадження знищені.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону № 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Зі змісту ч. 1, 4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа суду, який його видав, арешт накладений на майно ( кошти) боржника знімається, відомості про боржника виключається з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Водночас, у випадку повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов'язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України № 606-XIV та ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 18 Закону України « Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з положеннями частин 2 і 3 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Як встановлено під час розгляду скарги, в ході вчинення виконавчих дій державним виконавцем на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» 27.12.2012 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (у редакції яка діяла на час винесення постанови) по виконавчому провадженню № 13695467.
Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» від 26.08.2025 № GGGA48L2G8LCNHCJ станом на 26.08.2025 ОСОБА_1 не має заборгованості перед АТ «Приватбанк».
Відсутність заборгованості Каракаша Романа Михайловича за судовим наказом Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10.12.2008 у справі № 2-н-77/2008 підтверджується також відомості перевірки архівної складової АСВП, зазначені в листі Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 54561 від 17.09.2025 та письмовому запереченні на скаргу.
ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність виконавчої служби саме за наслідками відмови у задоволенні заяви про зняття арешту.
Виконавчою службою підтверджується факт повного виконання виконавчого документу - судового наказу № 2н-77 від 10.12.2008 року виданого Канівським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості в розмірі 4308.12 грн
За таких обставин суд вважає необхідним зняття арешту, накладеного на майно боржника для забезпечення виконання вже виконаного судового рішення, оскільки у подальшому застосуванні арешту відсутня необхідність.
При цьому суд враховує те, що наявність протягом тривалого не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Вказані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 у справі № 2/0301/806/11.
З огляду на викладене, суд погоджується із доводами скарги, що не зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні саме за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зобов'язання начальника Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Романенка Романа Павловича зняти арешт з майна боржника.
Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника відділу ДВС - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність начальника Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Романенка Романа Павловича щодо незняття арешту з нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , накладений відділом Черкаського районного управління юстиції у виконавчому провадженні № 13695467.
Зобов'язати начальника Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Романенка Романа Павловича зняти арешт із нерухомого майна ОСОБА_1 , яке накладене в рамках виконавчого провадження № 13695467, а саме обтяження:
- тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 9364529; зареєстровано: 21.12.2009 об 11:58:40 за № 9364529 реєстратором: Черкаська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження: судовий наказ, 2н-77 10.12.2008 , Канівський міськрайонний суд Черкаської області; об'єкт обтяження: домоволодіння, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_1 , код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Л . О . Колісник