Справа № 161/566/25
Провадження № 2/161/4064/25
23 вересня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря - Вегери Д.В.,
з участю представника відповідача - Артем'євої Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
АТ «Таскомбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовує тим, що 09.07.2020 між ТОВ ФК «ЦФР», правонаступником якого є АТ «Таскомбанк» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4764807898, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 33663,55 грн строком на 48 місяців.
Вказує, що відповідачем не виконано умови договору, в результаті чого станом на 11.11.2024 року у неї утворилась заборгованість в сумі 86973,91 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 33237,66 грн., за річними процентами - 40504,96 грн., за щомісячними процентами - 33109,23 грн.
13.07.2020 року право вимоги за кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі договору факторингу № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 р.
У зв'язку з чим, просить суд стягнути з відповідача на користь товариства вказану заборгованість та судові витрати у справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.
При цьому, представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог в частині нарахованої заборгованості та просив стягнути з відповідача на користь товариства 86973,91 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 33237,66 грн., за річними процентами - 13231,29 грн., за щомісячними процентами - 40504,96 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві та запереченнях у відповіді на відзив.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом з'ясовано, 09.07.2020 між ТОВ ФК «ЦФР» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4764807898, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 33663,55 грн строком на 48 місяців (а.с. 74).
Згідно з п. 1.3 позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в паспорті кредиту № 4807898, який є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 75-77).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного Кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
ТОВ «ФК «ЦРФ» на виконання умов вказаного кредитного договору було надано відповідачці кредит у сумі 33663,55 грн., що підтверджується відповідною випискою (а.с. 6-70).
Разом з тим, відповідач умови кредитного договору належним чином не виконала, а саме: не здійснила погашення кредиту та відсотків за його використання, в результаті чого станом на 11.11.2024 року їй нарахована заборгованість на загальну суму 86973,91 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 33237,66 грн., за річними процентами - 13231,29 грн., за щомісячними процентами - 40504,96 грн (а.с. 86-87).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що 07 жовтня 2016 року між ПАТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЦФР» укладено договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016, згідно п.2.1. якого, первісний кредитор ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» передає (відступає) новому кредитору ПАТ «Таскомбанк» свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти в сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором (а.с. 72-73).
Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов'язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимог із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників. Підписані сторонами відповідні реєстри прав вимог є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 3.4 договору про відступлення права вимоги передбачено, що право вимоги переходить до нового кредитора - з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог та зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора.
Відповідно до реєстру прав вимоги до договору про відступлення права вимоги № ТАС ЦФР-10-2016 від 13 липня 2020 року, до АТ «Таскомбанк» перейшло право вимоги і за кредитним договором №4764807898 від 09.07.2020 року, укладеного ТОВ «ФК «ЦФР» з ОСОБА_1 (а.с. 71)
Крім того, відповідач ОСОБА_1 09.07.2020 року підписала повідомлення про відступлення прав вимог, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЦФР» повідомило останню про те, що права вимоги за кредитним договором №4764807898 від 09.07.2020 року, укладеним між нею та ТОВ «ФК«ЦФР» будуть відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016року (а.с. 85).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст.1054 ЦК України, передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
А тому, враховуючи, відповідач отримала та використала кредитні кошти і в обумовлені договором строки добровільно їх не повернула, з огляду на положення ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.
Таким чином, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 істотно порушила умови кредитного договору, не повернула суму кредиту, в зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість, а тому позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором.
Крім того, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258-259, 263, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Таксомбанк» заборгованість за кредитним договором № 4764807898 від 09.07.2020 року в розмірі 86973 (вісімдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. 91 коп. .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Таксомбанк» понесені витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасниками справи є:
Позивач - акціонерне товариство «Таксомбанк», адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ - 09806443.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складений 29 вересня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Р.М. Кихтюк