Справа № 144/1542/24
Провадження № 22-ц/801/1952/2025
Категорія: 82
Головуючий у суді 1-ї інстанції Магдяк Н. І.
Доповідач:Матківська М. В.
01 жовтня 2025 рокуСправа № 144/1542/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
Головуючого: Матківської М. В.
Суддів: Міхасішина І. В., Стадника І. М.
Секретар: Закернична А. О.
розглянувши у судовому засіданні у м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Вінницяобленерго»
на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 25 червня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» про захист прав споживача та зобов'язання поновити електропостачання будинку,
Рішення ухвалила суддя Магдяк Н. І.
Рішення ухвалено о 13:09 год в с-щі Теплик Вінницької області
Дата складення повного тексту рішення - 04 липня 2025 року,
Встановив:
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Вінницяобленерого» про захист прав споживача та зобов'язання поновити електропостачання у будинку, який мотивував тим, що 15 вересня 2023 року при відвідуванні свого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , він виявив, що будинок відключений від електропостачання шляхом демонтажу проводки, що веде до його будинку.
21 вересня 2023 року він направив на адресу відповідача претензію з вимогою поновити електропостачання.
Листом від 23 жовтня 2023 року відповідач повідомив, що відключення він здійснив у зв'язку з відсутністю нібито у нього договору з відповідачем з посиланням на пункт 2.1.8 глави 2.1 розділу ІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Він є власником будинку, згідно договору купівлі-продажу будинку від 06 серпня 2001 року, тобто, іще до набуття чинності Законом України «Про ринок електричної енергії».
Деякий час оплату послуг з електропостачання здійснював його батько - ОСОБА_2 згідно його доручення від 07 серпня 2001 року.
Він не звертався до відповідача із запереченням про укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі всіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Тому відповідно до пункту 4 постанови «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» у нього укладений договір на розподіл електричної енергії з оператором розподілу АТ «Вінницяобленерго» з дати запровадження нового ринку електричної енергії.
Правилами роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що зміна електропостачальника з будь-яких причин, зміна організаційно-правової форми, форми власності чи економічного стану електропостачальника, зміна споживача на об'єкті в установленому цими Правилами порядку не може призводити до обмеження чи припинення постачання електричної енергії споживачу, якщо останній виконує свої зобов'язання згідно з договором та цими Правилами.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для позбавлення користувача житлового приміщення права отримувати комунальні послуги.
Всі дії відповідача по відключенню його від постачання електричної енергії є недобросовісними. Саме відключення відбулося без будь-якого попередження та за відсутності будь-якої заборгованості.
Тому просив зобов'язати відповідача поновити електропостачання його будинку по АДРЕСА_1 .
Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 25 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» про захист прав споживача та зобов'язання поновити електропостачання будинку, задоволено.
Зобов'язано АТ «Вінницяобленерго» поновити електропостачання будинку за адресою: АДРЕСА_2 ).
Стягнуто з АТ «Вінницяобленерго» на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
В апеляційній скарзі відповідач АТ «Вінницяобленерго» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу відповідача та стягнути з позивача на його користь 1453,44 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Зазначив, що рішення суду вважає незаконним та всебічно необґрунтованим, таким що не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального й процесуального права і судом неповно з'ясовані та не доведені обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, і які суд першої інстанції визнав встановленими.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд першої інстанції дійшов хибних висновків, оскільки не взяв до уваги того, що документи на право власності на будинок і доручення, він отримав тільки разом із позовною заявою і до судового засідання не мав ніякої інформації та підтвердження щодо власника будинку. Послуги з електропостачання надавалися ОСОБА_2 , зважаючи на те, що він був пільговиком, за місцем його реєстрації у даному будинку, згідно інформації із його паспорта, а будь-яких інших документів, які б підтверджували право власності на будинок, у тому числі і доручення від 07 серпня 2001 року ним не надавалося.
Також не врахував суд першої інстанції і того, що не дивлячись на те, що позивач до відповідача із запереченнями щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії не звертався, що свідчить про укладення такого договору з дати запровадження нового ринку електричної енергії, проте, починаючи із 2010 року, коли помер ОСОБА_2 , ніякого споживання електричної енергії, а також будь-яких оплат за спожиту електричну енергію позивач не проводив. З дня вступу в силу постанови НКРЕКП від 18 березня 2018 року № 310 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» позивачем оплата та споживання електроенергії не здійснювалася.
Крім цього суд не врахував, що договірні відносини у відповідача були саме із покійним батьком позивача - ОСОБА_2 , а не з позивачем ОСОБА_1 , який є власником будинку. А предметом спору є відновлення електропостачання, але договірні відносини між сторонами відсутні. Позивач не виконав вимоги Правил роздрібного ринку електричної енергії, не звертався із відповідними заявами до відповідача, не подав необхідних документів. Згідно з пунктом 1.2.15 цих Правил не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником чи оператором системи розподілу та інших договорів.
Позивач ОСОБА_1 надав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що її доводи вважає надуманими та безпідставними, у зв'язку з чим просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, вважаючи, що судом першої інстанції дотримані всі вимоги статті 263 ЦПК України щодо обґрунтованості та законності судового рішення і враховані правові висновки Верховного Суду з питань застосування норм матеріального права.
У судове засідання, призначене за його клопотанням в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, представник відповідача АТ «Вінницяобленерго» Стрєльніков В. Ю. не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що вимоги, викладені в апеляційній скарзі, підтримує.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мневець О. М. у судове засідання, призначене за його клопотанням в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, не з'явився у зв'язку із технічною неможливістю з його сторони, про ризики якої він обізнаний.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, позовних вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, доводів відзиву, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, при цьому не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
По справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 , який зареєстрований по АДРЕСА_3 (а. с. 98), згідно договору купівлі-продажу, укладеного 06 серпня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Підвашецьким І. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2732, є власником житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки площею 0,0721 га, що знаходяться в АДРЕСА_1 (а. с. 7-8).
07 серпня 2001 року позивач ОСОБА_1 надав доручення ОСОБА_2 , яким уповноважив його бути його представником у відповідних житлово-експлуатаційних організаціях, органах внутрішніх справ та військового відомства з питань, пов'язаних з пропискою та випискою за адресою: АДРЕСА_1 . Доручення видане строком на один рік (а. с. 9).
На час укладення договору купівлі-продажу між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_1 , житловий будинок по АДРЕСА_1 , був підключений до електромережі та електроживлення, про що у судовому засіданні підтвердили сторони.
Згідно квитанцій за рахунок на сплату за спожиту електроенергію по особовому рахунку № НОМЕР_1 ТО-18770003 ОСОБА_2 здійснив оплату за спожиту електроенергію за лютий, серпень, грудень 2010 року (а. с. 10-12). За грудень 2010 року показник електролічильника - 2057 (а. с. 10).
21 вересня 2023 року ОСОБА_1 надіслав заяву до АТ «Вінницяобленерго», в якій вказав, що він є побутовим споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 . При відвідуванні будинку 15 вересня 2023 року він виявив, що будинок був відключений від електропостачання шляхом демонтажу проводки, що веде до його будинку. Просив негайно поновити електропостачання його будинку та письмово повідомити його про це (а. с. 5).
АТ «Вінницяобленерго» надало відповідь за вих. № 02.76-16779 від 23 жовтня 2023 року, в якій вказало, що відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VІІІ від 13 квітня 2017 року учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. В базі даних товариства відсутня інформація, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за визначеною у зверненні адресою. Відповідно, будь-які договірні зобов'язання за вказаною адресою у товариства перед ОСОБА_1 відсутні. Також повідомило, що у разі, якщо він на теперішній час є споживачем електричної енергії за вказаною адресою внаслідок зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки, у відповідності до п. 2.1.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, необхідно звернутися до СО «Гайсинські ЕМ» та подати відповідні документи. Інформація щодо послуги з розподілу електричної енергії за зазначеною адресою буде надана після приведення договірних відносин між ними у відповідності до вимог Правил (а. с. 6).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач ОСОБА_1 є власником будинку по АДРЕСА_1 та є споживачем і абонентом електричної енергії з 06 серпня 2001 року. У 2020 році припинення електропостачання до його будинку відбулося з порушенням встановлених правил, без повідомлення та без попередження, про що визнав відповідач і що встановлено судом у судовому засіданні, тому порушені права позивача підлягають поновленню.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції.
Відносини, пов'язані з постачанням електричної енергії регулюються ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», та іншими нормативно-правовими актами, зокрема, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312.
Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.
За змістом ч. 4 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.
Згідно із п. 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - Правила) ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
У пункті 4 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 року «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» вказано операторам систем розподілу (далі - ОСР) на необхідність укладення договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Відповідно до пункту 2.1.7. Правил у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об'єкт.
По справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 із 06 серпня 2001 року є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 . Як власник будинку він надав доручення від 07 серпня 2001 року терміном дії на один рік, своєму батькові ОСОБА_2 , яким уповноважив його бути його представником у відповідних житлово-експлуатаційних організаціях, органах внутрішніх справ та військового відомства з питань, пов'язаних з пропискою та випискою за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на 06 серпня 2001 року належний ОСОБА_1 будинок був підключений до електромережі та електроживлення, був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 , за яким ОСОБА_2 здійснював оплату за спожиту електроенергію.
Від споживача ОСОБА_1 до відповідача не надходило заяв про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об'єкт, чим також підтверджується факт споживання відповідачем електричної енергії та акцептування публічного договору споживача про надання йому послуг з розподілу/передачі електричної енергії. Тому вважається, що у позивача укладений договір на розподіл електричної енергії з оператором розподілу АТ «Вінницяобленерго» з дати запровадження нового ринку електричної енергії.
Згідно підпункту 1 та 2 пункту 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, в редакції, чинній на 2020 рік - на час відключення позивача від споживання електричної енергії, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: 1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі: закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи; 2) електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі: заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником; недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
Також у пункті 7.5 Правил вказано на те, що попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім'я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.
Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).
Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.
У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.
Оператор системи протягом одного робочого дня після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.
Судом встановлено, що повне припинення постачання електричної енергії споживачу ОСОБА_1 здійснено із порушенням таких вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії: не встановлено факту наявності підстав для відключення та не попереджено споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення про вчинення цих дій.
Відповідач не довів зазначених у своїй апеляційній скарзі доводів належними й допустимими доказами, згідно вимог частини 3 статті 12 та частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України.
З огляду на викладене колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача до задоволення не підлягає.
Спростування доводів апеляційної скарги викладені у змісті даної постанови.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції № 2) [ВП], § 41.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням встановлених обставин справи, правовідносин, які випливають із встановлених обставин та правових норм, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, оскільки викладені в ній доводи правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, про що викладено у змісті цієї постанови.
За правилами статті 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат.
На підставі викладеного і керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» залишити без задоволення.
Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 25 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касацій на скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийМ. В. Матківська
СуддіІ. В. Міхасішин
І. М. Стадник