Справа № 747/417/25
Провадження№ 1-кп/747/59/25
02.10.2025 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12025270330000434 від 16 травня 2025 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с Дептівка Конотопського району Сумської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше судимого 21.04.2021 року Конотопським міськрайонним судом за ч.3 ст 186 КК України до 7 років позбавлення волі; 07.12.2021 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ч.3 ст 186 КК до 7 років 2 місяців позбавлення волі,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с Дептівка Конотопського району Сумської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше судимого 27.11.2008 року Конотопським міськрайонним судом за ч.3 ст 185, ч.3 ст 187 КК України до 9 років позбавлення волі; 21.04.2021 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч.3 ст 186 КК України до 5 років позбавлення волі, 07.12.2021 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ч.3 ст 186 КК до 5 років 2 місяців позбавлення волі,
які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження -
прокурора - ОСОБА_5
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_6
потерпілої - ОСОБА_7
На розгляді в Талалаївському районному суді перебуває кримінальне провадження № 12025270330000434 від 16.05.2025 року відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст 186 КК України. Ухвалою підготовчого судового засідання від 14 серпня 2025 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду по суті на 02 жовтня 2025 року, вирішено питання етапування обвинувачених з державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» до Талалаївського районного суду для їх безпосередньої участі в судовому засіданні та продовжено обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 13 жовтня 2025 року включно, з утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» з можливістю внесення застави, визначеної ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30.05.2025 розміром 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн 00 коп.
До початку розгляду справи по суті від прокурора надійшли клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Свої клопотання прокурор обґрунтовує тим, що на даний час кримінальне провадження по суті не розглянуто, тобто судове провадження не може бути завершено до спливу продовженого строку дії запобіжного заходу - до 13.10.2025 року. Водночас ризики, які були підставою для застосування щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зникли та продовжують існувати, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить запобіганню наявним ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст 177 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачені заперечували проти продовження їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не обґрунтовано, які саме ризики продовжують існувати, просили замінити запобіжний захід на домашній арешт. Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив зменшити розмір застави, встановлено слідчим суддею Прилуцького міськрайонного суду. Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні у вирішені клопотання покладалась на розсуд суду. Суд, заслухавши учасників судового розгляду, розглянувши клопотання прокурора, приходить до наступного висновку.
Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який був продовжений відносно обвинувачених ухвалою від 14 серпня 2025 року, завершується 13 жовтня 2025 року. Завершити розгляд кримінального провадження до вказаної дати неможливо, оскільки його розгляд ще не розпочато.
Згідно положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, покарання у разі доведеності їх вини передбачено у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років. Обвинувачені є неодноразово судимі, розуміють, що їх може очікувати покарання пов'язане з позбавленням волі на тривалий строк. Тобто зазначений прокурором ризик про можливість переховування обвинувачених від суду продовжує існувати, оскільки під загрозою можливого покарання обвинувачені можуть ухилитись від правосуддя. Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства. Як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування обвинуваченого, суд враховує введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Відносно ризиків перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілу та свідків, суд, оцінюючи наявність даних ризиків, враховує, що потерпіла та свідки на даний час судом не допитані, докази судом не досліджувалися, та вважає, що дані ризики не зменшилися до дослідження доказів а також показань потерпілої та свідків безпосередньо судом під час судового розгляду. Суд не виключає ймовірності того, що не будучи обмеженими у спілкуванні із потерпілою та свідками, обвинувачені можуть здійснювати на них незаконний вплив.
Суд, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», приймає до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими злочину, особи обвинувачених у їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі, а також стадію даного судового провадження, в межах якого обвинувачені, потерпіла та свідки на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинувачених, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового провадження, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою обвинувачених.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку застосованих до обвинувачених запобіжних заходів у виді тримання під вартою, оскільки ризики, встановлені під час розгляду клопотань, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам. Також суд не знаходить підстав для зменшення встановленого розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись сь 197, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 30 листопада 2025 року включно, з утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» з можливістю внесення застави, визначеної ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30.05.2025 розміром 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн 00 коп.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена у частині продовження строку тримання під вартою безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду в п'ятиденний строк з дня її оголошення (отримання обвинуваченими копії).
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1