Справа № 739/2039/25
Провадження № 1-кп/739/166/25
02 жовтня 2025 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження № 12025275410000117 від 01.09.2025 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, українця, громадянина України, одруженого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонера, інвалід 2-ї групи, раніше судимого: 13.06.2025 року Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за ч.1 ст. 382 КК України до покарання у виді штрафу 10200 грн.,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,
25 серпня 2025 року біля 20 години 20 хвилин, перебуваючи у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 під час виниклої сварки, з мотивів особистих неприязних відносин, зумовлених конфліктом зі своєю дружиною ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, з метою спричинення фізичного болю ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, лобовою частиною голови наніс їй один удар в ніс, чим завдав потерпілій фізичного болю, не спричинивши при цьому тілесних ушкоджень.
Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS № 210) Стамбул, 11 травня 2011 рік (далі Стамбульська конвенція), п.b ст.3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 , згідно ст.1, ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вчинив домашнє насильство у формі фізичного насильства.
Тобто, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, а саме в завданні умисного удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 .
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 в порядку ст.302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, враховуючи те, що ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, про що наявна відповідна заява.
До обвинувального акта з клопотанням про судовий розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:
- письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника-адвоката ОСОБА_5 , про визнання винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, згода із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди на судовий розгляд обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні;
- письмова заява потерпілої ОСОБА_4 про згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоду з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні
- матеріали досудового розслідування на 123 аркушах, в тому числі документи, що засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.
Учасникам кримінального провадження роз'яснений зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на судовий розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду; у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Вивчивши обвинувальний акт та надані матеріали досудового розслідування, встановивши, що учасники не оспорюють встановлені досудовим розслідуванням обставини та обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку доведена повністю, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 126 КК України, як завдання умисного удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень потерпілій.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує, що наділений дискреційними повноваженнями, які визнаються і Європейським судом з прав людини (рішення ЄСПЛ від 12.01.2012 року у справі «Довженко проти України») наданими державою щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-владною діяльністю з вирішення спірних правових питань, враховує цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України є проступком, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Обставини, що відповідно до ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому кримінальному правопорушенні є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, характеру вчиненого кримінального правопорушення (проступку), зважаючи на особу обвинуваченого, його вік та стан здоров'я (інвалідність 2 групи), обставини що пом'якшують покарання та обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , а також попередження вчинення як ним, так і іншими особами нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді штрафу, в розмірі в межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинений кримінальний проступок.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався. Підстави для обрання запобіжного заходу відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 302, 367-371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1