Справа №504/3007/20
Провадження №2/504/215/25
Доброславський районний суд Одеської області
01.08.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенко В.К.,
секретаря - Ориник М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, позовну заяву ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Красносільської сільської ради Одеського (колишнього Комінтернівського, Лиманського) району Одеської області, код ЄДРПОУ 04379657, про визнання права на будинок садибного типу у порядку спадкування за законом, -
Короткий зміст позовних вимог:
Позивач звернулась до суду із позовом проти Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області, яким просить:
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право приватної власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
На обгрунтування своїх доводів заявниця стверджує, що вказаний будинок за життя належав на праві власності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яку, затвердженням заявниці, фактично прийняла ОСОБА_2 , як донька спадкодавеці ОСОБА_3 , і яка фактично проживала із спадкодавицею на день її смерті.
Заявниця стверджує, що вона була зареєстрована та фактично проживала на день смерті ОСОБА_2 , тому, як донька спадкодавеці, вважає себе такою, що фактично прийняла спадщину за законом після смерті матері.
В теперішній час вона не має правовстановлюючого документу на спірний садибний будинок, не має можливості довести своє право на спадкування інакше, ніж у судовому порядку.
Заявниця подала заяву про розгляд справи у свою відсутність, просила позов задовольнити повністю.
Відповідач у своєму відзиві заперечував проти визнання себе відповідачем, вважав, що відповідати має орган нотаріату, але в цілому не заперечував щодо вимог позову, а справу просив розглядати у свою відсутність.
Встановлені судом фактичні обставини:
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_3 , що встановлено зі змісту свідоцтва про народження від 21.03.1968 року.
ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4 , що встановлено зі змісту свідоцтва про народження від 05.02.1981 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 .
Після її смерті відкрилась спадщина, яку фактично прийняла ОСОБА_5 , оскільки фактично проживала з спадкодавицею за однією адресою, що вбачається зі змісті будинкової книги, копія якої міститься в матеріалах справи та досліджена судом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 .
Після її смерті відкрилась спадщина, яку фактично прийняла ОСОБА_1 , оскільки фактично проживала з спадкодавицею за однією адресою, що вбачається зі змісті будинкової книги, копія якої міститься в матеріалах справи та досліджена судом.
Інші спадкоємці на час розгляду справи судом не встановлені.
За життя ОСОБА_3 на підставі запису в погосподарській книзі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області книга № 26,, сторінка № 232, особовий рахунок № НОМЕР_2 , в АДРЕСА_1 належав житловий будинок з господарчими будівлями і спорудами, рік забудови 1928.
Будинок садибного типу складається з літ «А» житлового будинку, площею загальгою 57,9 кв.м., допоміжною площею 34,2 кв.м., житловою площею 23,7 кв.м., літ «а» прибудови площею 12,6 кв.м., літ «Б» сарай, літ «В» сарай, літ «Г» вбиральня, № 1 огорожа.
Самочинних споруд не встановлено.
Земельна ділянка під забудовами не приватизована.
Через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, заявниця позбавлена можливості оформити в нотаріальному порядку свої спадкові права.
Позиція суду та релевантні джерела права:
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Виходячи зі змісту положень ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених главою 29 ЦК України.
Оскільки спадкоємець не має можливості у нотаріальному порядку оформити своє право на спадщину, то тільки в судовому порядку він має можливість захистити своє право.
При вирішенні спору стосовно житлового будинку, суд керується законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самого спадкодавця на момент закінчення будівництва будинку, а також положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Законом України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування в Україні», постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР».
Зокрема, за змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР № 45/5 від 31 жовтня 1975 року, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Суд дійшов до висновку, що реєстрація спірного житлового будинку у погосподарській книзі Красносільської територіальній громаді, доводить належність житлового будинку на праві власності ОСОБА_3 .
Отже позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Доводи відповідача про те, що відповідати має орган нотаріату не заслуговують на увагу, оскільки у випадку відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину, та можливого визнання спадщини відумерлою саме у органу місцевого самоврядування виникають законні інтереси щодо спадкового майна.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України, ст.ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву заяву ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Красносільської сільської ради Одеського (колишнього Комінтернівського, Лиманського) району Одеської області, код ЄДРПОУ 04379657, про визнання права на будинок садибного типу у порядку спадкування за законом, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право приватної власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В. К. Барвенко