Справа №504/724/23
Провадження №2/504/471/25
Доброславський районний суд Одеської області
28.07.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
за участі: секретаря - Ориник М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення боргу за договором позики, -
У лютому 2023 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача.
Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва П.В. від 09.03.2023 відкрито провадження по вказаній справі.
У зв'язку із відстороненням судді ОСОБА_3 від здійснення правосуддя 24.01.2025 протоколом повторного автоматизованого розподілу справу розподілено на суддю Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенка В.К.
24.01.2025 ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенка В.К. справу прийнято до свого провадження.
Так позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , громадянин України, паспорт № НОМЕР_3 , виданий органом 5135, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , під розписку позичив у ОСОБА_1 гроші в сумі 660 (шістсот шістдесят) доларів США, що за курсом НБУ на 01 лютого 2023 року (36,57 грн. за 1 долар США) складає 24136,20 (двадцять чотири тисячі сто тридцять шість грн. 20 коп.) гривень. У тексті розписки відповідач зобов'язався повернути борг не пізніше 31 січня 2021 року.
В зазначені у розписках строки Відповідач гроші не повернув, пославшись на його скрутне матеріальне становище. Неодноразово призначав нові дати повернення всього або частини боргу, але сподівання виявились марними. В подальшому Відповідач став уникати спілкування з позивачкою, нічого не робить для повернення боргу, чим порушив узяті на себе зобов'язання.
Зазначає, що необхідно стягнути три проценти річних від простроченої суми 660 доларів США за 334 дні прострочення у 2021 році, 365 днів прострочення у 2022 році, 32 дні прострочення у 2023 році, та всього за 731 день прострочення - 39,65 доларів США (660 доларів США : 365 : 100% х 3% х 731), що за курсом НБУ на 01 лютого 2023 року (36,57 грн. за 1 долар США) складає 1 450,00 грн.
Загальна сума заборгованості складає 699,65 доларів США, або у гривнях (24 136,20 + 1 450,00) = 25 586,20 (двадцять п?ять тисяч п?ятсот вісімдесят шість грн. 20 коп.) грн.
Таким чином, просить стягнути з ОСОБА_2 борг у сумі 699,95 доларів США та судові витрати у сумі 1073,60 грн.
Позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися, повідомлялися про дату, час та місце його проведення шляхом надсилання повістки, проте поштові конверти повернуті з відміткою «за адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
27.10.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір позики, засвідчений розпискою, та відповідно до якої останній отримав в борг грошову суму у розмірі 660 доларів США. У розписці вказано, що грошову суму ОСОБА_2 зобов'язаний повернути у строк до 31.01.2021 (а. с. 5).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Зі змісту ч. 2 ст. 1047 ЦК України випливає, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У постанові КЦС ВС від 20.09.2023 у справі № 483/1220/21 вказано, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів. За своїми правовими характеристиками договір позики є реальним, оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана в оригіналі розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. У разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. З метою забезпечення правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
Згідно з вимогами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною третьою статті 545 ЦК України передбачено, що наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора (частини перша, четверта статті 545 ЦК України).
З огляду на те, що ОСОБА_2 не повернув борг у розмір 660 долларів США, суд доходить до висновку про те, що відповідач істотно порушив норми чинного законодавства та умови розписки від 26.10.2020 не виконавши взяті на себе зобов'язання щодо повернення боргу, внаслідок чого, у останнього виникла заборгованість.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, згідно ст. 625 ЦК України ОСОБА_2 повинен сплатити на користь ОСОБА_1 суму 3 відсотки річних із простроченої суми за кожен день прострочення оплати у розмірі 39,65 доларів США.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Окрім того, статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Натомість з копії розписки вбачається, що сума переданих грошових коштів зазначена лише в іноземній валюті, інших умов виплати, у тому числі у гривнях розписка не містить.
За таких обстави, сума стягнення грошових коштів підлягає у іноземній валюті.
Вказаний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 № 373/2054/16-ц.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму судових витрат.
Згідно квитанції про сплату позивач сплатив в якості судового збору грошову суму у розмірі 1073,60 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового збору підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2,4,12,13,27,64,76,81,95,133,141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247,258-259,263-265,268,280-282,354 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму боргу у розмірі 699,65 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Суддя В. К. Барвенко