Справа №504/662/24
Провадження №2/504/847/25
Доброславський районний суд Одеської області
01.08.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
секретаря - Ориник М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, в порядку спрощеного провадження, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТФІНАНС» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс407, код ЄДРПОУ: 38548598) до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення судового збору, -
Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, яким просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 1093-5096 від 30.09.2022 року у розмірі 22500,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 4000,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 18500,00 грн., та судовий збір у розмірі 2422,40 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи у свою відсутність, доводи позову підтримав.
В судове засідання відповідач не з'явився, сповіщений належним чином про дату, час та місце його проведення (на адресу електронної пошти), відзив на позов не надав.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 01.08.2025 року постановлено справу розглянути у заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку:
Позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою, що здійснює діяльність з інших видів кредитування, отримало Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 01.08.2013, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
30.09.2022 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1093-5096, який разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) складає єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.
Пунктом 4.6 договору передбачено, що розмір процентів по кредиту складає 3% від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитними коштами.
У пункті 4.8 договору встановлено, що строк користування кредитом складає 300 календарних днів. Дата повернення виплати кредиту 27.07.2023 року.
Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 1139965,0 %. (п. 4.9 Договору).
Орієнтовна сукупна (загальна) вартість кредиту на дату укладення Договору складає 45000 грн., та включає в себе суму Кредиту та проценти за користування кредитом 40500,00 грн.
Відповідно ч.1ст.13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбаченихЗУ «Про електронну комерцію».
Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А873 для підписання кредитного договору № 1093-5096 від 30.09.2022 та підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши Позичальнику кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Факт видачі кредиту, підтверджують документи про перерахування кредитних коштів.
Позичальник всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору та не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав інші грошові зобов'язання перед Кредитодавцем за договором.
Заборгованість позичальника станом на 08.01.2024 складає 35960,00 гривень: за кредитом - 4000 гривень, за нарахованими процентами - 31960,00 гривень.
Позивач застосував передбачену договором програму лояльності та самостійно списав 13460,00 заборгованості.
Використовуючи своє право (принцип диспозитивності) позивач просить суд стягнути з відповідача 22500 грн., з яких 4000 прострочена заборгованість за тілом кредиту, та 18500 грн. прострочена заборгованість за відсотками.
Вимоги про стягнення вказаних сум є предметом розгляду в цій справі.
Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.
Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Також згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правилом статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.
Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі наявні у постанові ВС від 12.01.2021 у справі №524/5556/19.
З аналізу наявних у справі доказів вбачається, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою «самостійного введення одноразового ідентифікатора» в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора, що відповідає вищенаведеним приписам ст. ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію» та вважається належною письмовою формою укладення кредитного договору.
При цьому відповідний кредитний договір є чинним та у судовому порядку недійсним не визнавався.
Отже, суд вважає, що наявність кредитної заборгованості у позичальника є обґрунтованою і підтвердженою наданими доказами.
Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині нарахування заборгованості по відсоткам за кредитом на суму 18500 гривень (з урахування прощеної заборгованості), оскільки відповідні відсотки та строк їх нарахування визначені договором, узгоджені сторонами договору.
Заперечень стосовно математичних розрахунків позивача щодо заборгованості по відсоткам за кредитом відповідач не навів.
Оскільки вимоги позову не суперечать вимогам діючого законодавства, обгрунтовані, тому суд приймає визнання відповідачем позовних вимог.
Судовий збір.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, то судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача у сплаченій сумі 2422,40 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТФІНАНС» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТФІНАНС» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс407, код ЄДРПОУ: 38548598) заборгованість за кредитним договором у сумі 22500 грн., з яких 4000 прострочена заборгованість за тілом кредиту, та 18500 грн. прострочена заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТФІНАНС» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс407, код ЄДРПОУ: 38548598) судовий збір 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту його отримання в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Суддя В. К. Барвенко