Справа № 474/769/25
Іменем України
01.10.25р. с-ще Врадіївка
Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г., за участі особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянув матеріали, які надійшли від СРПП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, -
встановив:
03.07.2025р., близько 20 год. 00 хв., гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого пасинка гр. ОСОБА_3 , 2011р.н. насильство в сім'ї психологічного та фізичного характеру, а саме висловлювався на його адресу грубою нецензурною лайкою, хапав за верхній одяг, наніс один удар в голову, внаслідок чого завдав шкоду психічному та фізичному здоров'ю потерпілого, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 721043 від 03.07.2025р. надійшов до суду 14.08.2025р.
04.07.2025р., близько 13 год 00 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , порушив ТЗП АА 608207 від 03.07.2025р., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 721029 від 04.07.2025р. надійшов до суду 14.08.2025р.
04.07.2025р., близько 21 год 00 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , порушив ТЗП АА 608155 від 04.07.2025р., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 721030 від 04.07.2025р. надійшов до суду 14.08.2025р.
04.07.2025р., близько 13 год. 00 хв., гр. ОСОБА_1 , перебуваючи по по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 насильство в сім'ї психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого завдав шкоду психічному здоров'ю потерпілої,чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 721028 від 04.07.2025р. надійшов до суду 14.08.2025р.
Крім того, 14.08.2025р. до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 721031 від 04.07.2025р., згідно з яким 04.07.2025р., близько 21 год. 00 хв., гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння по по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 насильство в сім'ї психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколів щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями та звіту про неможливість розподілу справи між суддями від 14.08.2025р., призначення судді не відбулося.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.09.2025р. головуючим суддею визначено суддю Сокола Ф.Г.
Постановою від 25.09.2025р. справи про адміністративне правопорушення щодо вчинення ОСОБА_4 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, об'єднані в одну справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер 474/769/25.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , якому роз'яснено приписи ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративних правопорушень, за обставин вказаних у протоколах, визнав та зазначив про своє розкаяння, однак не зміг докладно пояснити в чому проявляється його розкаяння. Також ОСОБА_1 пояснив, що офіційно не працює, підробляє в людей та не має стабільного заробітку.
Потерпіла ОСОБА_2 , яка є також законною представницею неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 , та якій роз'яснено приписи ст. 269 КУпАП, підтвердила обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень та просила призначити останньому покарання у виді штрафу або громадських робіт.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (телефонограма № 508 від 25.09.2025р.), про причини неявки не повідомив.
Враховуючи приписи ст. 269 КУпАП, згідно з якими участь потерпілої особи, під час судового розгляду справи є необов'язковою, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 .
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вважаю встановленим таке.
Відповідно до п.п. 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у діянні, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Частиною 2 ст. 173-8 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи приписи ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, факти вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, які зафіксовані в протоколах про адміністративне правопорушення серії ВАД № 721043 від 03.07.2025р., серії ВАД № 721028 від 04.07.2025р., серії ВАД № 721029 від 04.07.2025р., серії ВАД № 721030 від 04.07.2025р., підтверджується: рапортами помічника чергового Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області Гульпи С.В. від 04.07.2025р.; письмовими заявами ОСОБА_2 від 03.07.2025р., 04.07.2025р.; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 03.07.2025р., 04.07.2025р., ОСОБА_5 від 03.07.2025р., ОСОБА_1 від 04.07.2025р.; терміновими заборонними приписами стосовно кривдника серії АА № 608207 від 03.07.2025р., серії АА № 608155 від 04.07.2025р., серії АА № 609581 від 04.07.2025р.; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 04.07.2025р.
Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи законом.
Статтею 24 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:
1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника;
2) обмежувальний припис стосовно кривдника;
3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно ч.ч. 1, 2, 5, 6 ст. 28 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Суб'єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм.
Виконання програм для кривдників забезпечують фахівці, які пройшли відповідне навчання.
Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
При призначенні адміністративного стягнення, враховуючи приписи ст. 23-36 КУпАП, обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, які пом'якшують відповідальність, наявність обставини, яка обтяжує відповідальність - вчинення правопорушення в стані алкогольного сп'яніння і з урахуванням встановленого, вважаю доцільним застосувати по відношенню до ОСОБА_1 з метою його виховання та попередження вчинення нових правопорушень адміністративне стягнення у виді громадських робіт максимальної межі, передбачене санкцією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, з направленням для проходження програми для кривдників на строк три місяці.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Щодо протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 721031 від 04.07.2025р. складеного за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вважаю встановленим таке.
На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, які зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 721031 від 04.07.2025р. надано: рапорт ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області від 04.07.2025р.; письмову заяву та пояснення ОСОБА_2 від 04.07.2025р.; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 04.07.2025р.; терміновий заборонний припис серії АА № 609581 від 04.07.2025р.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, за яке передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
У той же час, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до п.п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.
Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суб'єктами адміністративних правопорушень можуть бути зокрема деліктоздатні фізичні особи, які вчинили певні правопорушення.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП України, можуть бути як члени однієї сім'ї відповідно до визначеного поняття члена сім'ї у Законі України “Про запобігання та протидію домашньому насильству», та інші родичі та особи, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Статтею 21 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Однак важливо розрізняти поняття “сварка», “суперечка», “конфлікт», “насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Таким чином, виходячи з граматичного тлумачення диспозиції ст. 173-2 КУпАП, орган поліції зобов'язаний при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно в чому саме полягало психологічне насильство, що прямо витікає з диспозиції статті (погрози, образи, чи переслідування, позбавлення житла, їжі, тощо), та чи була, чи могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, і це є обов'язковим.
Водночас в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 721031 від 04.07.2025р. не зазначено, яка шкода заподіяна чи могла бути заподіяна потерпілій ОСОБА_2 , хоча це прямо випливає з диспозиції ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, у даному випадку, наявність наслідків дій ОСОБА_1 у виді спричинення шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 у протоколі про адміністративне правопорушення невідображено та не розкрито їх зміст.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду “Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Такими критеріями є: “критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; “критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; “критерій мети та тяжкості наслідків», за змістом якого вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину, якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. У будь-якому випадку правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за правилами кримінального правопорушення за яке призначене покарання (стягнення), за яким особа позбавляється волі.
Аналіз диспозиції та санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП дає підстави стверджувати те, що це правопорушення відповідає критерію “кола адресатів» та критерію “мети та тяжкості наслідків».
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене вказує на те, що зазначене вище правопорушення повинне розглядатись за процедурою кримінального судочинства. У зв'язку із цим, при розгляді справи, при наданні оцінки доказам та вирішенні питання про законність та обґрунтованість судового рішення суд вважає за необхідне застосовувати відповідні положення кримінального процесуального закону, в тому числі і щодо сутності адміністративного правопорушення, яке за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.
Фактично об'єктивна сторона правопорушення в протоколі не розкрита.
Насильство в сім'ї, у розумінні ст. 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди економічному або психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому, суддя, окрім викладених вище мотивів, виходив ще й з того, що на особу, уповноважену складати протокол про адміністративне правопорушення, покладається обов'язок довести причинно-наслідковий зв'язок між діями, що учинені особою та наслідками, що настали.
Інакше кажучи, саме по собі висловлення образ на адресу осіб, із числа передбачених ст. 3 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству», автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, позаяк, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання чи можливість завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
З фабули протоколу не простежується факт того, що конфліктна ситуації викликала у постраждалої особи - ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, тощо.
У даному випадку дійсним є лише факт того, що атмосфера взаєморозуміння між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутня. Дійсно мала місце обопільна словесна перепалка, однак, не кожна перепалка є домашнім насильством у розумінні норм Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству»
Сам факт звернення до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства.
Наявність сварок і непорозумінь між особами на майновому та/чи побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом». Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
У своєму рішенні від 10.02.1995р., у справі “Алене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У справах “Малофєєва проти Росії» (“Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013р.) та “Карелін проти Росії» (“Karelinv.Russia», рішення від 20.09.2016р.) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
На підставі вищевикладеного вважаю, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює винесення постанови про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого. 1 ст. 173-2 КУпАП (протокол про адміністративні правопорушення серії ВАД № 721031 від 04.07.2025р.).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад і подія адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, за відсутності інших об'єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення, а відтак вказане є підставою для закриття провадження по справі, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 (протокол про адміністративні правопорушення серії ВАД № 721031 від 04.07.2025р.).
Керуючись ст.ст. 7, 9, 23-36, 39-1, 40-1, 173-2, 173-8, 221, 245, 247, 252, 280, 284 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП (протокол про адміністративні правопорушення серії ВАД № 721043 від 03.07.2025р., серії ВАД № 721028 від 04.07.2025р., серії ВАД № 721029 від 04.07.2025р., серії ВАД № 721030 від 04.07.2025р.), та призначити йому адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 50 (п'ятдесят) годин.
Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Комунального закладу “Центр надання соціальних послуг» Врадіївської селищної ради для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству», на строк 3 (три) місяці.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (протокол про адміністративні правопорушення серії ВАД № 721031 від 04.07.2025р.) - закрити, у зв'язку із відсутню складу і події адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт Врадiївка/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, код банку отримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA868999980313131206000014454 Код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
У відповідності до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Скаргу на постанову може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ф.Г. Сокол