Справа № 450/1968/25 Провадження № 1-кп/450/440/25
02.10.2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесених в ЄРДР за №12025141430000266 від 22.03.2025 р., відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м.Львова, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженої, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працює, не адвокат, не депутат, не нотаріус, на наркологічному і психіатричному обліках не перебуває, не є особою з інвалідністю, не військовослужбовець, раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України,-
Обвинувачена ОСОБА_4 , 22.03.2025 р. о 16 год. 45 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння за адресою АДРЕСА_1 , залишила без належного догляду малолітнього сина ОСОБА_5 , який випав з балконного приміщення п"ятого поверху отримавши при цьому середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненому визнала повністю та пояснила, що обставини, які викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності. 22.03.2025 р. о 16 год. 45 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння за адресою АДРЕСА_1 , вона залишила без належного догляду малолітнього сина ОСОБА_5 , оскільки здійснювала прибирання квартири, який випав з балконного приміщення п"ятого поверху отримавши при цьому середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження. У вчиненому щиро розкаюється та просить її суворо не карати.
Законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_5 ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченою ОСОБА_4 їй невідомі, оскільки у вказаний період часу вона була відсутня за адресою АДРЕСА_1 . Просить суворо не карати обвинувачену ОСОБА_4 .
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_4 , її винуватість стверджується іншими доказами, зібраними по кримінальному провадженні. Однак, суд визнає недоцільним дослідження доказів про фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду.
Таким чином, аналізуючи зібрані по кримінальному провадженні докази, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушенння і її дії слід кваліфікувати за ст.166 КК України, оскільки вона здійснила злісне невиконання обов"язків по догляду за дитиною.
Обираючи обвинуваченій ОСОБА_4 міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винуватої, яка раніше не судима, пом"якшуючу покарання обставину як щире каяття, визнання своєї винуватості та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення на досудовому слідстві і в суді, обтяжуючу покарання обставину як перебування у стані алкогольного сп"яніння, посередньо характеризується за місцем реєстрації та проживання, одружена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, і враховуючи наведені пом"якшуючу та обтяжуючу покарання обставини, вважає за необхідне обрати їй покарання в межах санкції ст.166 КК України у виді позбавлення волі.
З врахуванням викладеного вище, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, шляхом застосування санкції ст.75 КК України про звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням із покладенням обов"язків, визначених ст.76 КК України.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п.38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п.п.34, 41 рішення "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.
Згідно ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Арешт майна, речові докази, процесуальні витрати та цивільний позов відсутні, а запобіжний захід у виді домашнього арешту припинив свою дію.
Керуючись ст.ст.369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України, та призначити їй покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України засуджену ОСОБА_4 звільнити від відбування обраного покарання з випробуванням, надавши іспитовий строк 1 (один) рік, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов"язки, передбачені ст.76 КК України, а саме періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На вирок може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1