Справа № 445/2063/25
провадження № 2/445/1138/25
(заочне)
01 жовтня 2025 року
Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бакаїм М.В.
секретаря судового засідання Назар С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТзОВ «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Представник позивача через систему «Електронний Суд» звернувся з позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 0753-0486, укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» 20.07.2021 року, у розмірі 15 000,00 грн., яка складається з 5 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10 000,00 грн. заборгованості за відсотками.
Мотивував позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 звернувсь до ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» і уклала 20.07.2021 року кредитний договір № 0753-0486 шляхом підписання договору про відкриття кредитної лінії, правил відкриття кредитної лінії та паспорту споживчого кредиту електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора, отримавши грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн. Вказала, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим утворилася згадана заборгованість. Зазначив, що 26.12.2024 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТзОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до якого, а також реєстру прав вимоги до вказаного договору, позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором № 0753-0486 від 20.07.2021 року. Враховуючи наведене, просив позовні вимоги задовольнити, а судові витрати, які складаються з 2 422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору, стягнути з відповідача.
Ухвалою судді від 19.08.2025 прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред'явлення зустрічного позову. Також позивачам встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Дана ухвала надсилалась сторонам по справі.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст.280-282ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
В силу ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У відповідності до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Судом встановлено, що 20.07.2021 року відповідач уклав з ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» кредитний договір № 0753-0486 шляхом підписання договору про відкриття кредитної лінії, правил відкриття кредитної лінії та паспорт споживчого кредиту електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора, внаслідок чого отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн. строком на 20 днів.
Встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором № 0753-0486 від 20.07.2021 року, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 0753-0486 від 20.07.2021 року.
Із розрахунку заборгованості за договором № 0753-0486 від 20.07.2021 року вбачається, що станом на 26.12.2024 року у відповідача виникла заборгованість перед ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» у розмірі 15 000,00 грн., яка складається з 5 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10 000,00 грн. заборгованості за відсотками.
26.12.2024 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТзОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до умов якого первісний кредитор ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» передає (відступає) новому кредитору ТзОВ «Новий Колектор» свої права вимоги за кредитними договорами, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та передає первісному кредитору під відступлення права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим договором.
У відповідності до реєстру боржників № 1 від 26.12.2024 року до договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024 року первісний кредитор ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» відступив новому кредитору ТзОВ «Новий Колектор» права вимоги до відповідача у розмірі 15 000,00 грн.
Відтак, ТзОВ «Новий Колектор» набуло права вимоги до відповідача у розмірі 15 000,00 грн. та статусу нового кредитора за зобов'язаннями останньої перед ТзОВ «Укр Кредит Фінанс».
З довідки про розмір простроченої заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 0753-0486 від 20.07.2021 року встановлено, що заборгованість відповідача перед ТзОВ «Новий Колектор» становить 15 000,00 грн. та складається з 5 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10 000,00 грн. заборгованості за відсотками.
Доводи відповідача про те, що відсотки за користування кредитом відповідно до законодавства про захист прав споживачів не можуть перевищувати суму кредитку (тіло кредиту) суд розцінює критично та до уваги не бере, адже ці доводи не відповідають вимогам п. 6 ст. 3, ч. 2 ст. 13, ч. 3 ст. 509, ст. 627 ЦК України, а також положенням ст.ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Так, відповідно до п. 18 Прикінцеві та Перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно п. 6. Розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Отже, як вбачається із наведених положень законодавства, відповідач не звільняється від сплати процентів, які перевищують суму кредитування.
Крім цього, положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи викладене вище, покликання відповідача у відзиві на те, що розмір відсотків за користування кредитом не може перевищувати суму кредиту (тіло кредиту), не обґрунтовані належним чином та не підкріплені нормами чинного законодавства.
Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
За ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, суд приходить до висновку, що аргументи, якими представник позивача мотивувала позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 0753-0486 від 20.07.2021 року у розмірі 15 000,00 грн., яка складається з 5 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10 000,00 грн. заборгованості за відсотками.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги ТзОВ «Новий колектор» до ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код за ЄДРПОУ: 431702980, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд.13, оф.601) заборгованість за Кредитним договором №0753-0486 від 20.07.2021 року в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код за ЄДРПОУ: 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд.13, оф.601) суму понесених Позивачем судових витрат у розмірі 2422,40 (дві тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 коп.), що складається з судового збору у розмірі 2422,40 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складено 01.10.2025 року.
Суддя М.В. Бакаїм