Справа № 462/7043/25
про відмову у видачі судового наказу
01 жовтня 2025 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О. Б., розглянувши матеріали заяви Львівського комунального підприємства «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,
Представник ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» - Кадай І. В. звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за житлово-комунальні послуги з вивезення побутових відходів в розмірі 4 445,42 грн. та 302,80 грн. сплаченого судового збору.
Перевіривши письмову заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, а також дослідивши відповідь на запит суду щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому порядку місце проживання боржників, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
У відповідності до п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються та перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно ч. 5 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу, щодо якої відсутні підстави для її повернення чи відмови у видачі судового наказу, вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.
На виконання вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України судом скеровано запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника у справі.
Із поданої заяви вбачається, що ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про солідарне стягнення із боржників заборгованості за надані комунальні послуги в розмірі 4 445,42 грн., яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з отриманої 01.10.2025 року відповіді з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЗМУ ДМС України встановлено, що один із боржників, зокрема ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим за адресою, АДРЕСА_1 , не значиться.
Крім цього, всупереч вимогам ЦПК України, стягувачем до заяви про видачу судового наказу не додано доказів того, що ОСОБА_3 є співвласником, орендує, або ж користується майном, за адресою якого заявником надаються житлово-комунальні послуги, тобто за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, у прохальній частині заяви про видачу судового наказу заявник просить стягнути солідарно з боржників заборгованість за вищевказаною адресою.
Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Тож із заяви не вбачається виникнення грошової вимоги до боржників, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачено, що питання наявності спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
Згідно ЦПК України судовий наказ видається лише за умови безспірності вимог.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що подана заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України.
На підставі викладеного, беручи до уваги те, що представник ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованості з боржників, а не до кожного з них окремо, та за встановлених обставин щодо місця проживання осіб, суд позбавлений можливості видати судовий наказ про стягнення заборгованості з боржників солідарно.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
При цьому, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а також не позбавляє можливості стягувача звернутись із вказаними вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 161-167, 258, 260, 353, 354 ЦПК України,-
у видачі судового наказу за заявою Львівського комунального підприємства «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - відмовити.
Роз'яснити Львівському комунальному підприємству «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс», що згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: Постигач О. Б.