ЄУН: 336/8440/25
Провадження №: 3/336/5116/2025
01 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за ч.1 ст.130, ст. 124, ч.5 ст. 126 КУпАП, -
встановила:
05.07.2025 о 07.40 годині, в м. Запоріжжі по вул. Краснова на перехресті а/д Харків Сімферополь М18, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога, що підтверджується медичним висновком №4817 від 05.07.2025.Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, 05.07.2025 о 07.40 годині, в м. Запоріжжі по вул. Краснова на перехресті а/д Харків Сімферополь М18, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись другорядною дорогою вул. Миколи Краснова, при виїзді на перехрестя не надав перевагу у русі транспортному засобу Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалась головною дорогою, та допустив з нею зіткнення. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1, 16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Окрім того, 05.07.2025 о 07.40 годині, в м. Запоріжжі по вул. Краснова на перехресті а/д Харків Сімферополь М18, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, постановою від 30.01.2025 серії ЕНА №3971806 ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1 «а» ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.
Постановою суду від 04.09.2025 у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП вказані справи об'єднані в одне провадження.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав, надав пояснення щодо обставин подій та заяву про визнання вини.
Заслухавши останнього, вивчивши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з п. 8, 12 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Поліцейськими вказані вимоги законодавства дотримані, водію запропоновано огляд на стан сп'яніння, однак в медичному закладі він відмовився від проходження такого огляду, що зафіксовано на відеозаписах, долучених до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Порушення вимог даного пункту Правил дорожнього руху тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Повторне протягом року вчинення особою порушень, передбачених ч. 2-4 ст. 126 КУпАП тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Відповідно до п.10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно п. 16.11 ПДР на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Під час розгляду справи, порушень допущених працівниками поліції при його складанні судом не виявлено. Протокол про адміністративне правопорушення містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року.
Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.
Стаття 9 КУпАП передбачає винність діяння, як обов'язкову ознаку складу правопорушення.
Отже, повно, всебічно та ретельно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 та ч.5 ст. 126 КУпАП, підтверджується наступними матеріалами справи:
- протоколами про адміністративні правопорушення, у яких правильно кваліфіковані дії та зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 п. 2.9 «а» ПДР та вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, п.2.1 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП, п. 10.1, 16.11 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
- даними рапортів поліцейських;
- висновком КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗМР № 4817 від 05.07.2025, в якому зафіксовано факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння;
- протоколом огляду місця ДТП, схемою ДТП, фото з місця пригоди, довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика»;
- постановою від 30.01.2025 серії ЕНА №3971808 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- відеозаписом правопорушення.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно положень ст.23 КУПАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст.33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність судом не встановлені.
Санкція ч.5 ст. 126 КУпАП передбача накладення стягнень у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Положеннями ст. 28 КУпАП передбачено, що оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
З матеріалів справи вбачається, що ТЗ, яким керував ОСОБА_1 йому не належить, підстав для застосування оплатного вилучення транспортного засобу не вбачається.
Враховуючи вище викладене, характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушника, який декілька разів притягався до адміністративної відповідальності, відсутність заперечень на обставини, зазначені у протоколах, а також ступеня вини особи, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 , враховуючи положення ст.36 КУпАП, адміністративне стягнення, у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних доходів громадян, що становить 40 800,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років та без оплатного вилученням транспортного засобу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 36, 124, 126, 130, 283, 284 КУпАП, суддя -
постановила:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 124, ч. 5 ст. 126 та ч.1 ст. 130 КУпАП та, на підставі ст. 36 КУпАП, призначити адміністративне стягнення вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних доходів громадян, що становить 40 800,00 гривень (Адміністративні штрафи у сфері дорожнього руху: Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави (Стягувач: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу: Судовий збір на користь держави).
Відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Н.С. Звєздова
Строк пред'явлення виконавчого документа «____»_____________ 20___р.
Постанова набрала законної сили «____»_____________ 20___р.
Дата видачі постанови «____»_____________ 20___р.