Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/4023/25
Провадження №: 3/332/2109/25
01 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сінєльнік Р.В. розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,-
26.07.2025 року о 22-04 год. в м.Запоріжжя по вул. Алмазна, 41 було зупинено транспортний засіб - електросамокат під керуванням водія ОСОБА_1 , який керував в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія, проводився у встановленому законодавством порядку за допомогою спеціального технічного приладу Алкотест Драгер 6820 на місці зупинки транспортного засобу , результат позитивний 1,14 проміле, тест №3298, чим порушив п.2.9 а ПДР. Від керування транспортним засобом водій відсторонений шляхом паркування без порушеньПДР , про повторність попереджений.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, своїх заперечень суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки на адресу його проживання,яка зазначена у протоколі, тому справа розглядається при відсутності особи, у порядку ст.268 КУпАП.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1№403590 від 26.07.2025 року ОСОБА_1 своїм особистим підписом підтвердив факту обізнаності щодо складання відносно нього протоколу, ознайомлений зі змістом та повідомленням про місце розгляду справи, тому суд не вбачає підстав відкладати розгляд справи. Крім того, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом серії ЕПР1№403590 від 26.07.2025 року, відповідно до якого підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення. Факт вчинення адміністративного правопорушення, крім того підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду на стан сп'яніння позитивний - 1,14 проміле, ОСОБА_1 з результатом згоден, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного , наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.07.2025 року , позитивним результатом тесту № 3298 від 26.07.2025 - 1,14 проміле, рапортом поліцейського взводу 2 роти тактико оперативного реагування УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Дениса Скоч , довідкою поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Віталіни Ковтун про відсутність повторності, іншими матеріалами справи.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Даючи оцінку діям ОСОБА_1 суд враховуєте, що він, здійснюючи керування двоколісним електросамокатом, який є електричним, а не є механічним транспортним засобом, є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, враховуючи наступне.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-II від 05 квітня 2001 року електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» №2956-IX від 24 лютого 2023 року, електричний колісний транспортний засіб дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду № 278/3362/15-к від 01.03.2018.
Так, електросамокат призначений для перевезення осіб, зокрема, і самого водія чи його вантажу, а тому такий є транспортним засобом.
Постановою Верховного Суду від 15 квітня 2023 року у справі №127/5920/22 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об'єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно із звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди; використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Як вбачається із відеозапису, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 використовував електросамокат для переміщення, приводячи його в рух за допомогою встановленого електричного двигуна, тобто у даному випадку є учасником дорожнього руху, а саме водієм. Тому, він зобов'язаний був дотримуватися Правил дорожнього руху.
Таким чином, ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, п. 1 ч. 5ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 5 ч.ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Таким чином встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особою в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні адміністративного стягнення, суддя враховує характер правопорушення та особу правопорушника і вважає за можливе накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поряд із цим, суд не вбачає підстав для застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами виходячи з такого.
Згідно бази даних інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» у гр. ОСОБА_1 посвідчення водія відсутнє, що підтверджується довідкою поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Віталіни Ковтун , яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 401, 130ч.1, 268, 283-285 КУпАП,-
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ отримувача: 37941997, отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300) без позбавлення права керування транспортними засобами .
На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 34000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м.Запоріжжя.
Суддя Р.В. Сінєльнік