Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/2584/25
Провадження №: 2/332/1909/25
26 вересня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря судового засідання Карліної А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
21.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові операції» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначало наступне.
04 грудня 2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 4191160, відповідно до умов якого останньому надано грошові кошти в розмірі 8000 грн, строк кредитування 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами 2 % в день.
26.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу № 26/07/2024, згідно якому останнє товариство набуло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 4191160 від 04.12.2023, що був укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 .
Відповідач користувався коштами, проте всупереч умов договору свої зобов'язання з повернення кредиту не виконав, внаслідок чого станом на день подання позовної заяви має заборгованість на загальну суму 65760,00 грн, яка склалася за кредитом (тіло) в розмірі 8000,00 грн, процентами нарахованими первісним кредитором - 37760,00 грн, процентами нарахованими позивачем - 20000, 00 грн.
У зв'язку з наведеним, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість за договором, а також понесені судові витрати по справі.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача адвокат Дідух Є.О. в судове засідання не з'явився, через електронний суд подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, жодних заяв та клопотань не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Як зазначено в позові відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на тимчасово окупованій території, куди «Укрпошта» тимчасово не здійснює поштові відправлення, що унеможливлює направлення йому судових повісток, у зв'язку з чим, у відповідності з ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідача було викликано до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Суд, встановивши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню зважаючи на таке.
Статтею 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 6 статті 11 Закону, передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (Закон України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
04.12.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 4191160, відповідно до умов якого останньому надано грошові кошти в розмірі 8000 грн., строк кредитування 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами 2 % в день.
26.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу № 26/07/2024, згідно якому останнє товариство набула право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 4191160 від 04.12.2023, що був укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 .
Відповідач користувався коштами, проте всупереч умов договору свої зобов'язання з повернення кредиту не виконав, внаслідок чого станом на день подання позовної заяви має заборгованість на загальну суму 65760,00 грн, яка склалася за кредитом (тіло) в розмірі 8000,00 грн, процентами нарахованими первісним кредитором - 37760,00 грн, процентами нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» - 20000,00 грн.
Вказана заборгованість відповідачем добровільно на час розгляду справи в суді не погашена.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позов ТОВ «Українські фінансові операції» слід задовольнити та стягнути з відповідача вказану заборгованість за договором.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦК).
Судом встановлено, що позивачем заявлено стягнення з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Згідно з приписами ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У матеріалах справи міститься копія договору про надання юридичних послуг №01/08/2024-А, укладеного 01.08.2024 між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідухом Євгеном Олександровичем, акт прийому-передачі наданих послуг №4191160 від 11.12.2024, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
За таких обставин, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що позовні вимоги судом задоволені, суд присуджує позивачу з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 526, 610, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 128, 141, 211, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові операції» заборгованість за кредитним договором № 4191160 від 04.12.2023 року на загальну суму 65760 (шістдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові операції» витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові операції» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові операції», адреса місця знаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, прим.2, код ЄДРПОУ 40966896.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено 01.10.2025.
Суддя: Ю.І.Ретинська