Справа № 151/225/25
Провадження № 3/151/130/25
іменем України
01 жовтня 2025 року селище Чечельник
Суддя Чечельницького районного суду Вінницької області Токарчук Л.Г. розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №1 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , непрацюючого за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 185 та ч. 1 ст.130 КУпАП,
14 березня 2025 року близько 17 годині 45 хвилин по вул.Сонячна, 191 в селищі Чечельник Гайсинського району Вінницької області гр. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Опель Омега А, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода, відмовився у встановленому законом порядку від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 14 березня 2025 року інспектором з РПП СПД №1 ВП №1 Гайсинського РУП майором поліції Шарапанівським М.М. відносно гр. ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД №029899 по ст.185 КУпАП за те, що він 14 березня 2025 року о 18 годині 00 хвилин по вул.Сонячна, 38 в селищі Чечельник Гайсинського району Вінницької області не виконував неодноразове законне розпорядження (вимогу) працівників поліції про припинення правопорушення, шарпав працівника поліції ОСОБА_2 , поводив себе зухвало та нахабно.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а просто сказав, що буде проходити огляд у іншому місці, у лікарні. Зазначив, що на його запитання, чому його зупинили, працівники поліції відповіли, що до них поступив виклик про те, що він знаходиться у п'яному вигляді і сів за кермо. На місці зупинки проходити огляд не хотів, зауважень щодо приладу Драгер не було, просто хотів пройти у іншому місці огляд. Поводив себе зухвало, тому що працівники поліції не хотіли йому сказати, хто його здав, тобто хто їх викликав і сказав, що він п'яний. Коли приїхали у лікарню, вийшов лікар, подивився на його руки та сказав, що тілесних ушкоджень не має, дихати не пропонували.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Страшок О.В. у судовому засіданні просив провадження по справі закрити, так як матеріали справи не містять відмови його клієнта від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а саме працівники поліції йому мали запропонувати пройти огляд у лікарні. У Бершадській лікарні після того, як доставили його клієнта туди, ніхто не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд, а довідка наявна у матеріалах справи не відповідає висновку Мінздраву та складена на словах поліцейського Шарапанівського М.. Зазначив, що була порушена процедура проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому у зв'язку з порушенням інструкції проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння просить провадження по справі закрити.
Частиною 2 ст. 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 2 ст. 38 КУпАП передбачено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Згідно з вимогами п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Пункт 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, прийняття яких в одній постанові про закриття справи порушить права людини на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
З урахуванням того, що закінчився визначений ст. 38 КУпАП тримісячний строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст. 185 КУпАП, оскільки правопорушення вчинено 14 березня 2025 року, суддя позбавлений процесуальної можливості досліджувати докази та встановлювати обставини справи, а також виявляти причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст. 185 КУпАП підлягає закриттю без встановлення наявності або відсутності вини.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Статтею 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що не зважаючи на те, що ОСОБА_1 винуу скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає, проте вона підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 271438 від 14.03.2025, медичною довідкою про стан здоров'я адмінзатриманого, де зазначено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 маючи ознаки алкогольного сп'яніння відмовився від проходження огляду; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 маючи ознаки алкогольного сп'яніння, а саме : почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійку ходу відмовився від огляду на стан сп'яніння; рапортом поліцейського з РПП ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області сержанта поліції Д.Пастернака; рапортом інспектора з РПП ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції М.Шарапанівського.
Крім того, у судовому засіданні було досліджено два диска із відеозаписами з нагрудної камери працівників поліції, з яких чітко вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, працівники поліції постійно пропонували йому пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 не давав чіткої відповіді, а зловживаючи своїми правами не погоджувався проходити освідування на місці з різних невідомих причин, та нібито погодившись їхати на освідування , як зазначив "поїдемо дути десь там" (17:47), постійно намагався викрутитися та взагалі хотів утікти, що призвело до того, що до нього було застосовано спецзасоби у виді наручників та затримано. У період спілкування з працівниками поліції вів себе зухвало, знімав на камеру телефона, постійно повторював працівникам поліції, щоб ті ще раз представилися та показали йому свої посвідчення, хоча він добре знав кожного працівника, оскільки називав їх по іменах та ті всеодно представилися йому та показали службові посвідчення, постійно затягував час та намагався домовитися, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не мав наміру проходити освідування, оскільки сам зазначав, що пив (17:45), а своєю поведінкою просто намагався потягнути час з надією вирішити питання іншим незаконним шляхом, що намагався зробити неодноразово : до того як сів у поліцейський автомобіль; дорогою, як їхали від Чечельника до Бершаді (18.29) та коли уже приїхали у місто Бершадь (18:47), через що працівником поліції було звернути його увагу на те, що за таке передбачена кримінальна відповідальність.
Як видно з відеозапису у лікарні, коли ОСОБА_1 доставили уже як адмінзатриманого, лікарем було зазначено, що видно, що той перебуває в стані алкогольного сп'яніння та поверхнево оглянуто на наявність тілесних ушкоджень.
Суд критично відноситься до твердження ОСОБА_1 , що він був тверезий та хотів пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння, але йому не запропонували, оскільки він сам зазначав, що пив та постійно вчиняв дії, які свідчили про небажання проходити освідування на стан сп'яніння, а тим часом постійно намагався домовитися, щоб уникнути складання протоколу. У лікарні ОСОБА_1 також вів себе зухвало, некоректно поводив себе з лікарем, постійно намагався усе знімати на відео та жодного разу не сказав, що його незаконно затримали, що він не вживав алкоголь, не керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та на спростування звинувачень працівників поліції хоче пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 у судовому засіданні під час судового розгляду не було заявлено жодних клопотань щодо виклику свідків чи витребування доказів.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, судом розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, зважаючи на характер вчиненого правопорушення, його підвищену суспільну небезпечність, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 36, 185, 130, 283, 284, 294 КУпАП, ЗУ "Про судовий збір",
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником до Державного бюджету (отримувач коштів: ГУК у Вінницькій обл. /Він.обл/ 21081300, код ЄДРПОУ 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA418999980313080149000002001, код класифікації доходів бюджету 21081300) не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови.
У разі несплати штрафу в установлений строк, відповідно до ст. 308 КУпАП, постанова надсилається для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, і стягується в подвійному розмірі, тобто 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , картка платника податків НОМЕР_2 ) до Державного бюджету (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається через суд, який виніс постанову.
Копію постанови вручити ОСОБА_1 ..
Суддя Людмила ТОКАРЧУК