Справа № 629/3999/24
Провадження № 2/629/26/25
26.09.2025 м.Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді - Мицик С.А., за участю секретаря судового засідання -Хворостинка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності у порядку спадкування за законом,-
ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності у порядку спадкування за законом. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 , після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить частка у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 09 листопада 2019 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , було укладено шлюб. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 червня 2024 року, квартира АДРЕСА_2 належить відповідачці на підставі договору купівлі - продажу, серія та номер 2009, виданого 09 грудня 2019 року, видавник: Даниленко Н.В., приватний нотаріус Лозівського районного нотаріального округу Харківської області. Вказана квартира була придбана у період шлюбу відповідача та батька позивачки у справі та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, незалежно від того, що оформлений на ім'я одного із подружжя. 24 травня 2024 року приватним нотаріусом заведена спадкова справа після смерті батька. Спадкування після смерті ОСОБА_5 відбувається за законом. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є: батько померлого - ОСОБА_3 , мати померлого- ОСОБА_4 (треті особи по справі), позивачка по справі, відповідачка по справі та її донька. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовились від прийняття спадщини на її користь. Позивачка звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 12 червня 2024 року постановою приватного нотаріуса відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку відповідного майна на ім'я померлого, у зв'язку із відсутністю документів, що посвідчують право власності на заявлене майно, а також у зв'язку із відсутністю згоди другого з подружжя. Враховуючи викладене, просила визначити, що частка ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності подружжя на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 становить частину та визнати за нею право ввласності на 3/10 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явились, представник надала заяву про розгляд справи за їх відсутності, в разі неявки відповідача не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, належним чином була повідомлена про час та місце судового розгляду.
Треті особи в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.24).
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 09.11.2019 року перебувають у шлюбі, який зареєстровано Лозівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис 283 (а.с.26-29).
З копії договору купівлі-продажу квартири від 09.12.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно п.7 вказаного договору згода чоловіка «Покупця» на укладання цього договору висловлена письмово, справжність підпису на заяві засвідчена нотаріально Даниленко Н.В., приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу, Харківської області, 09.12.2019 року за реєстром №2008 (а.с.32-35).
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 14.05.2024 року (а.с.25).
З копії спадкової справи №41/2024 до майна померлого ОСОБА_5 вбачається, що до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1 . Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Поліщук О.В. від 12.06.2024 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на частку квартири АДРЕСА_2 на ім'я померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись до приватного нотаріуса з заявами про відмови від прийняття ними належних їм часток у спадковому майні померлого ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 (а.с.50-128).
Згідно повідомлення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Поліщук О.В. від 26.11.2024 року після смерті ОСОБА_5 , наявні дані про те, що спадкоємцями, які прийняли спадщину є ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_11 (дочка), ОСОБА_1 (дочка) на користь якої відмовились від прийняття спадщини ОСОБА_4 ( мати) та ОСОБА_3 (батько) (а.с.192).
Відповідно до частини 1 статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Відповідно до положень статті 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до статті 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до вимог статті 71 Закону України «Про нотаріат» у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.
На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя (колишнього з подружжя), що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.
При цьому, аналіз статті 71 Закону України "Про нотаріат" свідчить, що законодавець не пов'язує видачу свідоцтво про право власності на частку в спільному майні із спливом строку на прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини 1 статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
За змістом статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до положень статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Відповідно до частини 2 статті 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що частка суб'єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З урахуванням встановлених судом обставин справи, оцінивши досліджені судом докази з точки зору їх належності, допустимості, достатності та достовірності в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачкою при поданні позову, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст.ст.12,81, 141, 247,263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов - задовольнити.
Визначити, що частка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності подружжя на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/2 частину.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , картка платника податків НОМЕР_3 , право власності на 3/10 частини квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 50,5 кв. м., житловою площею 27, 6 кв.м., у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , і.п.н. НОМЕР_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і.п.н. НОМЕР_3 , сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.А. Мицик