Справа№938/1088/25
Провадження № 2/938/329/25
01 жовтня 2025 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Чекан Н.М.
з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 06.07.2015 року між сторонами зареєстровано шлюб виконкомом Устеріцької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області. Під час перебування у шлюбі в них народився син- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною розірвання шлюбу є різні погляди на сімейне життя та ставлення до шлюбних відносин, нехтування відповідачем обов'язками щодо позивача та їх сина
Ухвалою суду від 31.07.2025 року відкрито провадження в справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Від представника відповідачаОСОБА_2 - адвоката Фреїшин В.Я. до суду поступив відзив на позовну заяву (а.с. 39-56), в якому вона зазначила, що відповідач категорично не погоджується з твердженнями позивача про те, що саме з його вини через нехтування інтересами дружини та сина зруйновано шлюб, оскільки ще до початку війни відповідач працював за кордоном в Республіці Польща, відтак багато часу проводив окремо від сім'ї. В зв'язку з безпековою ситуацією в Україні та з метою спільного проживання разом з родиною, відповідач зняв в оренду квартиру та перевіз сім'ю в м. Косцян в Республіці Польща. Син ОСОБА_4 почав відвідувати школу у вказаному населеному пункті. Родина отримала змогу значно більше часу проводити разом. Хоч відповідач працює в сфері перевезень та багато часу проводить у відрядженнях, однак увесь вільний час проводив разом з дружиною та сином, що підтверджується спільними фото сім'ї. Також відповідач оплачував оренду квартири, витрати по навчанню сина та інші витрати сім'ї, постійно здійснюючи банківські перекази на рахунок дружини. Стосунки в сім'ї дещо погіршилися влітку 2025 року, почали виникати конфліктні ситуації, позивач не впускала чоловіка додому і він змушений був ночувати на роботі під час вихідних. В серпні позивач з сином ОСОБА_4 поїхала в Україну, як вважав відповідач погостювати, відвідати рідних та з наміром повернутися до Польщі на початку навчального року. Постійне проживання позивача разом з сином в Україні, поділ майна тощо взагалі не обговорювалися сторонами по справі. Втім, по приїзду в Україну позивач ініціювала аж три судові справи відносно чоловіка: про стягнення аліментів на утримання сина (справа № 938/1135/25, судовий наказ набрав законної сили 07.08.2025), про розірвання шлюбу та про поділ спільно нажитого майна подружжя (справа № 938/1247/25). Також, позивач унеможливила спілкування відповідача з сином: мобільний телефон відключений або ж змінений номер на невідомий батьку. Окрім цього, позивач перешкоджає спілкуванню ОСОБА_4 з бабусею та дідусем - батьками відповідача, які проживають в сусідньому населеному пункті та дуже страждають від цього. Відтак, відповідач категорично не погоджується з твердженнями позивача про те, що саме з його вини через нехтування інтересами дружини та сина зруйновано шлюб. Однак, з огляду на те, що сторони проживають в різних країнах, позивач чітко заявила про відсутність наміру зберігати шлюб (не бажаючи проживати з чоловіком в Республіці Польща, де він працевлаштований впродовж тривалого часу і протягом двох років перебувала сім'я; подавши зазначені вище позовні заяви до відповідача та зазначивши про небажання примирення в позовній заяві по даній справі), то відповідач не заперечує щодо розірвання шлюбу.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог(а.с. 32).
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали відзив на позовну заяву в якому вказали про розгляд справи за відсутності сторони відповідача та про визнання відповідачем позову (а.с.40, 55).
Такі дії не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, згідно з якою учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно зі ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У ч. 2 ст. 247 ЦПК України закріплено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи вищевказане, вивчивши матеріали даної справи, суд приходить до такого висновку.
Право на звернення до суду закріплено у Конституції України, відповідно до ст. 124 якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Згідно з вимогами ст. ст.77,81 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник з приводу сімейних відносин щодо припинення шлюбу.
Встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 06.07.2015 року у виконкомі Устеріківської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, про що складено актовий запис №2 (а.с.5).
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 15.06.2016 року складено актовий запис №7 виконкомом Устеріківської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, що стверджується свідоцтвом про народження від 15.06.2016 року серії НОМЕР_1 (а.с.6).
Згідно зі ст.112 Сімейного Кодексу (далі - СК) України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За змістом ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3,4 ст. 56 СК).
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
На підставі наведеного, з урахуванням особливого характеру сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, беручи до уваги, що позивач та відповідач не бажають зберегти їх сім'ю та наполягають на розлученні, суд не може покласти на них обов'язок збереження сім'ї при наявності категоричного заперечення цього.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
У ст. 265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суду зазначаються розподіл судових витрат.
Позивач у позовній заяві вказала про стягнення з відповідача на її користь суму сплаченого судового збору.
Представником відповідача у відзиві на позовну заяву зазначено про розподіл судових витрат, понесених у справі між сторонами.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Відповідно до положень ч.1 ст.142 ЦПК України, та ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1211,20 гривень, що підтверджується квитанцією від 29.07.2025 року №57 (а.с.4).
З огляду на викладене, визнання відповідачем ОСОБА_2 позову до початку слухання справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, що становить 605,60 гривень (50% від 1211,20), та стягнути з відповідача на користь позивача 50% судового збору в сумі 605,60 гривень (50% від 1211,20).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 110-112, 113 СК України, ст. ст. 133, 141, 142 258-259, 263-265, 282 ЦПК України, -
Позов задоволити.
Шлюб, зареєстрований 06.07.2015 рокувиконкомом Устеріківської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, про що складено актовий запис №2, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір, в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, сплаченого відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №57 від 29.07.2025 року АТ «Ощадбанк».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Наталія ЧЕКАН