Справа № 216/3402/25
провадження №2/216/2055/25
30 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого судді: Гайтко Л.А.
за участю
секретар судового засідання: Маленька Т.О. .
без участі сторін та без застосування технічного запису
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
07 травня 2025 року до Центрально-Міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області подано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 27 липня 2018 року між позивачем та відповідачем по справі було укладено шлюб, зареєстрований Центрально - Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 509. Після реєстрації шлюбу подружжя проживало за, адресою: Миколаївська область, Баштанський район, с. Михайлівна. На початку 2023 року, після сварки, відповідач зібрала свої речі та виїхала з будинку до міста Кривого Рогу. З того часу, шлюбні стосунки між сторонами припинені з початку 2023 року, кожна із сторін має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю, сторони не підтримують сімейно - шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, разом не проживають, позивач пропонував розірвати шлюб, але відповідач ігнорувала його прохання, сторони не спілкуються. 02 травня 2025 року, позивач по справі ОСОБА_1 від працівників поліції під час зупинки транспортного засобу дізнався, що на виконанні в відділі виконавчої служби перебуває виконавче провадження про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини 2023 року народження. Тобто відповідач не повідомила позивачу про народження дитини в 2023 році, весь цей час сторони не спілкуються, про народження дитини взагалі нічого не відомо, позивач не має відомостей чи є він біологічним батьком дитини, за таких обставин позивач звертається до суду за для його розірвання. Позивач вважає перебування у зареєстрованому шлюбі суперечить його інтересам.
Ухвалою суду від 19.05.2025 року провадження по справі було відкрито, справу було призначено до розгляду у спрощеному провадженні без виклику сторін.
На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
27 липня 2018 року між позивачем та відповідачем по справі було укладено шлюб, зареєстрований Центрально - Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 509. Після реєстрації шлюбу подружжя проживало за, адресою: Миколаївська область, Баштанський район, с. Михайлівна. На початку 2023 року, після сварки, відповідач зібрала свої речі та виїхала з будинку до міста Кривого Рогу. З того часу, шлюбні стосунки між сторонами припинені з початку 2023 року, кожна із сторін має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю, сторони не підтримують сімейно - шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, разом не проживають, позивач пропонував розірвати шлюб, але відповідач ігнорувала його прохання, сторони не спілкуються. Позивач вважає подальше зберігання шлюбних відносин з відповідачкою недоцільним, просить винести рішення, яким розірвати цей шлюб.
Згідно ч. 1 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім*я є первинним та основним осередком суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Статтею 51 Конституції України та згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Як роз'яснено в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розлучення та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд приходить до висновку, що розлад у сім'ї є стійким і тривалим, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам сторін, а тому позов підлягає задоволенню.
За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже з урахуванням наведеного з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року, ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 133, 141, 197, 206, 258-259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 3, 24, 56, 110, 112, 113 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 27 липня 2018 року Центрально - Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 509.
Після розірвання шлюбу залишити відповідачу прізвище набуте у шлюбі « ОСОБА_3 ».
Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Дніпровський Апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , тел: НОМЕР_2
Відповідач : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , м.т. НОМЕР_3
Суддя Л.А. ГАЙТКО