Справа № 215/7363/24
2/215/842/25
30 вересня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі : головуючого, судді - Коноваленка М.І.
секретар судового засідання - Коломійчук К.Ю.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся в суд із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 63259,95 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн., зазначаючи, що 03 лютого 2022 року ОСОБА_1 , в рамках проекту monobank, звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 03.02.2022 року. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши електронним підписом анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Позивач вказує, що AT "Універсал Банк" свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених умовами договору та в межах встановленого кредитного ліміту. В свою чергу, відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов Договору не сплатила щомісячні мінімальні платежі. У зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 05.09.2024 року становить 63259,95 грн., та складається з: загального залишку заборгованості за наданим кредитом у розмірі (тілом кредиту) 63259,95 грн.; заборгованості за пенею та комісією в сумі 0,00 грн. Оскільки, на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів банку, тому позивач змушений був звернутися в суд з даним позовом.
В судове засідання представник позивача не з'явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.
Відповідач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про місце, день та час розгляду справи повідомлена належним чином, згідно з п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України.
Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.11.2024 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.09.2025 постановлено проводити заочний розгляд справи.
Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.
Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, за необхідне провадити розгляд справи на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено у судовому засіданні згідно позовної заяви 03.02.2022 року між АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" відкрило відповідачу поточний рахунок у гривні та надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі до 60 000,00 гривень з можливістю його корегування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом 0,00001% річних, зі сплатою збільшення відсотків за користування кредитом у розмірі 6,2% на місяць на суму просроченої заборгованості за кредитом.
Згідно вказаної заяви відповідач ОСОБА_1 згодна з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення.
На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав анкету заяву до договору про надання банківських послуг і витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) (а.с.8-26).
Згідно із п.п. 2.2 п. 2 Розділу 1 Умов, ст. 628 ЦК України договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно: договору банківського рахунку, договору про споживчий кредит.
Між сторонами відповідно до п. п. 5.3, 5.8.1 розділу 1 Умов погоджено, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.
Для надання послуг банк видав клієнту картку (платіжну картку). Підписанням анкети-заяви клієнт і банк уклали договір про надання банківських послуг monobank. Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Платіжна карта передається клієнту не активованою, активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код, який є аналогом власноручного підпису клієнта (п.п.2.1 2.4, 2.5 п.2 розділу ІІ Умов).
Відповідно до п. 4.16 Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.
У випадку настання істотного порушення клієнтом зобов'язань банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку, протягом якого вони мають бути здійснені (п.4.17 Умов).
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Станом на 03.04.2024 року прострочене зобов'язання зі сплати мінімального щомісячного платежу за договором відповідача сягає понад 90 днів, у зв'язку з чим на підставі п.п. 4.16 Умов відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
03.04.2024 року банк направив відповідачу повідомлення пуш про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, проте відповідач не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості у зв'язку з чим та відповідно до п.п. 4.18, 4.19 кредит став у формі «на вимогу».
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 05.09.2024 року становить 63259,95 грн., яка складається з: 63259,95 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 0,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією (а.с.7-10).
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала взятих на себе кредитних зобов'язань у строки, передбачені договором про надання банківських послуг Monobank від 03.02.2022 року.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України Про захист прав споживачів ).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України Про захист прав споживачів споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН Керівні принципи для захисту інтересів споживачів , прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 11 липня 2013 року справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов обслуговування рахунків фізичної особи, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Вказана позиція цілком узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03.07.2019 року (провадження 14-131цс19).
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі вищевикладеного, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, тому суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з відповідача суми загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Таким чином, у зв'язку з тим, що відповідач порушив умови договору, взяті на себе зобов'язання не виконує неналежним чином, тому, відповідно до вимог чинного цивільного законодавства, умов кредитного договору, суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом в розмірі 63259 гривень 95 копійки.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 42 Конституції України, ст. ст. 3, 509, 526, 527, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 11 Закону України Про захист прав споживачів ст. ст. 3, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: 04114, м.Київ, вул..Автозаводська, 54/19, заборгованість за договором про надання банківських послуг від 03.02.2022 року в сумі 63259 (шістдесят три тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 95 копійок, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Копію рішення направити відповідачу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення складено суддею 30.09.2025 року.