Справа № 191/3573/24
Провадження № 2/191/1198/24
23 вересня 2025 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Порошиної О.О.
за участю секретаря - Набокової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Синельникове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
До суду звернувся позивач із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» обґрунтовані наступним.
1. 09.08.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №10851-08/2023.
27.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аванс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27122023 у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги з боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 27.12.2023 р. до Договору факторингу №27122023 від 27.12.2023 р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 31675,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24675,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
2. 04 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №76758438, який підписано електронним підписом позичальника.
14 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги позичальників, у тому числі за вказаним договором позики.
Відповідно до реєстру боржників №17 від 27 лютого 2024 року до даного договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 30387,50 грн. з яких: 8500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21887,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
3. 09 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8651197, який підписано електронним підписом позичальника.
26 грудня 2023 року між ТОВ «Мілоан»та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №26122023, відповідно до якого ТОВ «Мілоан»відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги позичальників, у тому числі за вказаним договором кредиту.
Відповідно до реєстру боржників №1 від 26 грудня 2023 року до даного договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 13050,00 грн. з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9480,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 570,00 грн. - заборгованість за комісією.
Просять суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) суму заборгованості:
• за Кредитним договором №10851-08/2023 в розмірі 31675,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24675,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
• за Кредитним договором №76758438 в розмірі 30387,50 грн. з яких: 8500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21887,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
• за Кредитним договором №8651197 в розмірі 13050,00 грн. з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9480,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 570,00 грн. - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просили у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач до початку судового засідання надав заяву в якій позовні вимоги визнав частково в части тіла кредитів, заборгованість по кредиту №8651197 визнає у повному обсязі, просив справу розглянути без його участі.
У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа у відповідність до ст. 19 ЦПК України є малозначною.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Крім того, згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.
За визначенням ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України, відповідно до якої, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення ч. 1 ст.203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
Судом установлено, що 04.08.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»та ОСОБА_1 було укладено договір позики №76758438. Відповідачу було надано позику у розмірі 8500,00 грн. строком на 26 днів, строком до 30.08.2023 р., знижена процентна ставка 1,25 %, процентна ставка за понадстрокове користування 2,7%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 5096,64 %.
14.06.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21 у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»права вимоги з боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №17 від 27.02.2024 р. до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 30387,50 грн., з яких: 8500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21887,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Однак матеріали справи не містять відповідного Реєстру боржників.
Таким чином, судом встановлено, що кредитний договір між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»та відповідачем ОСОБА_1 був укладений 04.08.2023 р., тобто після укладення 14.06.2021 року договору факторингу між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»та ТОВ ФК «ЄАПБ», за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передала фактору ТОВ «ЄАПБ» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, однак право вимоги на борги за кредитним договором з ОСОБА_1 в даний пакет не могло входити.
Отже, на момент укладення договору факторингу від 14.06.2021 р. боргові зобов'язання за кредитним договором від 04.08.2023 р. ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору, на час укладення договору факторингу, сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином, не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов'язання відповідача за договором позики №76758438, які виникли після укладення цього договору.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, у розумінні статей 77,78 ЦПК України, на підтвердження тієї обставини, що первісний кредитор ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»відступило право вимоги за кредитним договором №76758438 від 04.08.2023 року на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а тому у суду відсутні підстави вважати, що позивач, як правонаступник кредитора, набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором. За таких обставин, позовні вимоги з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором №76758436 від 04.08.2023 року не підлягають задоволенню у зв'язку з їх недоведеністю.
З приводу позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором №10851-08/2023, суд встановив наступне.
09.08.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №10851-08/2023 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 7000,00 грн. строком на 360 днів до 02.08.2024 р., процентна ставка 2,50%.
27.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27122023, у відповідності до умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит»права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників, згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №27122023 від 27.12.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 31675,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24675,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Доказів погашення відповідачем заборгованості по даному кредитному договору суду не надано.
Суд вважає доведеним та документально підтвердженим факт утворення відповідачем по справі заборгованості у розмірі 31675,00 грн. в результаті не виконання умов кредитного договору №10851-08/2023, яка підлягає стягненню на користь позивача.
З приводу позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором №8651197, суд встановив наступне.
09.08.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №8651197відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 3000,00 грн. строком на 113 днів до 30.11.2023 р., пільговий період (23 днів) процентна - 2,00% (1380,00 грн.), поточний період (90 днів) процентна ставка - 3,00% (8100,00 грн.), 570,00 грн. комісія за надання кредиту.
26 грудня 2023 року між ТОВ «Мілоан»та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №26122023, відповідно до якого ТОВ «Мілоан»відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги позичальників, у тому числі за вказаним договором кредиту.
Відповідно до реєстру боржників №1 від 26 грудня 2023 року до даного договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 13050,00 грн. з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9480,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 570,00 грн. - заборгованість за комісією.
Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість: - за кредитним договором №8651197 від 09.08.2023 р. в розмірі 12480,00 грн., яка складається з наступного: 3000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 9480,00 грн. сума заборгованості за відсотками в межах строку кредитування 113 календарних днів.
З приводу позовних вимог про стягнення комісії суд зазначає наступне.
Так, пунктами 1.5.1, 2.2.1. договору про споживчий кредит встановлено, що позичальник сплачує комісію за надання кредиту 570,00 грн. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 зазначила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
В п. 2.2.1. договору про споживчий кредит передбачено плату за обслуговування кредитної заборгованості. Тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, вимоги п.п. 1.5.1, 2.2.1. договору про споживчий кредит про обов'язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно є нікчемними.
З урахуванням наведеного, позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією по договору №8651197 задоволенню не підлягає.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1780,01 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) суму заборгованості за Кредитним договором №10851-08/2023 в розмірі 31675,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24675,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) суму заборгованості за Кредитним договором №8651197 від 09.08.2023 р. в розмірі 12480,00 грн., яка складається з наступного: 3000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 9480,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
У задоволенні вимог заборгованості за кредитним договором №76758438 від 04.08.2023 року у розмірі 30387,50 грн. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ - 35625014) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1780,01 грн.
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. О. Порошина