Справа № 199/9326/25
(3/199/5005/25)
іменем України
30.09.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 06.09.2005 Будьоннівським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , має посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 24.05.2018, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю: ОСОБА_1 та його захисника Ігнатова Є.Є.,
08.06.2025 о 14:30 годині водій ОСОБА_1 у місті Білозерське по вул. Ватутіна, 3-А керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», н.з. НОМЕР_4 , з явною ознакою алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку шляхом продуття газоаналізатору алкотест Драгер 6810 або проходження медичного огляду ОСОБА_1 в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 у судовому засіданні не визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зазначивши, що він дійсно керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», н.з. НОМЕР_4 , був зупинений працівниками поліції, з якими у нього виник конфлікт. Вважає, що внаслідок конфлікту працівники поліції вирішили йому помститися та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння. Вони ввели його в оману, запропонувавши проїхати до медичного закладу, проте він бажав пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатору Драгер, якого у поліцейських не було.
В судовому засіданні захисник Ігнатов Є.Є. просив закрити провадження по справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки:
-не убачається, яка була підстава зупинки транспортного засобу;
-не має факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 ;
-відеозапис, долучений працівниками поліції, є неповним та не містить фіксації психологічного тиску на ОСОБА_1 , який в дійсності був, складання та оголошення протоколу;
-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 було складено 08.06.2025 о 14:35 годині, а відеозапис, долучений до справи, починається 08.06.2025 о 14:39 годині;
-з відеозапису, долученого до справи, не можливо зрозуміти хто саме здійснює відеозапис чи ця особа уповноважена на здійснення цих дій. Протокол складений поліцейським Здоровець Є.В., а направлення та акт складено поліцейським Петриків О.П.;
-в матеріалах справи відсутній рапорт співробітників поліції, з якого можна було б встановити, який екіпаж та у якому складі перебував на вказаній ділянці;
-в матеріалах справи відсутні будь-які посилання та докази, кому після складання протоколу було передано під керування транспортний засіб та чи був ОСОБА_1 відсторонений від керування транспортним засобом.
Також захисником було подано клопотання про визнання долученого до справи відеозапису недопустимим доказом.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та думку захисника Ігнатова Є.Є., вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 821354 від 22.04.2025, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлений без зауважень, про що свідчить його підпис та пояснення у протоколі наступного змісту: «Їхав на авто ВАЗ 21099, драгер дути не буду, в наркологію не поїду, не має часу».
У той же час слід зазначити, що поліцейський у протоколі про адміністративне правопорушення зазначив про наявність такої ознаки алкогольного сп'яніння у водія як: «почервоніння очей».
Проте, виходячи з п. 3 та 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, такої ознаки алкогольного сп'яніння, як «почервоніння очей» не має. Є ознака «різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя», проте вона ОСОБА_1 не інкримінована. При цьому, п. 4 розділу І вищевказаної Інструкції передбачено як ознаку наркотичного сп'яніння «почервоніння обличчя», проте водію ОСОБА_1 у вину не ставиться керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння.
Також слід зазначити, що водію ОСОБА_1 у вину поставлена така ознака, як «тремтіння пальців рук». Проте, згідно п. 3 вищевказаної Інструкції дана ознака визначена як: «виражене тремтіння пальців рук», тобто пальці рук повинні очевидно та виражено тремтіти, чого в цій справі не встановлено.
У зв'язку із цим слід зазначити, що суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді, оскільки, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За таких обставин при описі суті вчиненого правопорушення суддя не приймає як належні ознаки алкогольного сп'яніння у водія: «почервоніння очей» та «тремтіння пальців рук» та не посилається на них при описі суті вчиненого правопорушення та оцінки інших доказів, що, у свою чергу, не спростовує наявність у водія такої ознаки алкогольного сп'яніння, як «запах алкоголю з порожнини рота», яка могла бути виявлена виключно поліцейським під час спілкування із водієм та перевірена шляхом проходження водієм огляду на стан сп'яніння і не може бути перевірена в суді, зважаючи на те, що сучасні технології відеозапису запахи не передають;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого слідує, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не проводився;
- змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.06.2025, з якого убачається, що у водія ОСОБА_1 була виявлена ознака алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я не проводився;
- матеріалом відеозапису працівника поліції, з якого убачається, що працівник поліції назвав дату, час та адресу місцезнаходження. Водій ОСОБА_1 представився та повідомив, яким транспортним засобом він керував. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції повідомив, що у останнього виявлений запах алкоголю з порожнини рота. На питання працівника поліції: «Вживали алкогольні напої перед тим, як сісти за кермо?», ОСОБА_1 відповів: «Ні». Працівником поліції водію ОСОБА_1 запропоновано проїхати в медичний центр для встановлення стану алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відповів: «Відмовляюсь». Працівником поліції запропоновано водію ОСОБА_1 на місці продути алкотестер Драгер, на що ОСОБА_1 відповів: «Теж відмовляюсь». На повторне питання працівника поліції: «Вживали алкогольні напої?», ОСОБА_1 відповів: «Сьогодні не вживав, вчора випив пляшку пива». Працівником поліції повідомлено водію, що буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Надаючи оцінку поясненням ОСОБА_1 в судовому засіданні та позиції захисника про наявність підстав для закриття провадження по справі за п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважаю такі доводи та позицію необґрунтованими, з огляду на наступне.
Частиною ч. 1 ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 ст. 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Приписи статті 266 КУпАП, Правил дорожнього руху, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735, надають інспектору поліції виключні повноваження щодо виявлення у водія ознак сп'яніння.
Тобто це дискреційні повноваження поліцейського і водій, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, повинен виконати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння або нести відповідальність за безпідставну та необґрунтовану відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Матеріалом відеозапису чітко зафіксовано, що водій ОСОБА_1 підтвердив факт керування автомобілем та зазначив, що вчора, тобто 07.06.2025, випив пляшку пива, тому зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення такої ознаки алкогольного сп'яніння, як: «запах алкоголю з порожнини рота» не викликає обґрунтованих сумнівів, у зв'язку із чим поліцейський, з огляду на його дискреційні повноваження, мав всі підстави пред'явити вимогу водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Проте водій, не наводячи належного та об'єктивного обґрунтування, відмовився виконувати законні вимоги поліцейського, що суперечить приписам п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Доводи ОСОБА_1 у судовому засіданні про те, що він мав конфлікт з працівниками поліції, які вирішили йому помститися та запропонували саме через це пройти огляд на стан сп'яніння, що поліцейські ввели його в оману, запропонувавши проїхати до медичного закладу, проте він бажав пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатору Драгер, якого у поліцейських не було, суддею не приймаються з огляду на наступне.
Водій ОСОБА_1 не звертався в установленому законом порядку до керівництва поліції або до ДБР чи органів прокуратури, не порушував питання про службову підробку працівниками поліції матеріалів справи, зокрема і тих, де зазначено про факт керування автомобілем ОСОБА_1 . Крім того, матеріал відеозапису жодної конфліктної ситуації водія та поліцейських не зафіксував, тому такі доводи ОСОБА_1 свого об'єктивного підтвердження під час розгляду справи не знайшли.
Матеріал відеозапису, здійсненого поліцейським, має фіксацію добровільної відмови водія ОСОБА_1 проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора, так і в закладі охорони здоров'я, що узгоджується з письмовим поясненням ОСОБА_1 , яке він власноруч зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення: «Їхав на авто ВАЗ 21099, драгер дути не буду, в наркологію не поїду, не має часу».
Відповідно доводи ОСОБА_1 про те, що він бажав пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки автомобіля, але у працівників поліції не було із собою газоаналізатора, свого об'єктивного підтвердження під час розгляду справи також не знайшли.
Суддя критично оцінює доводи захисника про те, що з матеріалів справи не убачається, яка була підстава зупинки транспортного засобу, оскільки для притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не потрібно встановлювати жодної преюдиції.
В будь-якому випадку працівники поліції мали право зупинити транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , оскільки під час дії Закону України «Про правовий режим воєнного стану» працівники поліції задіяні до операції з пошуку диверсійних груп, в тому числі в містах, наближених до лінії бойових зіткнень, у тилових містах. При цьому водія зупинено в Донецькій області біля лінії бойових дій.
За вказаних обставин дії працівників поліції щодо зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 узгоджуються з вимогами Закону.
Доводи захисника про те, що в справі не має доказів факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , суддею не приймаються, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Спеціальними засобами доказування підлягає підтвердженню лише процедура огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначена ст. 266 та ст. 266-1 КУпАП.
Зокрема, ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення від 08.06.2025 зафіксовано, що 08.06.2025 о 14:30 годині водій ОСОБА_1 у місті Білозерське по вул. Ватутіна, 3-А керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», н.з. НОМЕР_4 . Водій ОСОБА_1 не скористався своїм правом внести зауваження до змісту протоколу про адміністративне правопорушення і не вніс до вказаного протоколу зауважень з приводу керування ним транспортним засобом, підписавши протокол без зауважень із власноручним викладом своїх пояснень наступного змісту: «Їхав на авто ВАЗ 21099, драгер дути не буду, в наркологію не поїду, не має часу».
Крім того, з матеріалу відеозапису поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 не ставив під сумнів факт керування ним автомобілем, а навпаки повідомив працівнику поліції яким саме транспортним засобом він керував.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно сукупність досліджених доказів надає судді можливість дійти висновку про те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тому вимога поліцейського щодо виконання ним вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху у відповідності до ст. 266 КУпАП була законною, але водій ОСОБА_1 безпідставно її не виконав.
Доводи захисника про те, що матеріали справи не містять повний фрагмент відеозапису з нагрудних камер працівника поліції, у зв'язку із чим такий матеріал відеозапису слід визнати недопустимим доказом, є необґрунтованими, виходячи з наступного.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому приписами статті 266 КУпАП не передбачено як обов'язкову умову застосування технічних засобів відеозапису або, в разі неможливості застосування таких засобів, залучення двох свідків, для фіксації руху чи зупинки транспортного засобу.
За таких обставин доводи захисника щодо відсутності саме відео-фіксації руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , чи його зупинки, є необґрунтованими, оскільки факт руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 доведений сукупністю доказів, перелік яких визначено ст. 251 КУпАП, оцінку яким надано в цій постанові.
Суддя вважає, що наявний матеріал відеозапису в достатній мірі, з огляду на диспозицію ч. 1 ст. 130 КУпАП та вимоги ст. 266 КУпАП, зафіксував процедуру огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а саме: відмову водія ОСОБА_1 пройти такий огляд у порядку, визначеному ст. 266 КУпАП.
Доводи захисника про те, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 було складено 08.06.2025 о 14:35 годині, а відеозапис, долучений до справи починається 08.06.2025 о 14:39 годині, суддею не приймаються, оскільки водій ОСОБА_1 без наведення причини відмовився виконувати вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, що було обґрунтовано розцінено поліцейськими, як відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також слід зазначити, що наявність направлення на огляд водія у закладі охорони здоров'я є для уповноваженого лікаря підставою провести огляд водія на стан сп'яніння у строки, визначені ч. 4 ст. 266 КУпАП, тобто в обов'язковому порядку та за рахунок бюджету закладу охорони здоров'я. Відповідно таке направлення є обов'язковим для вручення поліцейським лікарю відповідного закладу охорони здоров'я у випадку, якщо особа погодилася пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, зважаючи і на те, що кожний випадок огляду осіб на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Однак водій ОСОБА_1 не бажав проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння ані на місці зупинки за допомогою газоаналізатору, ані в закладі охорони здоров'я у присутності поліцейського, а згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП не тільки огляд у закладі охорони здоров'я, але і складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, а тому розбіжності у часі, на які вказує захисник, не впливають на виконання водієм вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Твердження захисника про те, що з відеозапису, долученого до справи, не можливо зрозуміти хто саме здійснює відеозапис чи ця особа уповноважена на здійснення цих дій, про те, що в матеріалах справи відсутній рапорт співробітників поліції, з якого можна було б встановити, який екіпаж та у якому складі перебував на вказаній ділянці, не впливають на оцінку судді дотримання поліцейськими процесуального порядку дотримання процедури, визначеної ст. 266 КУпАП та подальшого притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений поліцейським Покровського РУП ГУНП в Донецькій області сержантом поліції Здоровець Є.В., а інші матеріали справи: направлення та акт - складені поліцейським Покровського РУП ГУНП в Донецькій області сержантом поліції Петриків О.П., матеріали справи направлені до суду заступником начальника УП з ПД Покровського РУП ГУНП в Донецькій області полковником поліції Артемом Кузнецовим, тому суддя виходить з того, що вищевказані поліцейські у відповідності до п. 1) ч. 1 ст. 255 КУпАП є уповноваженими особами Національної поліції, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, в тому числі за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно мають право на використання спеціальних технічних засобів під час огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, керують транспортними засобами.
При цьому, суддя враховує і те, що ані ОСОБА_1 , ані його захисник, дії поліцейських щодо використання спеціальних технічних засобів та складання адміністративного матеріалу не оскаржували, відповідно дії поліцейських відповідали вимогам ч. 2 ст. 254, ч. 2-4 ст. 256, ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 та спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735.
Твердження захисника про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які посилання та докази, кому після складання протоколу про адміністративне правопорушення було передано під керування транспортний засіб та чи був ОСОБА_1 відсторонений від керування транспортним засобом, не впливають на оцінку судді щодо виконання водієм ОСОБА_1 приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху.
На підставі викладеного вважаю, що всі докази, які покладені в основу даної постанови, відповідають положенням ч. 1 ст. 251 КУпАП, тобто є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення йому адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке посягає на безпеку дорожнього руху, дані про особу ОСОБА_1 , який офіційно не працевлаштований, отримував посвідчення водія, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
Накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя: В.О.Лисенко