Провадження № 3/742/1479/25
Єдиний унікальний № 742/5186/25
30 вересня 2025 року м.Прилуки
в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,
при секретарі Сірій І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з даних протоколу - не працюючого, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП -
за участі особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
потерпілої ОСОБА_2 ,
15.09.2025 року о 15 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , учинив стосовно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру, ображав нецензурною лайкою потерпілу, чим завдав їй психологічних страждань, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав, підтвердив обставини вчинення стосовно своєї матері ОСОБА_2 домашнього насильства психологічного характеру, зокрема, висловлювання нецензурною лайкою, умисне пошкодження майна. Просив суворо не карати, зобов'язувався в подальшому не допускати неправомірних дій.
Потерпіла ОСОБА_2 надала в судовому засіданні аналогічні показання щодо обставин скоєного стосовно неї домашнього насильства її сином, підтвердила отримання шкоди психічному здоров'ю та побоювання за власну безпеку.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, допитавши потерпілого та свідка, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, зокрема, і на батьків.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає, зокрема, словесні образи, погрози, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, під домашнім насильством психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених під час розгляду справи матеріалів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 941449 від 15.09.2025 року; письмовими поясненням ОСОБА_2 від 15.09.2025 р. та аналогічними за змістом поясненнями в судовому засіданні, визнавальними поясненнями ОСОБА_1 ..
Поведінка ОСОБА_1 в конкретному випадку істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин в родині, адже характер та інтенсивність його дій, що встановлено зі слів ОСОБА_2 , безумовно спричинили потерпілій емоційну невпевненість, побоювання за свою безпеку та нездатність захистити себе за ознакою статі, та як наслідок завдали психічної шкоди здоров'ю.
Отримання ОСОБА_2 психічної шкоди здоров'ю було підтверджено її детальними поясненнями в судовому засіданні та з урахуванням встановлених фактичних обставин не викликає жодного сумніву.
Оцінюючи докази у справі, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, що в своїй сукупності дають можливість зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно вимог ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.ст.34,35 КУпАП, обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
З врахуванням ступеня, інтенсивності та характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП і застосувати стягнення в межах мінімальної межі санкції статті.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33,34,35, 40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст.221, 268, 283,321-1 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 /триста сорок/ гривень 00 к. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Г. Павлов