Справа №571/2398/25
Провадження № 1-кп/571/223/2025
01 жовтня 2025 року с-ще Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в с-ще Рокитне кримінальне провадження №12025181190000141 від 18.06.2025 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Біловіж, Рокитнівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, підприємця, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.246 КК України -
Згідно обвинувального акта, 17 червня 2025 о 20 год. 50 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в лісовому масиві поблизу с. Мушні, Сарненського району Рівненської області виявив на узбіччі дороги відрізки лісодеревини породи сосна, довжиною по 4.5 м загальною кубомасою приблизно 7 метрів кубічних. Вартість лісодеревини складає 39234,78 грн.
В подальшому, маючи умисел на перевезення незаконно зрубаної лісодеревини, шляхом привласнення, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, достовірно знаючи про незаконне походження деревини, переслідуючи мету власної наживи, ОСОБА_4 завантажив на автомобіль марки ЗІЛ -131, зеленого кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 із причепом-лісовозом 3 (три) колоди деревини породи сосна та мав намір перевезти із лісового масиву до свого місця проживання.
Того ж дня, 17.06.2025 приблизно о 20 год. 59 хв. під час перевезення лісодеревини за допомогою вказаного вище транспортного засобу, без наявності товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) неподалік від місця завантаження ОСОБА_4 було зупинено працівниками відділення поліції №2 Сарненського РВП УГНП в Рівненській області.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст.246 КК України, як перевезення незаконно зрубних дерев, що заподіяло істотну шкоду.
18 серпня 2025 року між прокурором Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з умовами вказаної угоди, обвинувачений повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і беззастережно визнав обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме: за ч.1ст.246 КК України у виді штрафу однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.
На призначення зазначеного покарання обвинувачений погодився.
Відповідно до угоди, обвинуваченому відомо та зрозуміло, що згідно із вимогами ст.473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і підозрюваного є обмеження їх права на оскарження вироку. Йому також роз'яснено та є зрозумілими, визначені п.1 ч.4 ст.394 КПК України, підстави для апеляційного оскарження обвинувального вироку, яким затверджена угода про визнання винуватості, а також підстави для касаційного оскарження відповідно до положень п. 1 ч. 3ст. 424 КПК України
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановленіст.473 КПКУкраїни та наслідки її невиконання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468, ст.469 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості, дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене її сторонами покарання.
Обвинувачений та його захисник в підготовчому судовому засіданні також просили зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене ними покарання, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.246 КК України в обсязі підозри, не оспорює фактичні обставини та підтвердив, що з узгодженою мірою покарання згоден, угода укладена добровільно та в присутності захисника.
Обвинувачений цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому були роз'яснені прокурором та судом. Викладені в обвинувальному акті та угоді обставини повністю відповідають фактичним обставинам вчинення злочину.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст.246 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України слідчим та судом не встановлено.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, розуміє свої права, визначені абзацами 1 і 3 п.1 ч. 4ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому засіданні, що ОСОБА_4 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.246 КК України, за якими належить призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Згідно ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
На підставі наведеного, арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 19 червня 2025 року скасувати.
Також, згідно положень ст.124 КПК України, стягненню з обвинуваченого підлягають витрати на залучення експерта в сумі 8914,00 грн.
Цивільний позов не заявлявся.
Питання про речові докази вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями: 174,314,373,374,474-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 18 серпня 2025 року, укладену між прокурором Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025181190000141 від 18.06.2025.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.246 КК України та призначити покарання у виді штрафу, а саме однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 8914,00 грн.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 19 червня 2025 року, вирішивши долю речових доказів (а.с. 21, 26-27, 124 т.2) :
- лісодеревину породи сосна сироростуча відрізками по 4.5 м кубомасою 7 метрів кубічних, без ідентифікуючих чи маркувальних позначень типу бірки та відповідних документів, що передано на зберігання Бізовізькому лісництву - передати в дохід держави;
- в частині заборони розпоряджатися автомобілем марки ЗІЛ - 131, зеленого кольору, без реєстраційного номеру з причепом-лісовозом - повернути власнику (законному володільцю);
- вісім зрізів з комлевих частин деревини, породи сосна-знищити.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно зі статтею 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.246 КК України.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Прокурору, обвинуваченому копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: