Єдиний унікальний номер: 378/846/25
Провадження № 3/378/275/25
01.10.2025 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Гуртовенко Р. В., розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 1 ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше за ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягувався 16.05.2025р., за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 , який постановою судді Таращанського районного суду Київської області від 16.05.2025 року притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, 17 червня 2025 року о 11 годині 30 хвилин в селищі Ставище по вул. Цимбала Сергія, 43, Київської області, керував автомобілем марки "Deawoo Lanos", державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, координації рухів і почервоніння очей), від проходження в установленому порядку огляду на стан сп'яніння відмовився,чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
На виклик суду ОСОБА_1 не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Захисник ОСОБА_1 - Ліліцький Р.В. в судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив провадження по справі закрити, оскільки працівники поліції транспортний засіб ОСОБА_1 не зупиняли, а тому не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відтак він не повинен був проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 з працівниками поліції поводив себе адекватно, тому всі ознаки його наркотичного сп'яніння є надуманими, що підтверджується відеоматеріалом, а дії працівників поліції є незаконними, які, крім цього, не роз'яснили ОСОБА_1 його прав та обов'язків. Вину ОСОБА_1 не доведено поза розумним сумнівом, а відтак в діях останнього відсутній склад даного адміністративного правопорушення.
Розглянувши справу та дослідивши її матеріали, вважаю за наступне.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Частина 2 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність особи за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспорнтим засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КупАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 8, 12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі за тестом Інструкції) передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 17.06.2025 року серії ЕПР1 № 364393, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, окрім іншого, протокол містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій, є вказівка на порушення вимог п. 2.5 ПДР України; при цьому протокол підписано особою, яка його склала та ОСОБА_1 ,
- даними відеозапису з бодікамери поліцейського (на оптичному диску), на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, які встановивши ознаки наркотичного сп'яніння запропонували йому пройти огляд, на що він відмовся,
- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,
- копією ухвали Таращанського районного суду Київської області від 16.05.2025 року по справі ЄУН 379/777/25;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4998853.
Щодо твердження захисника ОСОБА_1 - Ліліцького Р.В., що працівники поліції транспортний засіб ОСОБА_1 не зупиняли, то суд вважає їх безпідставними та такими, що спростовуюються відеозаписом. Зокрема, з відеозапису (11:31:29 - 11:31:43) з нагрудної камери 861217 встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Deawoo Lanos", державний номерний знак НОМЕР_1 . Після зупинки до його автомобіля підійшли працівники поліції та пред'явили вимогу надати посвідчення водія. На вказану вимогу ОСОБА_1 запитав «Причина зупинки?» В ході розмови ОСОБА_1 не заперечував факт керування автомобілем, окрім того, він мав можливість скористатися правовою допомогою для свого захисту, повідомивши про це поліцейських. Підписуючи протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не зробив до нього жодних зауважень.
Вищевказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.
Таким чином, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю вищевказаних досліджених доказів.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Матеріалів, що характеризують ОСОБА_1 як особу та підтверджують його матеріальний стан до суду від останнього не надходило.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вважаю, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вимлучення транспортного засобу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 23, 40-1, 130 ч. 2, 245, 251, 252, 266, 280, 283-285, 287 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя Р. В. Гуртовенко