Справа № 367/8163/25
Провадження №3/367/2504/2025
Іменем України
15 вересня 2025 року місто Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника Хомюка П.М. розглянувши матеріали, які надійшли від Бучанського районного управління поліції ВП № 1 Головного управління НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 124 КУпАП,
у липні 2025 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла справа з протоколом стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення (серія ЕПР 1 № 386167 від 09.07.2025), 09.07.2025 близько 12:10 в місті Ірпені, по вулиці Свято-Соборна, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами) (пункт 10.9 Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб). Відповідальність за вказане правопорушення передбачено статтею 124 КУпАП.
19.08.2025 ОСОБА_1 повідомив суду, що дійсно 09.07.2025 здійснював рух заднім ходом на автомобілі Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_1 , проте, факту зіткнення з пішоходом не було, оскільки потерпіла просто злякалась руху автомобіля заднім ходом і впала.
З метою виклику у судове засідання потерпілої розгляд справи відкладено на 26.08.2025.
У судове засідання 26.08.2025 потерпіла не з'явилася.
26.08.2025 адвокат Хомюк П.М. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування зазначив, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 386167 складеному 09.07.2025 о 13:44 відображено інформацію, що не відповідає дійсним обставинам справи і доказом у даному провадженні бути не може. А саме, відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_2 (потерпілою її вважати не можна в силу статті 269 КУпАП, осільки потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду), остання побачила автомобіль який рухався заднім ходом, злякалася і впала. Від допомоги швидкої та поліції відмовляється. Відтак, окрім висновку про недостовірність зазначених у протоколі відомостей щодо часу виявлення ознак та підстав до початку відкриття адміністративного провадження, постає питання коли, в який час були залучені свідки, котрі вже о 21:45 бачили обставини про які вони зазначили у своїх поясненнях і у зв'язку із чим вони залучалися. Згідно звороту схеми ДТП доданої в якості доказу до адміністративних матеріалів вказано, що у автомобіля Фольксваген Транспортер н.з. НОМЕР_2 механічні ушкодження відсутні. Всупереч встановленому факту поліцейський, що складав адміністративний протокол зазначив у протоколі неправдиві відомості про нібито отримані згадуваним автомобілем механічні ушкодження внаслідок ДТП. Завдання механічних ушкоджень, окрім схеми ДТП також спростовуються поясненнями водія ОСОБА_1 , котрі він надав під час складення адміністративного протоколу. Також сама схема ДТП також не відповідає дійсним обставинам, оскільки місце зіткнення зазначене поліцейським у схемі виключно з власних міркувань, котрий не мав будь яких відомостей чи ознак які б вказували на місце зіткнення, котрого фактично і не було, згідно пояснень ОСОБА_2 . Більше того, у пункті 9 протоколу зазначено про те, що потерпілі відсутні. У зв'язку з викладеним, вбачається, що обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсним обставинам, докази відсутні, схема ДТІІ складена з порушеннями встановленого порядку її складення та оформлення, протокол не відповідає дійсним обставинам справи та є сфальсифікованим. Враховуючи наведене, можна прийти до висновку, що сукупність наявних у адміністративних матеріалах доказів не підтверджує, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення і його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Провадження в указаній справі про адміністративне правопорушення здійснене з численними порушеннями, докази є недопустимими та сфальсифікованими. 3 огляду на вищевикладені обставини, вважаю, що у адміністративних матеріалах відсутні належні та допустимі докази вини мого підзахисного у вчиненні адміністративного правопорушення у зв?язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУПАП у зв?язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні 26.08.2025 захисником заявлено клопотання про допит ОСОБА_3 , яка є невісткою потерпілої ОСОБА_2 . Остання, попереджена про кримінальну відповідальність, у судовому засіданні повідомила, що потерпіла ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла, на підтвердження надала копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 . Разом з тим, зауважила, що причиною смерті ОСОБА_2 були хронічні захворювання серця, а також те, що їх родина є внутрішньо переміщеними особами і вона дуже сумувала за домівкою, яка на сьогодні є тимчасово окупованою територією України. Смерть не пов'язана з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 09.07.2025 за участі ОСОБА_1 . Зокрема, зазначила, що ОСОБА_2 мала ряд супутніх захворювань та пересувалась із паличкою, через що вважає, що остання під час руху автомобіля ОСОБА_1 дійсно могла злякатись та впасти, додала, що про обставини події знає, зокрема, зі слів померлої ОСОБА_2 . Вона їй за життя ще повідомляла, що, дійсно, на початку липня йшла з магазину, йшла повільно, побачила як рухається автомобіль злякалась і впала. Про будь-які зіткнення, наїзди, тілесні ушкодження не повідомляла. Відтак, жодних претензій до особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вони не мають.
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав клопотання захисника про закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення у його діях, оскільки, факт зіткнення, викладений у протоколі про адміністративне правопорушення місця не мав.
Вивчивши матеріали вказаної справи суддею враховується таке.
За змістом частини другої статті 7 КУпАП провадження в справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
За змістом вказаної норми водій транспортного засобу зобов'язаний переконатися, що під час здійснення маневру перестроювання, такий маневр буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Дослідивши в судовому засіданні долучені до матеріалів справи пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої, а також заслухавши пояснення свідка ОСОБА_3 , встановлено, що водій ОСОБА_1 рухався заднім ходом на автомобілі марки Volkswagen Transporter, в той час, як позаду рухався пішохід - ОСОБА_2 , однак, як убачається із письмових пояснень потерпілої, вона злякалась руху автомобіля і впала, вказаний факт підтвердила свідок зі слів потерпілої. Тому суддя робить висновок, щодо відсутності факту дорожньо-транспортної пригоди.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в частини другої пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійснення правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України).
Відповідно до положень статті 9 Конституції України та статті 17 Закону України «Про міжнародні договори» міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.200, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Згідно вимог пункту другого статті 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування пункту другого статті 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.
В справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення стаття 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Разом з тим, у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.07.2011 Європейський суд з прав людини вказує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до пункту першого статті 247 КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення є обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення. За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони. У випадку відсутності будь-якої зі складових, то адміністративна відповідальність не наступає.
Об'єктивною стороною у випадку статті 124 КУпАП є: 1) порушення водієм транспортного засобу; 2) пошкодження інших транспортних засобів, майна, тощо; 3) причинно-наслідковий зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та пошкодження інших транспортних, майна, тощо.
Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення учасників, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять відомостей «поза розумним сумнівом», що ОСОБА_1 09.07.2025 вчинено правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, а відповідно до положень частини другої статті 251 КУпАП суд позбавлений можливості самостійно підшукувати докази на визнання винуватості особи та виходити за межі протоколу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у справі за статтею 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 124,156, 221, 247, 283-285, 294 КУпАП, суддя
провадження в справах про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.О. Білогруд