Провадження № 11-сс/803/1509/25 Справа № 202/4446/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
30 вересня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 16 червня 2025 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025047210000160, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
адвоката ОСОБА_8
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 16 червня 2025 року задоволено клопотання прокурора та застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на тимчасово вилучене у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025047210000160 від 05 травня 2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, а саме на автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, VIN НОМЕР_2 , з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування, з метою забезпечення його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя дійшов висновку, що автомобіль «Volkswagen» моделі «Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, VIN НОМЕР_2 , має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки може зберігати або нести на собі сліди скоєного правопорушення або нести у собі відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, які встановлюються під час досудового розслідування, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
В апеляційній скарзі:
- адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує, що як адвокат, так і власник майна на розгляд клопотання прокурора не викликалися, а також не отримували копії ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги по суті, адвокат вказує на те, що ОСОБА_6 придбала зазначений транспортний засіб 27 травня 2025 року у ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу. Тобто, ОСОБА_6 є належним та добросовісним набувачем транспортного засобу.
Вважає, що оскільки сам транспортний засіб не має жодних слідів злочину, а колишній власник ОСОБА_10 до органів поліції не звертався, то ухвала слідчого судді не є вмотивованою.
Вказує, що прокурором наведені відомості про існування цивільно-правових відносин та існування цивільного спору, що ставить під сумнів незаконність заволодіння транспортним засобом та відповідно ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 КК України.
Заслухавши адвоката ОСОБА_8 , яка підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги, просила їх задовольнити, обговоривши доводи апеляційної скарги, співставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, колегія суддів виходить з наступного.
Вирішуючи питання про дотримання строку на апеляційне оскарження, встановлено, що оскаржена ухвала слідчого судді була постановлена без виклику стооін, тому, обставини через які адвокат пропустив строк на подачу апеляційної скарги, можливо визнати поважними та такими, що не перешкоджають поновленню цього строку. Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Згідно вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Так, зі змісту ч. 1 ст. 170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до статей 7 та 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб'єкт який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норму закону.
Так, зі змісту клопотання і доданих до нього витягів із ЄРДР слідує, що в провадженні ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за № 12025047210000160 від 05 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Так, в ході проведення досудового розслідування даного кримінального провадження в якості свідка допитано ОСОБА_11 , яка повідомила, що вона являється менеджером з оренди авто ТОВ «КТРАНС-АВТО», 31 січня 2025 року ОСОБА_12 , взяв в оренду транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, VIN НОМЕР_2 . Згідно договору оренди він сплачував щотижнево за користування автомобілем 5000 (п'ять тисяч) гривень. Остання сплата була 0 березня 2025 року після цього ОСОБА_12 оренду не платив. Відповідно до трекеру вказане авто перебувало на території м. Дніпро. 04 травня 2025 року менеджер ТОВ «КТРАНС-АВТО» ОСОБА_11 приїхала до м. Дніпро, де біля буд. № 49 по просп. Петра Калнишевського виявила вказаний транспортний засіб, але на авто стояли вже інші номерні знаки НОМЕР_1 .
Також встановлено, що ОСОБА_6 придбала вказаний транспортний засіб та на авто стояли вже номерні знаки НОМЕР_1 , у невстановленої особи та зареєструвала право власності на вказаний автомобіль у Територіальному сервісному центрі № 1242, РСЦ МВС в Дніпропетровській області.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається в тому числі, з метою збереження речових доказів.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Таким чином, зазначений автомобіль «Volkswagen» моделі «Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, VIN НОМЕР_2 , є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування, оскільки може зберігати або нести на собі сліди скоєного правопорушення або нести у собі відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, які встановлюються під час досудового розслідування.
При цьому, незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, враховуючи необхідність проведення відповідних експертних досліджень
При вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею було досліджено усі матеріали, що мають значення для вирішення питання, враховано правову підставу для накладення арешту, а саме з метою збереження речових доказів, наслідки арешту майна для осіб, у якої воно вилучено, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що передбачено ч. 2 ст. 173 КПК України, тому необхідність накладення арешту на вказане майно обґрунтована та доцільна.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 є належним та добросовісним набувачем транспортного засобу, на даному етапі кримінального провадження не є прийнятними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
На підставі викладеного, з огляду на наведене, оскаржене рішення слідчого судді постановлене у відповідності до положень кримінального процесуального закону, а доводи апеляції адвоката не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду, у зв'язку з чим, апеляційні вимоги задоволенню не підлягають, а оскаржена ухвала повинна бути залишена без змін.
У випадку, якщо у подальшому наявність зв'язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у розумінні ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, апелянт не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити адвокату ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 16 червня 2025 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025047210000160, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4