Провадження № 33/803/2276/25 Справа № 216/6543/23 Суддя у 1-й інстанції - БУТЕНКО М. В. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.
25 вересня 2025 року Крвиий Ріг
25.09.2025р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг при секретарі судового засідання Шевченко В.В. клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та апеляційну скаргу захисника Вітошка Ю.Г., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.12.2023р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_2
Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником, та у зв'язку із поданням апеляційної скарги за межами строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції заявлено клопотання про поновлення вказаного строку.
В обґрунтування поданого клопотання захисник вказав, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо нього було складено 02.10.2023р., проте 09.11.2023р. ОСОБА_1 як військовослужбовець перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України (у полоні під владою держави агресора), звільнений 20.06.2025р., що підтверджується відповідними довідками.
Суд апеляційної інстанції перевіривши доводи поданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, встановив, що молодший сержант ОСОБА_1 з 09.11.2023р. перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України (полоні), звільнений 20.06.2025р., вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції поважними, а строк на апеляційне оскарження таким, що підлягає поновленню.
В апеляційній скарзі та уточненнях до неї захисник Вітошко Ю.Г.:
- вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню;
- вважає, що розгляд справи проведено однобічно, судом було допущено спрощений підхід, при цьому обрано обвинувальну позицію щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
- зазначає, що матеріалами справи не підтверджено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскаржуване рішення суду суперечить сталій практиці ЄСПД та приписам ЄКПЛ;
- вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений пізніше, ніж висловлена ОСОБА_1 відмова від огляду на стан сп'яніння;
- наголошує, що огляд на стан сп'яніння щодо ОСОБА_1 проведений відповідно до ст. 266 КУпАП, як щодо цивільної особи, проте ОСОБА_1 є військовослужбовцем, та огляд повинен бути проведений в порядку ст. 266-1 КУпАП;
- зазначає, що письмове направлення водія на огляд до закладу охорони здоров'я відповідно до відеозапису не складалося та ОСОБА_1 не вручалось;
- вказує, що в матеріалах справи відсутнє зобов'язання про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом;
- вважає, що працівниками поліції роз'яснено ОСОБА_1 право на захист, проте не забезпечено такого права, оскільки на вимогу ОСОБА_1 скористатись правовою допомогою, працівники поліції повідомили, що таке право буде ним реалізовано в суді;
- прохає оскаржувану постанову скасувати провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 повідомлений належним чином, до судового засідання не прибув, його відсутність не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, його інтереси в суді апеляційної інстанції представляє захисник Вітошко Ю.Г.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доводи захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та перевіривши доводи апеляційної скарги дійшов до наступних висновків.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 01.10.2023р. о 23 год. 25 хв. керував транспортним засобом «Форд транзіт» номерний знак НОМЕР_1 біля буд. 26 по вул. Миколаївське шосе в Центрально-Міському районі м. Кривий Ріг з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився.
В обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції поклав:
- протокол про адміністративне правопорушення, складеного правомочною посадовою особою у встановленому законом порядку;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого водій ОСОБА_1 був направлений на огляд до КП «КБППД» ДОР;
- відеозапис з відеореєєстраторів та нагрудних камер інспекторів патрульної поліції, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.
Суд першої інстанції після дослідження та оцінки наведених вище доказів вважав їх достовірними, та такими, що узгоджуються між собою, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази, які б їх спростовували, тому винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є доведеною.
Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП погоджується та вважає їх правильними.
Суд апеляційної інстанції встановлено, що є підтвердженим факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, якого було зупинено на блок посту при виїзді з м. Кривий Ріг, під час спілкування у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим висловлено законну вимогу проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, від якої ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, що тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проте судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції розглянув провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за його відсутності, та хоча і вжив заходів для належного сповіщення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду повістками від 30.10.2023, 16.11.2023, 28.11.2023р., проте з урахуванням перебування ОСОБА_1 у полоні країни агресора з 09.11.2023р. такі повідомлення слід вважати безадресними. Статус полоненого безперечно позбавив можливості особу, яка притягнена до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 скористатися своїми правами на захист, що слід вважати недотриманням вимог ст. 268 КУпАП, та є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про скасування постанови суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було складено 02.10.2023р., та відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що вимоги ст. 38 КУпАП, зокрема передбачають, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Сукупний аналіз ст. 38 та ст. 247 КУпАП вказує, на те що підставами закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є реабілітуючі підстави - відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, та нереабілітуючі - закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
У даному випадку, суд апеляційної інстанції, встановивши підстави для скасування постанови суду першої інстанції досліджує підстави для закриття провадження у справі з урахуванням вимог ст. 247 КУпАП.
Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 01.10.2023р. о 23 год. 25 хв. керував транспортним засобом «Форд транзіт» номерний знак НОМЕР_1 біля буд. 26 по вул. Миколаївське шосе в Центрально-Міському районі м. Кривий Ріг з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився.
Суд апеляційної інстанції вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення у повному обсязі доведена доказами, які містить справа про адміністративне правопорушення, а саме протоколом, направленням на огляд до закладу охорони здоров'я, рапортом працівник поліції, довідкою про отримання ОСОБА_1 водійського посвідчення, відеозаписом.
На думку суду апеляційної інстанції вказані докази є допустимими, достовірними та достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції не приймає доводи сторони захисту щодо заперечення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наявності, на думку сторони захисту, порушень вимог процесуального права при складанні працівниками поліції матеріалів справи за таких підстав.
Відповідно до матеріалів відеозапису ОСОБА_1 неодноразово висувалась вимога проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, проте він тривалий час законну вимогу працівника поліції не виконував, хоча вимоги ПДР України та КУпАП не містять положень проходження водієм огляду на стан сп'яніння за певних умов, така вимога виконується невідкладно та безумовно після висловлення першої вимоги. З відеозапису вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення, складений після неотримання кілька раз від ОСОБА_1 чіткої згоди на проходження огляду на стан сп'яніння.
Щодо обґрунтованості доводів апеляційної скарги щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння відповідно до ст. 266 КУпАП, як щодо цивільної особи, та не проведення його огляду в порядку ст. 266-1 КУпАП, як щодо військовослужбовця, то вони не є слушними, оскільки початковою процедурою огляду працівниками поліції особи на стан сп'яніння, є огляд водія, як загального суб'єкта, а наступні процесуальні дії вже можуть проводитись як щодо спеціального суб'єкта - військовослужбовця, за наявності військового правопорушення та уповноваженими на те посадовими особами (наприклад працівниками ВСП).
Щодо письмового направлення водія на огляд до закладу охорони здоров'я, яке на переконання сторони не складалося та ОСОБА_1 не вручалось, то суд апеляційної інстанції наголошує, що таке направлення не є складовою частиною адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, складається виключно для лікаря закладу охорони здоров'я, до якого особа, яка підлягає огляду прибуває у супроводі працівника поліції відповідно до вимог ст. 266 КУпАП.
Щодо відсутності в матеріалах справи зобов'язання про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, то вимоги КУпАП не містять обов'язку складання та долучення такого документу до матеріалів справи. Чинний КУпАП хоча і передбачає відсторонення водія від керування транспортним засобом, проте процесуально вказане питання не врегульовує, тому усне висловлення працівника поліції про відсторонення особи від керування слід вважати достатнім для виконання вказаної вимоги.
Доводи апеляційної скарги, що працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 право на захист, проте не забезпечено такого права, оскільки на вимогу ОСОБА_1 скористатись правовою допомогою, працівники поліції повідомили, що таке право буде ним реалізовано в суді, також не мають під собою підґрунтя є слушними, оскільки відповідно до вимог ст. 268 КУпАП особа, при розгляді справи може користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Тобто, такі стадії адміністративного провадження, як складання матеріалів про адміністративне правопорушення, та розгляд провадження в суді, є відмінними, при цьому працівник поліції розгляд справи не проводить, та залучення захисника є правом особи саме під час розгляду справи.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 294 КУпАП,
Клопотання захисника Вітошка Юрія Георгійовича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.12.2023р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - задовольнити, строк на апеляційне оскарження поновити.
Апеляційну скаргу захисника Вітошка Юрія Георгійовича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.12.2023р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - задовольнити частково.
Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.12.2023р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя