Додаткове рішення від 30.09.2025 по справі 215/7676/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/557/25 Справа № 215/7676/24 Суддя у 1-й інстанції - Квятковський Я.А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2025 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд ускладі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.

сторони справи

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні,в порядку спрощеного позовного провадження, в режимі відеоконференції заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Коваленка Романа Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №215/7676/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам,

УСТАНОВИВ

11.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та просив суд звільнити його від сплати заборгованості по аліментам перед ОСОБА_2 у розмірі 98 211,88 грн.

Рішенням Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 травня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам відмовлено.

Додатковим рішенням Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року задоволена заява представника відповідача Ілюшик Марії Віталіївни про ухвалення додаткового рішення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Руссу Н.О. оскаржила обидва судові рішення в апеляційному порядку.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 серпня 2025 року апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Руссу Надія Олексіївна залишені без задоволення.

Рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 травня 2025 року та додаткове рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року залишені без змін.

21 серпня 2025 року до Дніпровського апеляційного суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Коваленка Романа Анатолійовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 6 500 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що підчас винесення постанови судом не вирішено питання щодо судових витрат, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу які були понесені відповідачем ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду справи. Вказує, що разом з відзивом на апеляційну скаргу сторони позивача, представником відповідача надано заяву про подання документів про надання професійної правничої допомоги з обґрунтуванням витрат. Суду було надано копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 30 квітня 2024 року №21/24; додаткову угоду від 04.08.2025 до договору про надання правової допомоги; Акт прийому- здачі наданих послуг від 05.08.2025 на суму 6 500 грн. Вказує, що докази надання професійної правової допомоги надані суду апеляційної інстанції до судових дебатів.

23 вересня 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ковальової Т.Ю. через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якій остання просить відмовити ОСОБА_2 у стягненні витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в повному обсязі.

Представник позивача зазначає, що, виходячи з конкретних обставин справи, вважають, що стороною відповідача не доведено фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, у матеріалах справи відсутнє належне підтвердження оплати послуг адвоката в суді апеляційної інстанції.

Звертає увагу суду на матеріальний стан позивача, сума доходу якого за період з 01.01.2025 року по 30.06.2025 року становить 00 грн. 00 коп., що підтверджується копією довідки №2421/АП/11-28-53-01-39 від 22.08.2025 року, наданої ГУ ДПС у Кіровоградській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представника позивача Ковальову Т.Ю., яка заперечувала проти задоволення заяви представника відповідача Коваленка Р.А. з викладених у клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу, просила відмовити в ухваленні додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, дослідивши надані представником відповідача до заяви про ухвалення додаткового рішення докази, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, матеріалами справи встановлено, що представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Коваленком Р.А., разом з відзивом на апеляційну скаргу позивача 06 серпня 2025 року була подана заява про подання документів про надання професійної правничої допомоги, в якій адвокат Коваленко Р.А. просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в сумі 6 500,00 грн (а.с.170-171).

Представником відповідача Коваленком Р.А. на підтвердження заявлених вимог про стягнення витрат на правничу дорпомогу до заяви долучено наступні докази:Договір про надання правової (правничої) допомоги №21/24, укладений між адвокатом Коваленком Р.А. та ОСОБА_2 від 30 квітня 2024 року (а.с.173); Додаткову угоду до цього Договору від 04 серпня 2025 року щодо подання відзиву на апеляційну скаргу (а.с.174); Акт прийому-здачі наданих послуг за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 05 серпня 2025 року, відповідно, якому вартість наданих адвокатом послуг склала 6 500,00 грн (а.с.175).

Відповідно до Акту, консультація та правовий аналіз апеляційної скарги адвокатом затрачено 2 години; складання, оформлення, подання до суду та надіслання позивачу відзиву на апеляційну скаргу, адвокатом витрачено 3 години, всього витрачено часу 5 годин,, вартість години роботи адвоката складає 1000,00 грн., прибуття до Дніпровського апеляційного суду та участь у судовому засіданні - 1 500,00 грн, Разом до сплати 6 500,00 грн. (а.с.175).

Згідно положень ч.2 ст.270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно ст.ст.15, 133 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись уразі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.

Стороною позивача суду апеляційної інстанції подано заяву/клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, яка обґрунтована тим, щостороною відповідача не доведено фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, у матеріалах справи відсутнє належне підтвердження оплати послуг адвоката в суді апеляційної інстанції. Звернута увага суду на матеріальний стан позивача, сума доходу якого за період з 01.01.2025 року по 30.06.2025 року становить 00 грн. 00 коп.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших протиУкраїни», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, з урахуванням фактичного обсягу наданих юридичних послуг, співмірності суми витрат зі складністю справи та відповідності суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, а також, беручи до уваги, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів бере до уваги заперечення сторони позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу та з урахуванням витраченого адвокатом часу (складення відзиву на апеляційну скаргу) вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.137, 141, 270, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Коваленка Романа Анатолійовичапро ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з позивача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 3 000,00 грн.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2025 року.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
130667201
Наступний документ
130667203
Інформація про рішення:
№ рішення: 130667202
№ справи: 215/7676/24
Дата рішення: 30.09.2025
Дата публікації: 03.10.2025
Форма документу: Додаткове рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський апеляційний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (19.08.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 11.12.2024
Предмет позову: звільнення від сплати заборгованості по аліментам
Розклад засідань:
24.01.2025 13:30 Тернівський районний суд м.Кривого Рогу
31.03.2025 11:20 Тернівський районний суд м.Кривого Рогу
01.04.2025 10:00 Тернівський районний суд м.Кривого Рогу
29.04.2025 10:40 Тернівський районний суд м.Кривого Рогу
02.05.2025 10:00 Тернівський районний суд м.Кривого Рогу
13.06.2025 11:30 Тернівський районний суд м.Кривого Рогу
16.06.2025 10:00 Тернівський районний суд м.Кривого Рогу
19.08.2025 10:40 Дніпровський апеляційний суд
30.09.2025 09:50 Дніпровський апеляційний суд