Провадження № 11-сс/803/1869/25 Справа № 202/8298/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 вересня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 01 вересня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 01 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування прийнятого рішення, слідчий суддя зазначив, що заява ОСОБА_6 фактично зводиться до її незгоди з мобілізацією її чоловіка, що свідчить про наявність адміністративно-правового спору, а не правопорушення, відомості про яке підлягають обов'язковому внесенню до ЄРДР. В даному випадку особа, права якої порушено, має право на звернення в порядку адміністративного судочинства з позовом про оскарження неправомірних дій працівників ТЦК та СП та/або висновку військово-лікарської комісії.
Твердження заявниці, викладені у скарзі, про те, що в її заяві були викладені відомості, які свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 146, 365, 366, 367 КК України (незаконне позбавлення волі, перевищення влади, службове підроблення, службова недбалість), є безпідставними, оскільки конкретних обставин вчинення таких правопорушень вона у своїй заяві від 23.07.2025 не навела.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважав, що Дніпровський РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області дійшов до правомірного висновку про відсутність підстав для внесення відомостей за такою заявою до Єдиного реєстру досудових розслідування та початку досудового розслідування, а тому у задоволенні скарги ОСОБА_6 необхідно відмовити.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу, та зобов'язати слідчого внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує на незаконність оскаржуваної ухвали. Зазначає, що слідчий суддя здійснив поверхневий розгляд справи, допустив формальний розгляд справи, невірно надав оцінку обставинам, викладеним у заяві про вчинення кримінального правопорушення.
Вважає, що безпідставна відмова у внесенні відомостей до ЄРДР є порушення прав заявника та не відповідає вимогам діючого процесуального законодавства.
ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
За таких обставин та з огляду на вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності скаржника.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано у повному обсязі.
Відповідно ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України.
До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України), а згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, дізнавач, прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого, дізнавача або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Мотивуючи своє рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, слідчий суддя у своєму рішенні, посилаючись на положення ст. 214 КПК України зазначив, що до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Слідчий суддя дослідивши подану скаргу встановив, що 23 липня 2025 року ОСОБА_6 звернулася до Дніпровського РУП № 2 ГУНП у Дніпропетровській області з заявою про зникнення її чоловіка ОСОБА_7 , повідомивши, що його було затримано співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У своїй заяві ОСОБА_6 просила зареєструвати її звернення в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини) та провести розслідування.
Листом заступника начальника управління поліції з превентивної роботи ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області за вих. 208878-2025 від 19.08.2025 (499447) ОСОБА_6 повідомлено, що дані, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, в її заяві відсутні.
Також повідомлено, що ОСОБА_7 було визнано придатним до військової служби та призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період» від 21.07.2025 №102.
Не погодившись із тим, що за її заявою не було розпочато досудове розслідування, ОСОБА_8 звернулася з цією скаргою.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Зокрема до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед інших відомостей, підлягає внесенню короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, також визначено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, а саме мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, виходячи зі змісту статті 214 КПК України, заява про кримінальне правопорушення як передумова для початку досудового розслідування для внесення відомостей за такою заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань повинна містити виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Звернувшись до поліції з заявою «про зникнення особи» від 23.07.2025, ОСОБА_6 повідомила про те, що 21.07.2025 її чоловік ОСОБА_7 був мобілізований співробітникам РТЦК та не виходить із нею на зв'язок, в чому вона вбачає ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтю 146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), а також його незаконне утримання без належного оформлення.
Водночас заява ОСОБА_7 не містить викладу обставин, які можуть хоча б формально свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Нормами статті 214 КПК України передбачений імперативний обов'язок внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, тобто не будь-яких відомостей, а лише тих, що формально містять ознаки правопорушення.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
У своїй заяві заявниця не повідомила про вчинення будь-якого діяння, що може бути суспільно небезпечним та кримінально-караним.
Крім того, заявляючи про «затримання» її чоловіка без належного оформлення, ОСОБА_6 жодних конкретних обставин цього не повідомила.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що заява ОСОБА_6 фактично зводиться до її незгоди з мобілізацією її чоловіка, що свідчить про наявність адміністративно-правового спору, а не правопорушення, відомості про яке підлягають обов'язковому внесенню до ЄРДР.
З такими висновками слідчого судді погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
При цьому зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР. При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Відтак, на переконання апеляційного суду, висновки слідчого судді про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, належним чином мотивовані, ґрунтуються на змістовному досліджені усіх обставин кримінального провадження та доводів апелянта.
Крім того, у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2024 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2101 -IX, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022 (зі змінами та доповненнями), затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, оголошено загальну мобілізацію.
Відтак мобілізація особи та її подальше направлення для проходження військової служби не може свідчити про незаконне позбавлення такої особи особистої свободи.
Само по собі зазначення ОСОБА_6 у її заяві про зникнення особи та викладення вимоги про внести за такою заявою відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не може бути безумовною підставою для початку досудового розслідування, оскільки конкретних відомостей, які б могли формально свідчити про вчинення кримінального правопорушення, її заява не містить.
Тим більше, що згідно зі змістом заяви ОСОБА_6 остання була обізнана про те, що її чоловік мобілізований уповноваженим органом.
Отже, перевіркою матеріалів даного провадження, судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких порушень слідчим суддею вимог КПК щодо процесуального порядку судового розгляду скарги, які згідно ст. 412 КПК України, слід було визнати істотними та які б тягнули за собою скасування рішення суду першої інстанції.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновків, що апеляційна скарга ОСОБА_6 є безпідставною та задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніправід 01 вересня 2025 року є законною, обґрунтованою, належним чином вмотивованою та відповідає вимогам ст.370 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 та 418, 419, 422 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 01 вересня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4