Справа №760/25393/24
2-а/760/748/25
30 вересня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Гуцало М.В.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління національної поліції у м. Києві про скасування постанови серії ГАБІ № 283113, закриття провадження у справі,
ОСОБА_1 звернулась в суд з зазначеним адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ГАБІ № 283113, закриття провадження у справі.
Свої вимоги мотивує тим, що 06 червня 2024 року було винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 183 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень за завідомо неправдивий виклик працівників поліції.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням закону та підлягає скасуванню.
Зазначає, що вона була вимушена викликати поліцію у зв'язку з тим, що протягом трьох місяців вона не отримувала відомостей від свого колишнього чоловіка, з яким підтримувала дружні стосунки, а також вона почала отримувати погрози від сина колишнього чоловіка, коли питала про місце знаходження та стан здоров'я останнього. Через деякий час вона отримала телефонний дзвінок від колишнього чоловіка, який просив її приїхати до нього, оскільки він тяжко хворіє та за ним немає відповідного догляду. Коли вона приїхала до нього, ніхто не відкрив двері, а тому через побоювання за його життя, вона викликала працівників поліції з метою вирішити питання у правовому полі. Зазначає, що працівники поліції доказів порушення нею вимог КпАП України не надали, її пояснення не були прийняті до уваги.
Просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову про адміністративне правопорушення серія ГАБІ № 283113 від 06 червня 2024 року, а провадження у справі закрити.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року звільнено позивача від сплати судового збору за подання позову.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2025 року залучено до участі у справі співвідповідача - Головне управління національної поліції у м. Києві.
З відзиву на позовну заяву представника Головного управління національної поліції у м. Києві вбачається, що він просить відмовити в задоволенні позову. Зазначено, що 06 червня 2024 року о 18 годин 14 хвилин надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 відбувається конфлікт з сином громадського чоловіка, не впускає до квартири. Просить направити патруль до квартири та переконатись, що громадський чоловік живий. Заявником була ОСОБА_1 . Приїхавши на місце події працівниками Дарницького управління поліції встановлено, що факти вчинення домашнього насильства відсутні, за адресою, вказаною у зверненні, виявлено заявника, яка перебувала у загальному коридорі та намагалась потрапити до квартири № 150 . У ході бесіди заявник повідомила, що не проживає у цій квартирі близько семи місяців та в цілому немає жодного відношення до цієї квартири. Позивач також повідомила, що їй погрожує син колишнього співмешканця, який зараз знаходиться в квартирі. Проте, на неодноразові стуки та дзвінки ніхто не відчинив. У подальшому працівником поліції було здійснено телефонний дзвінок за номером, який належить імовірному кривднику, в ході бесіди останній повідомив, що в даний час перебуває поза межами мешкання. Таким чином, обставини, викладені у зверненні позивача, не знайшли свого підтвердження, щ освідчить про завідомо неправдивий виклик поліції. Крім того, в електронному рапорті, доданому до виклику працівником поліції зазначено, що екіпажем поліції було опитано мешканців сусідньої квартири № 149 , які повідомили, що заявник інколи поводить себе неадекватно та є конфліктною особою. Відомостей на підтвердження побоювання заявника стосовно стану колишнього співмешканця надано не було.
Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції позовну заяву з додатками отримав, відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подав.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 06 червня 2024 року було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень за завідомо неправдивий виклик працівників.
Позивач заперечує свою вину в порушенні вимог КпАП України та оскаржила винесену постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.
Зазначає, що вона була вимушена викликати поліцію у зв'язку з тим, що протягом трьох місяців вона не отримувала відомостей від свого колишнього чоловіка, з яким підтримувала дружні стосунки, а також вона почала отримувати погрози від сина колишнього чоловіка, коли питала про місце знаходження та стан здоров'я останнього. Через деякий час вона отримала телефонний дзвінок від колишнього чоловіка, який просив її приїхати до нього, оскільки він тяжко хворіє та за ним немає відповідного догляду. Коли вона приїхала до нього, ніхто не відкрив двері, а тому через побоювання за його життя, вона викликала працівників поліції з метою вирішити питання у правовому полі. Зазначає, що працівники поліції доказів порушення нею вимог КпАП України не надали, її пояснення не були прийняті до уваги.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 183 КпАП України передбачена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
З відзиву на позов вбачається, що 06 червня 2024 року о 18 годин 14 хвилин надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 відбувається конфлікт з сином громадського чоловіка, не впускає до квартири. Просить направити патруль до квартири та переконатись, що громадський чоловік живий. Заявником була ОСОБА_1 . Приїхавши на місце події працівниками Дарницького управління поліції встановлено, що факти вчинення домашнього насильства відсутні, за адресою, вказаною у зверненні, виявлено заявника, яка перебувала у загальному коридорі та намагалась потрапити до квартири № 150 . У ході бесіди заявник повідомила, що не проживає у цій квартирі близько семи місяців та в цілому немає жодного відношення до цієї квартири. Позивач також повідомила, що їй погрожує син колишнього співмешканця, який зараз знаходиться в квартирі. Проте, на неодноразові стуки та дзвінки ніхто не відчинив. У подальшому працівником поліції було здійснено телефонний дзвінок за номером, який належить імовірному кривднику, в ході бесіди останній повідомив, що в даний час перебуває поза межами мешкання. Таким чином, обставини, викладені у зверненні позивача, не знайшли свого підтвердження, щ освідчить про завідомо неправдивий виклик поліції. Крім того, в електронному рапорті, доданому до виклику працівником поліції зазначено, що екіпажем поліції було опитано мешканців сусідньої квартири № 149 , які повідомили, що заявник інколи поводить себе неадекватно та є конфліктною особою. Відомостей на підтвердження побоювання заявника стосовно стану колишнього співмешканця надано не було.
Письмові пояснення представника відповідача ґрунтується лише на тексті відзиву на позовну заяву, де в обґрунтування своїх заперечень зазначено про те, що поліцейськими було здійснено виїзд за вказаною позивачем у повідомленні адресою та на місці події було встановлено, що факт конфлікту не підтвердився.
Разом з тим, заявником виклик поліції був здійснений у зв'язку з побоюванням за життя мешканця квартири АДРЕСА_4 . Проте, стан його здоров'я з'ясувати не вдалося, оскільки двері квартири ніхто не відчинив.
Встановлено, що суду не надано будь-яких доказів правомірності рішення про притягненню позивача до адміністративної відповідальності. Постанова не містить доказів, на підставі яких працівники поліції зробили висновок про неправдивість виклику позивача.
Суду не надано належних доказів фіксації факту порушення позивачем вимог чинного законодавства 06 червня 2024 року та не надано доказів, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, яке зазначено в оскаржуваній постанові.
За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що відповідач не надав суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Позивач також просить суд закрити провадження в справі про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вимога позивача про закриття провадження в справі про притягнення її до адміністративної відповідальності підлягає задоволенню, оскільки будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення суду не надано.
З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 122, 256, 261, 268, 276, 288, 289, 293 КпАП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 Про Правила дорожнього руху, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) до Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3), Головного управління національної поліції у м. Києві (м. Київ, вул. Володимирська, 15) про скасування постанови серії ГАБІ № 283113, закриття провадження у справі задовольнити.
Скасувати постанову серія ГАБІ № 283113 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 06 червня 2024 року, винесену інспектором Дарницького УП ГУ НП в м. Києві Сьоміним Сергієм Юрійовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) за ст. 183 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 850 гривень.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, за яким постановою серія ГАБІ № 283113 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 06 червня 2024 року, винесеної інспектором Дарницького УП ГУ НП в м. Києві Сьоміним Сергієм Юрійовичем, притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) за ст. 183 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 850 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: