Номер провадження 3/754/3350/25
Справа №754/12792/25
Іменем України
29 вересня 2025 року місто Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., за участю потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, які надійшли з Деснянського УП ГУНП у м. Києві, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Києва, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
21.07.2025 о 16 годині 30 хвилин за адресою в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 вчинила домашнє насильство в сім'ї фізичного та психологічного характеру відносно батька ОСОБА_1 , а саме: висловлювалася брутальною лайкою, погрожувала фізичною розправою, ображала, принижувала, а також кинулася в бійку та подряпала руки, чим завдав психологічної та фізичної шкоди. Своїми діями ОСОБА_2 порушила п.п. 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_2 на неодноразові виклики в судове засідання не з'явилася, повідомлялась про розгляд справи судовими повістками, які надсилались за місцем проживання засобами поштового зв'язку. Також ОСОБА_2 викликалась повідомленням про розгляд справи відносно неї на сайті «Судова влада».
Суддя констатує той факт, що протокол про адміністративне правопорушення складався в присутності ОСОБА_2 , тобто це свідчить про обізнаність останньої щодо здійснення розгляду справи судом, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , триває значний проміжок часу, не скориставшись правом отримання судової повістки про виклик до суду, ОСОБА_2 є такою, що повідомлена про день та час розгляду справи належним чином, а судом вжито всіх заходів, щодо надання останній можливості брати участь у судовому засіданні.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою забезпечення розумних строків розгляду, суддя вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи що, судом вжито всіх заходів, щодо забезпечення ОСОБА_2 можливості приймати участь у судовому засіданні, однак вона не скористалася зазначеним правом та суд про причини своєї неявки не повідомила.
При вирішенні справи, суддя виходить з достатності наявних матеріалів для розгляду у визначеному порядку протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та прийняття обґрунтованого і законного рішення.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що з травня сварки в квартирі відбуваються майже кожного дня, донька розпускає руки, погрожує фізичною розправою йому та матері - ОСОБА_3 , останні тричі знімала побої. Щодо подій 21.07.2025 пояснив, що донька сварилася, ображала, принижувала, кидалась в бійку, подряпала йому руки, погрожувала фізичною розправою. Враховуючи систематичність дій ОСОБА_2 , якими остання завдає психологічної та фізичної шкоди не тільки йому, а й іншим членам сім'ї, спричиняє травми, погрози сприймав реально, занепокоєний, що донька виконає погрози, просить суд допомогти і направити доньку на лікування.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Диспозицією та об'єктивною стороною правопорушення, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Ознаками насильства є те, що: дії кривдника носять умисний характер; дії кривдника спричиняють фізичну або психологічну шкоду потерпілій особі; дії кривдника є порушенням прав та свобод людини і громадянина; асиметрія сил, тобто значна перевага сил кривдника (фізичних, психологічних, владних, економічних, тощо) по відношенню до постраждалої особи. Також насильство протікає за циклом і має постійну повторюваність.
Діяння ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 173-2 КУпАП у виді психологічного та фізичного насильства, в судовому засіданні встановлено, що дії кривдника застосовані до потерпілого ОСОБА_1 , викликали у останнього побоювання за свою безпеку та безпеку його дружини ОСОБА_3 , спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдали шкоди його фізичному та психічному здоров'ю.
Вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №625038 від 21.07.2025; письмовою заявою потерпілого ОСОБА_1 від 21.07.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи.
Зазначені вище докази винуватості особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Підстав для закриття провадження, у зв'язку з відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП суддя не вбачає.
Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, одночасно із вирішенням питання про накладення стягнення за вказане правопорушення вирішується питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження Типової програми для кривдників, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 01.10.2018 № 1434, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.10.2018 за №1222/32674.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.
Згідно із п. 8 розділу 1 Типової програми для кривдників, кривдника може бути направлено на проходження цієї Типової програми на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Порядок направлення на проходження програми для кривдника визначено пунктом 3.3.Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї, затвердженої Наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ України 07.09.2009 № 3131/386, згідно з якою, у разі вчинення особою насильства в сім'ї, служба дільничних інспекторів поліції або кримінальна поліція у справах дітей видає цій особі під розписку направлення на проходження корекційної програми та в триденний строк надсилає до відповідного кризового центру повідомлення про направлення особи на проходження корекційної програми.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суддя дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в її діях наявний склад вказаного правопорушення.
З огляду на викладене, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_2 винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 -2 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Саме таке стягнення враховуючи викладені вище обставини, буде достатньою мірою відповідальності за вчинені правопорушення і відповідатиме меті виховання та запобігання нових правопорушень.
На виконання приписів ч. 5 ст. 283 КУпАП, суддя дійшов висновку щодо необхідності направлення правопорушниці на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.
Статтею 40-1 КпАП України визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 39-1, 40-1, ст.173-2, 283-285 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.
Направити ОСОБА_2 до Центру у справах сім'ї та жінок Деснянського району міста Києва (м. Київ, вул. Закревського, 87-Д) на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст. 390-1 КК України.
Копію постанови після набрання законної сили направити Центру в правах сім'ї та жінок Деснянського району міста Києва для організації виконання постанови в частині проходження програми для кривдників.
Суддя Тарас САЛАЙЧУК