Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8844/25
Номер провадження 1-кс/711/2198/25
26 вересня 2025 року
м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000442 від 16.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гончариха, Катеринопільського району, Черкаської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України,-
Старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням в якому просить застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025250000000442 від 16.05.2025, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в нічний час доби, а саме з 22.00 годин до 06.00 годин наступного дня в межах строку досудового розслідування.
Клопотання обґрунтовує тим, щовідділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025250000000442 від 16.05.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи згідно наказу ректора Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини 750-к/п від 28.08.2024 призначена на посаду старшого викладача кафедри медико-біологічних основ фізичної культури факультету фізичного виховання «Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в період часу з 12.04.2024 по 23.05.2025 одержала від ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення уповноваженими особами Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за успішне складання екзаменаційної сесії ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді старшого викладача кафедри медико-біологічних основ фізичної культури факультету фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, діючи умисно, з корисливих мотивів, 12.04.2024 у мобільному додатку «Viber» надіслала смс повідомлення з абонентського номеру НОМЕР_1 , яким вона користується матері студента Уманського державного педагогічного університету імені ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_7 на абонентський номер НОМЕР_2 з вимогою надання їй неправомірної вигоди в розмірі 1000 грн. за дипломну практику ОСОБА_10 , після чого ОСОБА_7 , розуміючи, що без надання вказаної неправомірної вигоди її син ОСОБА_10 не захистить успішно дипломну практику, 12.04.2024, виконуючи попередню вказівку ОСОБА_5 , перерахувала грошові кошти в сумі 1000 грн. на банківську картку ОСОБА_5 НОМЕР_3 за проходження дипломної практики ОСОБА_10 .
У подальшому, 02.05.2024 ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, у мобільному додатку «Viber» зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 надіслала смс повідомлення матері студента Уманського державного педагогічного університету імені ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_7 на абонентський номер НОМЕР_2 з вимогою надання їй неправомірної вигоди в розмірі 4800 грн. за успішну здачу екзаменаційної сесії ОСОБА_10 , після чого ОСОБА_7 , розуміючи, що без надання вказаної неправомірної вигоди її син ОСОБА_10 не складе екзаменаційну сесію, 06.05.2025, виконуючи попередню вказівку ОСОБА_5 , перерахувала грошові кошти в сумі 4800 грн. на банківську картку ОСОБА_5 НОМЕР_3 за здачу екзаменаційної сесії ОСОБА_10 .
Також, 26.12.2024 ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, у мобільному додатку «Viber» зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 надіслала смс повідомлення матері студента Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_7 на абонентський номер НОМЕР_2 , повідомивши про необхідність надання неправомірної вигоди в розмірі 12000 грн. за успішну здачу екзаменаційної сесії ОСОБА_10 , після чого ОСОБА_7 , розуміючи, що без надання вказаної неправомірної вигоди її син ОСОБА_10 не складе екзаменаційну сесію, 26.12.2024, виконуючи попередню вказівку ОСОБА_5 , перерахувала грошові кошти в сумі 12000 грн. на банківську картку НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_13 за здачу екзаменаційної сесії ОСОБА_10 .
Після чого, 22.05.2025 ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, у мобільному додатку «Viber» зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 надіслала смс повідомлення матері студента Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_7 на абонентський номер НОМЕР_2 , повідомивши про необхідність надання неправомірної вигоди в розмірі 12000 грн. за успішну здачу екзаменаційної сесії ОСОБА_10 , після чого ОСОБА_7 , розуміючи, що без надання вказаної неправомірної вигоди її син ОСОБА_10 не складе екзаменаційну сесію, 23.05.2025, виконуючи попередню вказівку ОСОБА_5 , перерахувала грошові кошти в сумі 12000 грн. на банківську картку НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_13 за здачу екзаменаційної сесії ОСОБА_10 .
Крім того, ОСОБА_5 , будучи призначена на посаду старшого викладача кафедри медико-біологічних основ фізичної культури факультету фізичного виховання «Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини», діючи умисно, з корисливих мотивів, 25.11.2024 у мобільному додатку «Viber» зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 надіслала смс повідомлення студенту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на абонентський номер НОМЕР_5 з вимогою надання їй неправомірної вигоди в розмірі 3700 грн. за успішну здачу поточної сесії, а саме трьох іспитів та двох заліків ОСОБА_8 , після чого останній, перебуваючи у підпорядкуванні та прямій залежності від ОСОБА_5 , яка є науковим керівником по написанню ним дисертації, розуміючи, що без надання вказаної неправомірної вигоди він не складе екзаменаційну сесію 25.11.2024, виконуючи попередню вказівку ОСОБА_5 перерахував грошові кошти в сумі 3700 грн. на банківську картку ОСОБА_5 НОМЕР_6 за успішну здачу поточної екзаменаційної сесії ОСОБА_8 .
Також, ОСОБА_5 , будучи призначена на посаду старшого викладача кафедри медико-біологічних основ фізичної культури факультету фізичного виховання «Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини», діючи умисно, з корисливих мотивів, 17.01.2025 у мобільному додатку «Viber» зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 надіслала смс повідомлення дружині студента відокремленого структурного підрозділу Уманського фахового коледжу технології та бізнесу Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_9 на абонентський номер НОМЕР_7 з вимогою надання їй неправомірної вигоди в розмірі 2000 грн. за складання (розроблення) та затвердження індивідуального плану навчання ОСОБА_11 згідно якого ОСОБА_11 міг не відвідувати заняття у відокремленому структурному підрозділі Уманського фахового коледжу технології та бізнесу Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, після чого ОСОБА_9 , розуміючи, що без надання вказаної неправомірної вигоди її чоловік ОСОБА_11 не складе екзаменаційну сесію, 17.01.2025, виконуючи попередню вказівку ОСОБА_5 , перерахувала грошові кошти в сумі 2000 грн. на банківську картку ОСОБА_5 НОМЕР_6 за складення індивідуального плану.
Після чого, 03.05.2025 ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів 03.05.2025 у мобільному додатку «Viber» зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 надіслала смс повідомлення дружині студента Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_9 на абонентський номер НОМЕР_7 з вимогою надання їй неправомірної вигоди в розмірі 5 000 грн. за успішну здачу екзаменаційної сесії ОСОБА_11 , після чого ОСОБА_9 , розуміючи, що без надання вказаної неправомірної вигоди її чоловік ОСОБА_11 не складе екзаменаційну сесію, 03.05.2025, виконуючи попередню вказівку ОСОБА_5 , перерахувала грошові кошти в сумі 5000 грн. на банківську картку ОСОБА_5 НОМЕР_8 за успішну здачу екзаменаційної сесії ОСОБА_11
«24» вересня 2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди поєднаному з вимаганням такої вигоди.
У вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Гончариха, Катеринопільського району Черкаської області, громадянка України, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудима.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-ухвалою від 12.08.2025 про надання дозволу на проведення обшуку
- протокол обшуку від 15.08.2025;
-протоколом огляду від 01.09.2025;
-заявою ОСОБА_7 від 06.09.2025, про вчинення кримінального правопорушення;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 06.09.2025;
-заявою ОСОБА_8 від 09.09.2025, про вчинення кримінального правопорушення;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.09.2025;
- заявою ОСОБА_9 від 08.09.2025, про вчинення кримінального правопорушення;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 08.09.2025.
Таким чином, органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму інформаційному листі від 04.04.2013 № 511-550/0/0-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначив зокрема те, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК, з врахуванням того, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Так, метою застосування запобіжного заходу, у відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд, у відповідності до ч.1 ст.178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, що зокрема визначені у пп.1 - 11 даної частини вказаної статті.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
1) ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду, який обґрунтований тим, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, у зв'язку з цим останній усвідомлюючи покарання, передбаченого за інкриміноване правопорушення, у разі необрання запобіжного заходу матиме реальну можливість змінити місце проживання, переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
2) ризик можливого незаконного впливу на свідків, зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які є заявниками у даному кримінальному провадженні, який обґрунтований тим, що ОСОБА_5 усвідомлюючи покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, зможе впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об'єктивному розслідуванню кримінального провадження.
Системний аналіз законодавства свідчить, що рішенням про застосування запобіжного заходу суд повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Беручи до уваги вищевикладене, в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в нічний час доби, а саме з 22.00 годин до 06.00 годин наступного дня тому що застосування більш м'якого запобіжного заходу, є неспіврозмірним з характером вчинення даною особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, слідчий просить покласти на ОСОБА_5 , обов'язки, передбачені п.п.1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; заборонити спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та пояснив, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025250000000442 від 16.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України. В ході проведення досудового розслідування встановлена причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення щодо отримання нею неправомірної вигоди, на даний час в розмірі 36 тисяч гривень. ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.3 смт.369-2 КК України, враховуючи наявність ризиків, просить задовольнити клопотання щодо обрання запобіжного заходу.
Адвокат ОСОБА_4 заперечує фактичну підозру, однак щодо запобіжного заходу, враховуючи наявність комендантської години не заперечує. Додав, що підозрювана всі обов'язки виконає.
Підозрювана ОСОБА_14 підтримала думку адвоката.
Заслухавши доводи прокурора, пояснення і заперечення підозрюваної та її захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з вимогами ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди поєднаному з вимаганням такої вигоди.
24.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, підтверджується зібраними у провадженні матеріалами досудового розслідування, а саме: ухвалою від 12.08.2025 про надання дозволу на проведення обшуку; протокол обшуку від 15.08.2025; протоколом огляду від 01.09.2025; заявою ОСОБА_7 від 06.09.2025, про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 06.09.2025; заявою ОСОБА_8 від 09.09.2025, про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.09.2025; заявою ОСОБА_9 від 08.09.2025, про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 08.09.2025.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Щодо доводів сторони обвинувачення про існування ризиків, визначених п.п.1, 3, ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави для обрання запобіжного заходу підозрюваній, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
На даний час, на переконання слідчого судді, прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування або суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, санкцією якого, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Крім того, підозрювана ОСОБА_5 зможе незаконно впливати на свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які є заявниками у даному кримінальному провадженні, який обґрунтований тим, що ОСОБА_5 усвідомлюючи покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, зможе впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об'єктивному розслідуванню кримінального провадження, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Відповідно до положень ч.6 ст.194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваної ОСОБА_5 у виді домашнього арешту відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваною місця свого проживання у встановлений слідчим суддею час, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану. В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваній ОСОБА_5 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останньої в укритті.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000442 від 16.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора та/чи слідчого в період часу із 23 години до 06 години наступного дня, в межах строку досудового розслідування, тобто до 24.11.2025, включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов'язати:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- заборонити спілкування із свідками, належно доведеними підозрюваній до відома із зазначенням їхніх даних, у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну
Роз'яснити, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрювану, в межах строку досудового розслідування, тобто до 24 листопада 2025 року, включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрювану були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваною місця свого перебування у встановлений слідчим суддею час, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану.
В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваній ОСОБА_5 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця перебування з метою перебування останньої в укритті.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на неї зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Визначити строк дії ухвали до 24.11.2025, включно.
Копію даної ухвали вручити підозрюваній, захиснику, прокурору та слідчому.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі її оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено та проголошено 30.09.2025.
Слідчий суддя: ОСОБА_1