Справа № 645/3987/25
Провадження № 2/643/5015/25
01.10.2025
Салтівський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого Тимош О. М.,
за участі секретаря судового засідання Кизим К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2025 року позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» в особі свого представника звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №446101821 від 19.11.2021 у сумі 41 829,91 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 19.11.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №446101821 на суму 13 660,00 грн.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «MNV89S9N». Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Отже, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти у розмірі 13 660,00 грн 19.11.2021 на банківську карту №4441-11XX-XXXX-5355 відповідача, яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору.
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу №28/1118-01 (Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
Відповідно до п.5.3.3 Договору факторингу 1 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС) має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 174 від 22.02.2022, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01 (договір факторингу 2).
Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 2 під правом вимоги розуміється всі права ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом. 1.5 Договору факторингу 2 встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору. Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу 2 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
29.05.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е (далі - Договір факторингу 3), відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до п.1.2. Договору факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 29.05.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 27 794,76 грн.
ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам.
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 41 829,91 грн, яка складається з: 13 659,02 грн - заборгованість по тілу кредиту; 28 170,89 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період 29.05.2025- 05.06.2025.
04.08.2025 від відповідача в особі представника надійшов відзив на позовну заяву, в якій вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування відзиву зазначає про те, що у ТОВ «ФК «ЕЙС» відсутній належний обсяг правосуб'єктності для стягнення заборгованості з відповідача. Так, 19.11.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №446101821 на суму 13 660,00 грн. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 30/1023-01.
29.05.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Таким чином, вимога позивача щодо сплати заборгованості за кредитним договором ґрунтується на передачі йому права вимоги від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» у відповідності до укладених вище договорів факторингу.
Представник відповідача посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18, постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі №910/19199/21 зазначає, що необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог. Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача.
Відступлення права вимоги може здійснюватися лише відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Отже, позивач не набув прав кредитора по відношенню до відповідача по даному договору від 19.11.2021.
Крім того, ані позивачем, ані первісним кредитором не дотримано вимог, передбачених положеннями частини 1 статті 18 Закону України «Про споживче кредитування» щодо повідомлення споживача кредитодавцем, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості у спосіб, визначений частиною першою статті 25 цього Закону та передбачений договором про споживчий кредит, про такий факт та про передачу персональних даних споживача, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію відповідно (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв'язку - номер телефону, адресу, адресу електронної пошти). Зазначений обов'язок зберігається за новим кредитором у разі подальшого відступлення права вимоги за відповідним договором. Водночас, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, жодного підтвердження щодо повідомлення боржника ОСОБА_1 стосовно відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору, про передачу персональних даних споживача та інформацію про нового кредитора, немає. Позивачем до позовної заяви не долучені первинні документи, які б підтверджували факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором. Розрахунки заборгованості, довідка та пояснення щодо перерахунку коштів відповідачу, на які посилається позивач у позові, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належними доказами наявності заборгованості.
Крім того, позивач в якості доказу надає Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», однак надані Правила не можуть вважатися належним доказом. Правила, розміщені на офіційному сайті банку, належним доказом бути не можуть, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (фінансової установи), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Таким чином, позивач належним чином не доводить, що ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору погодилася саме з тими Правилами надання грошових коштів у позику, що були долучені позивачем до позовної заяви. Правила надання грошових коштів у позику, долучені до позовної заяви не містять підпису ОСОБА_1 . Позовна заява не містить доказів ознайомлення ОСОБА_1 з Правилами. Усі ці обставини свідчать про неналежність доказу Правил надання грошових коштів у позику.
За текстом позовної заяви та долучених документів неможливо визначити строк кредитування, чи продовжувався кредитний договір сторонами тощо. Відповідно, за змістом розрахунків заборгованості також незрозуміло за який період кредиторами здійснювалося нарахування заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - в межах строку кредитування або поза межами кредитування. Дана обставина має ключове значення для вирішення спору, оскільки нарахування відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування є незаконним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12 зазначено: «Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
У якості доказу укладення відповідачем кредитного договору №446101821 позивачем до позовної заяви долучено паперову копію електронного кредитного договору №446101821. Так, позивач стверджує, що спірний кредитний договір укладено в електронному вигляді та підписано сторонами одноразовим ідентифікатором особи сформованим в електронному вигляді. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Вважають, що позивач має довести, що кредитний договір укладено саме на таких умовах, які містяться на паперових копіях електронного договору.
14.08.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає про те, що відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою укладення електронного договору, Позичальник заходить на Сайт, який надає доступ до інформаційно-телекомунікаційної системи (далі -ІТС) Товариства або в мобільний додаток Товариства або в програмне забезпечення партнерів Товариства, яке забезпечує обмін інформації з ІТС Товариства по захищеним каналам зв'язку, та у вбудованому калькуляторі вибирає бажану суму грошових коштів, яку він бажає отримати в кредит, та бажаний строк кредитування. При заповненні Заявки на кредит відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та за відсутності належних доказів про те, що договори укладено іншою особою, можна дійти обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання відповідних договорів недійсними. Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника. Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV89S9N направлено відповідачу 19.11.2021 14:05:11 години на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 19.11.2021 14:06:47. Звертає увагу, що відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з договором на сайті Товариства в Особистому кабінеті.
До матеріалів справи долучено виписку з особового рахунку боржника, яка є належним та допустимим доказом відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України. Виписка містить всі необхідні реквізити, включаючи підпис та печатку уповноваженої особи та печатку, що підтверджує її автентичність та відповідність вимогам чинного законодавства, детально відображає структуру заборгованості, а саме: прострочене тіло кредиту, прострочені відсотки та загальну суму заборгованості. Період заборгованості, вказаний у виписці, охоплює проміжок часу від моменту набуття позивачем права вимоги до дати формування позовної заяви. Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань відсотків, що свідчить про його сумлінне ставлення до своїх прав та обов'язків як нового кредитора.
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та між ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01. Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід'ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 - якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024.
Пунктом 2.1. Розділу 2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності Сторін. 22.02.2022 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 174 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 41 375,06 грн. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 22.02.2022, тобто після укладання Кредитного договору №446101821 від 19.11.2021. Отже, Відповідач , не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 та витяг з реєстру прав вимоги №269 від 30.01.2024 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018. Реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018, до якого включено Кредитний договір №446101821 від 19.11.2021 укладено 22.02.2022, тобто через п'ять місяців після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає відповідач. Перехід прав вимоги від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» підтверджено витягом з реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023, Реєстром боржників за договором факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025, Актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 29.05.2025. Отже, до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором 446101821 від 19.11.2021. Лише факт укладення Договору факторингу між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» в 2018 році не спростовує даних обставин, оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Скаржник не зобов'язаний направляти письмове повідомлення боржнику про зміну сторони Кредитодавця. Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Отже, не є підставою для звільнення боржника від виконання кредитного договору те, що він не був повідомлений про відступлення права грошової вимоги, а лише означає виконання боржника свого зобов'язання перед кредитодавцем, з яким укладав договір, що не виконано.
Відповідно до п. 1.9.1 виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 175,20 (сто сімдесят п'ять цілих дві десятих) процентів річних, що становить 0,48% від суми кредиту за кожний день користування ним. 22.12.2021 боржником здійснено частковий платіж у сумі 2759,00 грн, з яких: 0,98 грн - сплата за тіло кредиту; 2758,02 грн - за фактично нараховані відсотки. Подальше нарахування відсотків відбулося відповідно до п.1.9.2 за Індивідуальною процентною ставкою у розмірі 1,93% в день від суми кредиту за кожний день користування ним. У зв'язку із подальшим неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань, відсотки нараховувалися відповідно до п. 1.12.2 у розмірі 2,98% в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Після відступлення права вимоги 22.02.2022 відсотки продовжували нараховуватися відповідно до п. 1.12.2.
У зв'язку з введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, Товариством прийнято рішення про звільнення всіх клієнтів від зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом починаючи з дати введення воєнного стану в Україні та до 10 квітня 2022 року включно.
Відповідні коригування заборгованості клієнтів були відображені в обліковій та реєструючій системі 04.03.2022. З 11 квітня 2022 року було відновлено нарахування процентів за користування кредитними коштами по діючих кредитних договорах кредитних продуктів Товариства СМАРТ, КОМФОРТ та ВЕОМІНІ з 11.04.2022 до дати закінчення строку кредитування та дії таких договорів.
На період з 11.04.2022 по 30.04.2022 частково звільнено клієнтів, які мають діючі договори кредитних продуктів Товариства СМАРТ, КОМФОРТ та ВЕОМІНІ від зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитними коштами, шляхом зменшення ціни та загальної вартості послуг Товариства в сторону покращення для клієнта. На період з 16.05.2022 частково звільнено клієнтів, які мають діючі договори, укладені до 24.02.2022, кредитних продуктів Товариства СМАРТ, КОМФОРТ та ВЕОМІНІ від зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитними коштами, шляхом зменшення ціни та загальної вартості послуг Товариства в сторону покращення для клієнта.
Під час укладення договору Відповідач ознайомився з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, зміст договору жодним чином не порушує його законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи та згода обробку персональних даних та доступ до кредитної історії. Відповідач не відмовлявся від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликав, не звертався за додатковим роз'ясненням положень договору, тобто не скористалася цим своїм правом. Уклавши Договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід'ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на сайті первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».
Кредитним договором №446101821 від 19.11.2021 передбачено розмір прострочених відсотків та конкретну процентну ставку яка буде застосовуватись в період прострочення. Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов кредитного договору. За умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: за користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором; за користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення. Відповідно до позиції Верховного Суду у справі №910/1238/17 викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018, після закінчення строку дії кредитного договору або у разі пред'явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов'язання. У такому випадку нарахування можливе на підставі ст. 625 ЦК України: «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».
Отже, у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії так і після спливу строку кредитування.
02.09.2025 від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких зазначає, що за своєю правовою природою, зазначені додаткові пояснення позивача є нічим іншим як відповіддю на відзив на позовну заяву. За таких обставин, з боку позивача вбачається зловживання своїми процесуальними правами, так як, пропустивши процесуальний строк на подання відповіді на відзив, позивач звернувся до суду з даним процесуальним документом по суті, надавши йому назву “додаткових пояснень у справі». Представник вважав, що додаткові пояснення у справі, подані позивачем, є зловживанням процесуальними правами. Відповідно, такі пояснення мають бути залишені судом без розгляду.
Представник відповідача зазначив, що до позивача не перейшло право вимоги за кредитним договором у зв'язку з укладенням первісного договору факторингу за відсутності дійсної вимоги. Відсутнє підтвердження щодо повідомлення боржника ОСОБА_1 стосовно відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору, а також про передачу персональних даних споживача та інформацію про нового кредитора. Позивачем до позовної заяви не долучені первинні документи, які б підтверджували факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором. У якості доказу позивач зазначає Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту “СМАРТ» ТОВ “МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Правила надання грошових коштів у позику не можуть вважатися належним доказом. Правила, розміщені на офіційному сайті банку, належним доказом бути не можуть, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (фінансової установи), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Таким чином, позивач належним чином не доводить, що ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору погодилася саме з тими Правилами надання грошових коштів у позику, що були долучені Позивачем до позовної заяви. Правила надання грошових коштів у позику, долучені до позовної заяви не містять підпису ОСОБА_1 . У якості доказу укладення відповідачем кредитного договору № 446101821 позивачем до позовної заяви долучено паперову копію електронного кредитного договору № 446101821, без дослідження оригіналів таких електронних доказів твердження позивача, викладені в позовній заяві є необґрунтованими.
Ухвалою судді Немишлянського районного суду міста Харкова від 24.06.2025 цивільну справу передано Салтівському районному суду міста Харкова для розгляду за підсудністю.
16.07.2025 в провадження судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшла вищезазначена справа.
Ухвалою судді від 18.07.2025 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та за клопотання позивача витребувано з АТ «Універсал Банк» інформацію: чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 платіжна картка № НОМЕР_2 ?11XX-XXXX-5355; чи зараховувалися кошти на картковий рахунок - маска Картки № НОМЕР_2 ?11XX-XXXX-5355, 19.11.20221 у сумі 13 660,00 грн.
28.07.2025 від АТ «Універсал Банк» надійшла довідка про витребувану інформацію відповідно до ухвали судді від 18.07.2025.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач та її представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзив на позов подали, заяв про відкладення не подавали, тому суд вважав за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.
В паспорті споживчого кредиту визначені порядок, умови надання та користування кредитними коштами «Інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача до Договору №446101821 від 19.11.2021 (а.с.34).
19.11.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №446101821 у формі електронного документу з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора MNV89S9N. Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту у сумі 13660,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених в цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (п.1.1) (а.с.зворот 34-36).
П. 1.2 договору кредитної лінії встановлено, що сума кредитного ліміту, вказана в п.1.1 Договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.
Відповідно до п.1.3 договору кредитодавець надає перший транш в сумі 13 660,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 19.12.2021.
Згідно з п. 1.7 договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 19.12.2021. у випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
П.1.8 договору встановлено, що сторони погодили, що встановлений в п.1.7 договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Відповідно до п.1.9, 1.9.1, 1.9.2 договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються: виключно на період строку, визначеного в п.1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 175,20 процентів річних, що становить 0,48% від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п.1.8 Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7 Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 704,63% річних, що становить 1,93 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.
П.1.12 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: 1.12.1. зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; 1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70% річних, що становить 2,98% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до п.5.2, 5.3 договору строк дії договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.7 Договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п.1.8 та 1.12.1 договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Позивачем надано алгоритм дій Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» стосовно укладання кредитних договорів, Порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торгівельною маркою «MONEYVEO», Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (а.с.11-12, 14-20, 22-28).
Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 19.11.2021, довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 звернулася із заявкою про надання кредиту у розмірі 13 660,00 грн строком на 30 днів, процентна ставка 0,05% в день, акцепт оферти позичальником здійснено за допомогою одноразового ідентифікатора «MNV89S9N», номер карти 4441-11XX-XXXX-5355 (а.с.21,13).
Відповідно до платіжного доручення від 19.11.2021 ОСОБА_1 перераховані грошові кошти у сумі 13 660,00 грн на її платіжну картку № НОМЕР_3 згідно з договором №446101821 від 19.11.2021 (а.с.10).
Довідкою АТ «Універсал банк» підтверджено, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) емітована картка №4441-11XX-XXXX-5355 (а.с.112).
Відповідно до довідки ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на виконання кредитного договору №446101821 від 19.11.2021 кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію шляхом подання фінансових платіжних послуг АТ «Комерційний банк «ГЛОБУС» на перерахування грошових коштів ОСОБА_1 у сумі 13 660,00 грн на картку №4441-11XX-XXXX-5355 (а.с.81).
Згідно з розрахунком ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №446101821 від 19.11.2021 складає 41 375,06 грн, з яких: 13 659,02 грн - тіло кредиту; 27 716,04 грн - нараховані проценти. З розрахунку вбачається, що відповідач здійснювала платіж на погашення заборгованості за кредитним договором 22.12.2021 у сумі 0,98 грн - тіло кредиту, 2758,02 грн - нараховані проценти (а.с.45-46).
Як убачається з виписки з особового рахунку за кредитним договором №446101821 від 19.11.2021, наданого ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.06.2025 за період з 29.05.2025 по 05.06.2025 складає 41 829,91 грн, з яких: 16 659,02 - тіло кредиту; 28 170,89 грн - нараховані проценти (а.с.43).
Відповідно до п.2.1.1.5 договору кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за Договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого, кредитодавець в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, має право відступити право вимоги до позичальника будь-якій третій особі.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01 (строк дії якого закінчується 28.11.2019), відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за палату на умовах, визначених цим договором (п.2.1) (а.с.70-72).
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін (зворот а.с.72).
31.12.2020 між ТОВ «Таліон» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді №26 Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення та номер договору залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01 (а.с.73-75).
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 (а.с. 75 зворот).
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 (а.с.75 зворот ).
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 (а.с.76).
31.12.2022 між ТОВ «Таліон» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 зі сплатою суми фінансування за Реєстром прав вимоги №254 від 17.10.2023 за Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.68).
Відповідно до Реєстру прав вимоги №174 від 22.02.2022 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 41 375,06 грн, з яких: 13 659,02 - тіло кредиту; 27 716,04 грн - нараховані проценти (а.с.69).
Також 22.02.2022 між ТОВ «Таліон» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підписано протокол узгодження предмету факторигової операції та обсягу переданих прав вимог згідно з Реєстром прав вимоги №174 від 22.02.2022 (зворот а.с.68).
Відповідно до розрахунку ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №446101821 від 19.11.2021 складає 33 928,09 грн, з яких: 13 659,02 - тіло кредиту; 28 170,89 грн - нараховані проценти. З розрахунку вбачається, що відповідач не здійснював платежі на погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.44).
30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с.63-67).
Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 41 829,91 грн, з яких: 13 659,02 грн - тіло кредиту; 28 170,89 грн - нараховані проценти (а.с.61-62).
Відповідно до платіжної інструкції №5279 від 22.12.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило за відступлення права вимоги згідно з Реєстром прав вимоги №2 від 20.12.2023 та договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 ТОВ «Таліон Плюс» кошти в сумі 3 582 331,73 грн (а.с.60).
29.05.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. За цим договором Фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту (а.с.55-59).
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 41 829,91 грн (а.с.53-54).
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до боржників в кількості 7277 відповідно до Реєстру боржників (а.с.50).
Відповідно до платіжних інструкцій від 04.06.2025 №243 на суму 1 000 000,00 грн, від 04.06.2025 №245 на суму 1 000 000,00 грн, від 05.06.2025 № 246 на суму 1 000 000,00 грн, від 05.06.2025 №247 на суму 1 000 000,00 грн, від 06.06.2025 №248 на суму 437 227,55 грн (а.с.47?49), ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» оплату фінансування за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025, що відповідає вимогам п. 3.3 Договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025.
Відповідач станом на дату звернення до суду не виконав своїх зобов'язань перед кредитором.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.
Порядок укладення договору має свій алгоритм дій.
Таким чином, договір правомірно укладається шляхом приєднання клієнта до договору, який наданий йому для ознайомлення в електронному вигляді на офіційному веб-сайті (веб-сторінці) Товариства з урахуванням особливостей визначений індивідуальною частиною. Відповідачем було подано заявку на оформлення договору в якій останній зазначив особисті персональні данні, підтвердив мобільний номер телефону, пройшов процедуру верифікації банківської карти, підписав договір електронним підписом.
Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договору №446101821 від 19.11.2021. У пункті 6 «Реквізити сторін» зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором «MNV89S9N», а саме комбінація цифр і букв, згідно з положеннями Закону України «Про електронну комерцію». Укладений договір містить погоджені сторонами: суму кредиту, строк кредитування та проценти за користування кредитом.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів на спростування того, що договір не був укладений в електронному вигляді.
Ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 16 ЦК України.
Посилання відповідача на те, що до ТОВ «Таліон Плюс» не перейшло право вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у зв'язку з тим, що договір факторингу №28/1118-01 між фактором та клієнтом укладено 28.11.2018, а Договір кредитної лінії №446101821 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено 19.11.2021, суд вважає необґрунтованим з огляду на таке.
Відповідно до договору факторингу №№28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору закінчується 28.11.2019. Разом з тим, між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено ряд додаткових угод, якими строк дії договору факторингу було продовжено, зокрема до 31.12.2024.
Крім того, п.4.1 договору факторингу встановлено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Як убачається з матеріалів справи Реєстр прав вимоги №174 підписано між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 22.02.2022 вже після укладання 19.11.2021 договору кредитної лінії №446101821 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Отже, до ТОВ «Таліон Плюс» належним чином перейшло право вимоги до відповідача.
В подальшому право вимоги передано від первісних кредиторів до ТОВ «ФК «ЕЙС».
Отже, до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшли права вимоги за кредитним договором №446101821 від 19.11.2021 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а саме на заборгованість у розмірі 41 829,91 грн, з яких: 13 659,02 - тіло кредиту; 28 170,89 грн - нараховані проценти.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім основної заборгованості за кредитом (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на заборгованість за користування кредитними коштами у сумі 28 170,89 грн.
Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до розрахунку заборгованості до Договору №446101821 від 19.11.2021 відповідач 22.12.2021 здійснювала платіж на рахунок первісного кредитора на погашення тіла кредиту у сумі 0,98 грн, на погашення нарахованих процентів у сумі 2758,02 грн.
Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснювала.
Разом з тим, відповідно до п.1.7 Договору кредитна лінія надається строком на 30 днів. Відповідно до п.5.2 договору строк дії договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.7 Договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п.1.8 та 1.12.1 договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
Отже, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані на заборгованість не більше строку кредиту (30 календарних днів) та строку пролонгації (90 календарних днів) передбачених п.1.8, 1.12.1 Договору, а саме до 18.03.2022 включно у розмірі 28 123,08 грн.
Відповідно до п.5.3 Договору сторони погодили, що проценти, нараховані після строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Нарахування процентів з 11.04.2022 по 17.04.2022 у загальній сумі 47,81 грн здійснювалося відповідно до п.5.3 Договору (на підставі ст. 625 ЦК України) та у період дії воєнного стану.
Отже, суд вважає, що нарахування процентів за цей період в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України є неправомірним, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» до відповідача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково, та підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №446101821 від 19.11.2021 у сумі 41 782,10 грн, з яких: 13 659,02 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 28 123,08 грн - сума заборгованості за процентами.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача у сумі 2419,63 грн.
Крім того, позивачем заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн, стосовно якого суд зазначає таке.
Відповідно до Договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025, укладеному між клієнтом ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», предметом договору є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1) (а.с.41-42).
Відповідно до Додаткової Угоди №25770680457 від 29.05.2025 до Договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025 Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» прийняло на себе зобов'язання надати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів ТОВ «ФК «ЕЙС» зокрема за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 (а.с.40).
Суду надано Акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025 до Договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025, відповідно до якого вартість наданих послуг щодо позичальника ОСОБА_1 становить 7000,00 грн (а.с.39).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Така заява була зроблена представником позивача зокрема у позовній заяві.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17 вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких зокрема відносяться витрати на професійну правничу допомогу, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу в повному обсязі у зв'язку із задоволення позовних вимог, а саме в сумі 6992,00 грн.
Керуючись ст.2,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість в сумі 41 782,10 грн, з яких: 13659,02 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 28 123,08 грн - сума заборгованості за процентами.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у сумі 2419,63 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6992,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя О. М. Тимош