Справа № 524/7364/25
Номер провадження 3/524/2387/25
01.10.2025 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Олейнікова Г.М., за участю захисника Альошкіної О.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.172-15 КУпАП, -
В протоколі про адміністративне правопорушення №38 від 11.06.2025 року зазначено, що ОСОБА_1 , будучи призначеним наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №159 від 13.06.2023 року на посаду офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , 01.01.2025 року, будучи черговим відповідно до графіку нарядів чергових групи контролю по ІНФОРМАЦІЯ_3 на січень 2025 року, склав адміністративний протокол №01/01/2025/12 відносно ОСОБА_2 , однак належним чином вказаний протокол разом з додатками не сформовано та на розгляд начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 не передав, чим порушив вимоги ст.11,12,16,49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 8, 9 "Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення", затвердженої наказом Міністерства оборони України 01.01.2024 року №3.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив, що він є офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак в його посадові обов'язки не входить передача протоколів про адміністративні правопорушення щодо порушення правил військового обліку на розгляд начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 , а входить до обов'язків юриста ІНФОРМАЦІЯ_2 , із наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1 від 01.01.2025 року про призначення зокрема його відповідальним за складання протоколів про вчинення адміністративного правопорушення щодо порушення правил військового обліку він не ознайомлений. Також він не є військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_4 , що знаходиться в АДРЕСА_2 , із наказом про склад добового наряду на 01.01.2025 року він не був ознайомлений. Просить суд закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Захисник Альошкіна О.І. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 призначений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.06.2023 року на посаду офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак, як вбачається із постанови про закриття кримінального провадження від 23.05.2025 року, були виділені матеріали для вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , який розташований в АДРЕСА_2 , на підставі якої був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , що суперечить вищевказаній постанові, оскільки ОСОБА_1 не проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також згідно витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.01.2025 року №1, відповідальні за своєчасне виявлення та якісне оформлення протоколів для подання на розгляд начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 , заступають на чергування черговими групи згідно графіків чергувань та наказу про склад добового наряду , що відповідає вимогам п.1.2 Інструкції щодо роботи чергового групи контролю та його помічника у районних (об'єднаному міському) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та підпорядкованих відділах, але матеріали справи відповідного наказу про склад добового наряду не містять. Матеріали справи не містять доказів того, зокрема підписів ОСОБА_1 про те, що він ознайомлений із наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про призначення його відповідальним за складання протоколів про вчинення адміністративного правопорушення щодо порушення правил військового обліку. Таким чином вона просить суд закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.172-15 ч.2 КУпАП.
Суддя, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
За положеннями ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
Згідно ч.1 ст.172-15 КУпАП адміністративна відповідальність настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Безпосереднім об'єктом цього правопорушення є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов'язків.
З об'єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв'язком між вказаними бездіяльністю і наслідками.
Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них. Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд у своїй постанові від 21 травня 2021 року у справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Суб'єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування (примітка дост.172-13 КУпАП).
Організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
Адміністративно-господарськими обов'язками є обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов'язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов'язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.
Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні (адвокат, лікар, вчитель тощо), виробничі (наприклад, водій) або технічні (друкарка, охоронник тощо) функції, можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що поряд із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , на аркуші справи 8-14 міститься постанова про закриття кримінального провадження №42025172690000032 від 30.04.2025 року передбаченого статтею 425 ч.4 КК України та виділено матеріали кримінального провадження для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальностиі службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 були складені протоколи №01/01/2025/3 від 01.01.2025 року відносно ОСОБА_3 , протокол № 01/01/2025/10 від 01.01.2025 року відносно ОСОБА_4 , протокол №01/01/2025/11 від 01.01.2025 року відносно ОСОБА_5 , однак щодо складання Мамиркіним А.В. протоколу відносно ОСОБА_2 №01/01/2025/12 в даній постанові прокурором не зазначено .
Згідно наказу тимчасово виконуючого обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_6 (а.с.40), ОСОБА_1 призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до Указу Президента від 01.05.2023 року №255/2023 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації", призначено на посаду офіцера мобілізаційного відділення в ІНФОРМАЦІЯ_5 , ВОС-2904003.
Таким чином, суд приходить до висновку , що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який не є військовослужбовцем та службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 суперечить вимогам , які зазначені прокурором в постанові про закриття кримінального провадження від 30.04.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальностиі службових осіб саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , а не ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Згідно п.1.2 Інструкції щодо роботи чергового групи контролю та його помічника у районних (об'єднаному міському) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та підпорядкованих відділах затвердженої начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_7 від 04.03.2025 року (а.с.62-66) вбачається ,що для організації контролю за ходом виконання заходів мобілізації у Р (ОМ) ТЦК та СП та відділі, на період мобілізації та у воєнний час, щоденно на добове чергування призначаються черговий групи контролю та його помічник. Черговий групи контролю та його помічник призначаються наказом про склад добового наряду відповідно до затвердженого графіку чергувань на місяць, але судом було встановлено, що матеріали справи не містять відповідного наказу про призначення добового наряду відповідно до затвердженого графіку чергувань на місяць.
На аркуші справи 26-28 міститься витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1 від 01.01.2025 року про призначення відповідальних осіб за складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень військовозобов'язаними запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого, особи офіцерського складу відповідальні за складання протоколів, однак матеріали справи не містять доказів того, що зокрема ОСОБА_1 ознайомлений з даним наказом.
Також матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 не містять доказів того , що останній займає посади або виконує обов'язки, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків та до матеріалів справи не долучено доказів, які б підтвердили той факт, що саме ОСОБА_1 допущені порушення вимог ст.ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 8, 9 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України 01.01.2024 року № 3.
. Таким чином , з урахуванням вище зазначеного суд приходить до висновку , що із матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 має статус військової службової особи та є суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП,
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Виходячи із усталеної практики Європейського суду з прав людини відносно проваджень у справах про адміністративні правопорушення якою поширюються стандарти, які встановлені Конвенцією для кримінального провадження. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року)., де Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче буде перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оцінюючи фактичні дані, які наявні в матеріалах справи, суддя не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, у зв'язку з чим, провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПза відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 172-15 ч.2, 245,247,250,251,276-280,283-285КУпАП, суддя,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини 1статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його законним представником, адвокатом, потерпілим, його представником в Полтавський апеляційний суд ,через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її винесення.
Головуючий суддя: Ганна ОЛЕЙНІКОВА