Справа № 404/9972/25
Номер провадження 1-кс/404/3327/25
23 вересня 2025 року м. Кропивницький
Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №12025121010002333 від 21.09.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, Кіровоградської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,-
1.Суть клопотання.
Слідчий СВ Кропивницького РУП Головного управління національної поліції в Кіровоградській області лейтенант поліції ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят діб.
В обґрунтування клопотання прокурор посилалась на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України. Прокурор зауважила під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, а саме, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
ІІ. Позиції сторін.
Клопотання підтримала та просила його задовольнити. Звернула увагу слідчого судді, що злочин вчинено до особи похилого віку, пенсіонерки.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Щодо себе вказав, що зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , проживає разом з батьками, даний об'єкт нерухомості належить його матері, має середню освіту, неодружений, не має утриманців, працює не офіційно вантажником на ринку, заощаджень не має, раніше судимий. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 21.00 до 06.00. Зазначив, що буде виконувати покладені на нього обов'язки, а також готовий відшкодувати шкоду, завдану потерпілій. Щодо обставин інкримінованого йому правопорушення сказав, що потерпілу він не бив. Коли він до неї підійшов, вона вже лежала на землі, він лише забрав телефон.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання та просив обрати підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби з 21.00 до 06.00. Вказав, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є суворим. Зазначив, що підозрюваний не має на меті переховуватись від органу досудового слідства а також впливати на потерпілу. Ризики є недоведеними .
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Кропивницького РУП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №12025121010002333, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
15 год. 55 хв. 21.09.2025. ОСОБА_6 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
22.09.2025 вручено і в порядку ст.278 КПК України вручене ОСОБА_6 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Дослідивши докази, надані в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, у об'ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчого судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: протоколом прийняття заяви від 21.09.2025 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.09.2025 року; протоколом огляду місця події від 21.09.2025 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , протоколом пред?явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності, долученими до матеріалів клопотання.
Слідчий суддя зазначає, що повідомлена підозра станом на час розгляду даного клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Щодо доводів підозрюваного, що він не бив потерпілу, а лише забрав у неї телефон, то вони мають бути перевірені під час судового розгляду після дослідження доказів та вчинення всіх інших дій, необхідних для повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи.
Слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведені ризики, на які він посилається в клопотанні.
Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 4 ст.186 КК України, є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі на строк від 7 до 10 років.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану, має вік 44 роки, має постійне місце реєстрації та проживання, офіційно не працевлаштований, відсутні заощадження, не одружений, у власності рухомого та нерухомого майна не має, не має утриманців, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, відтак міцні соціальні зв'язки відсутні.
Отже, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, існує реальний ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як у разі направлення до суду обвинувального акту відносно ОСОБА_6 йому може загрожувати позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тому з метою уникнення відповідальності підозрюваний може покинути межі Кропивницького району та Кіровоградської області.
Тому, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України).
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати, що в разі визнання підозрюваного винуватим, покарання у виді позбавлення волі та враховуючи, що він може чинити на них тиск шляхом підкупу або вмовлянням з метою змінення показів для уникнення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23, ст.224, ч.4 ст.95 КПК України., ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_6 , був вже раніше засуджений за вчинення майнових кримінальних злочинів, але висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став.
Доводи захисника про необгрунтованість аргументів слідчого про наявність ризиків спростовуються вищенаведеним. Щодо застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, доводи сторони захисту не зменшують вищевказаних ризиків та не є достатніми підставами для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи сторін у справі та їх позиція не надали підстав для можливості застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, оскільки обрання такого запобіжного заходу не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного.
За наведених обставин в сукупності слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти встановленим ризикам на цій стадії досудового розслідування, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що сама по собі тяжкість вчиненого злочину, не є підставою для задоволення клопотання, проте у сукупності з іншими обставинами є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
При цьому встановлено, що особисте зобов'язання не може бути застосоване до підозрюваного так як даний запобіжний захід є найбільш м'яким, а кримінальне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_6 , є тяжким.
Особиста порука, яка полягає у наданні особам, яких слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків і зобов'язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, не може бути застосована, так як в ході розслідування даного провадження встановлено, що осіб які б могли взяти ОСОБА_6 на поруки не встановлено.
Оскільки підозрюваний не вказав на можливість внесення застави, зважаючи на те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного стабільного та законного джерела доходу, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати до нього самостійний запобіжний захід у вигляді застави.
Отже, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може бути застосовано до ОСОБА_6 .
Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_6 , визначити з 15 год 55 хв. 21.09.2025 до 15 год 55 хв. 20.11.2025 включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ході судового розгляду не встановлені обставини, визначені ч. 4 ст. 183 КПК України, тому з врахування обставин та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи особу підозрюваного, матеріальний стан, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 90 840 гривень, що відповідає 30 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.
При визначенні суми застави, слідчим суддею враховується, що застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182. 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_6 , визначити з 15 год 55 хв. 21.09.2025 до 15 год 55 хв. 20.11.2025 включно.
Визначити розмір застави в сумі 90 840 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_6 .
З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти у разі внесення застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_6 до 20.11.2025 виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування із потерпілою та свідками у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях.
Попередити підозрюваного ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1