01 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №990/167/25
адміністративне провадження №Зі/990/167/25
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів від розгляду справи №990/167/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та нечинними рішень,
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому просив:
- визнати рішення ВККС № 48/зп-25 від 12 березня 2025 року протиправним та нечинним у частині, що стосується ОСОБА_1 ;
- визнати рішення ВККС № 49/зп-25 від 12 березня 2025 року протиправним та нечинним у частині, що стосується ОСОБА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2025 року визначено склад колегії суддів: Шишов О.О.- головуючий суддя, судді: Білоус О.В., Блажівська Н.Є., Желтобрюх І.Л., Яковенко М.М.
У зв'язку із задоволенням заяви про самовідвід судді Шишова О.О. ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2025 року протоколом повторного автоматизованого розподілу від 15 травня 2025 року визначено наступний склад колегії суддів для розгляду позовної заяви: суддя-доповідач - Блажівська Н.Є., судді: Бившева Л.І., Білоус О.В., Желтобрюх І.Л., Олендер І.Я.
Ухвалою від 15 травня 2025 року Верховний Суд відкрив провадження у справі та вирішив розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалами від 26 червня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви про самовідвід судді Блажівської Н.Є. від участі у розгляді справи №990/167/25, задоволено заяву ОСОБА_1 про зміну (уточнення та доповнення доводів) підстав позову та прийнято заяву про зміну (уточнення та доповнення доводів) підстав позову у справі.
У судовому засіданні 17 липня 2025 року задоволено клопотання Позивача про витребування доказів та витребувано у ВККС: - метадані з її сайту щодо: рішення ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 "Про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів" та відповідного оголошення; рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 «Про затвердження методичних вказівок з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту» з додатками; - досьє ОСОБА_1 ; - документи, що стосуються виконання ОСОБА_1 практичних завдань та їх оцінювання (докази, які підтверджують дотримання методичних вказівок, а якщо цих документів не має, то надати пояснення); - офіційний відеозапис від 24 лютого 2025 року складання іспиту з камери над 65 місцем, за яким ОСОБА_1 виконував завдання і офіційний відеозапис над адміністратором; - акт генерації практичних завдань від 24 лютого 2025 року з зауваженнями ОСОБА_1 ; - інформацію про проведення оцінювання практичних робіт ОСОБА_1 в інформаційній системі ВККС, дату та час входу, перевірки робіт, КСЗІ системи, верифікацію та достовірність інформації в системі; - дані щодо перебування на робочому місці в приміщенні ВККС членів ВККС, дані входу/виходу в приміщення ВККС, дані входу/виходу в систему, айпі адреси входу, для перевірки практичних робіт. Для надання документів Відповідачу надано десятиденний строк.
Враховуючи наведене судове засідання було відкладено та призначено наступне судове засідання на 2 жовтня 2025 року.
22 липня 2025 року від Позивача надійшло клопотання про прискорення розгляду справи та заява про усунення недоліків в зазначеному клопотанні, в яких він просив суд прискорити розгляд судової справи та забезпечити невідкладний її розгляд.
Заступник керівника Апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного адміністративного суду Богданюк Н.Л. за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 , від 22 липня 2025 року листом від 25 липня 2025 року №1255/0/58-25 повідомила, що розгляд справи було відкладено на 2 жовтня 2025 року у зв'язку з задоволенням клопотання Позивача про витребування доказів у справі, а дата наступного судового засідання погоджувалась з присутніми в судовому засіданні 17 липня 2025 року учасниками справи, зокрема з Позивачем.
Також вказаним листом Позивача було повідомлено про те, що зважаючи на положення абзацу другого частини чотирнадцятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та те, що справи, зважаючи на завантаженість суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді, призначаються до розгляду на кінець вересня 2025 року, його побажання не призведе до пришвидшення розгляду справи.
Аналогічну інформацію у відповідь на скаргу Позивача від 21 серпня 2025 року було повідомлено листом від 17 вересня 2025 року №1567/0/58-25.
Позивачем подано заяву про відвід від 26 вересня 2025 року, в якій викладено прохання відвести колегію суддів у справі №990/167/25, а в першу чергу суддю - доповідача Блажівську Н.Є., від розгляду справи №990/167/25.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Блажівської Н.Є., Бившевої Л.І., Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Олендера І.Я. від 29 вересня 2025 року визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від участі у розгляді справи №990/167/25 та на підставі положень частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про відвід передано на розгляд судді, який не входить до складу суду у цій справі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі № 990/167/25 від розгляду справи №990/167/25 передано для вирішення судді Мацедонській В. Е.
Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
За текстом частин одинадцятої, дванадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Скаржник заявлений відвід з посиланням на ст. 36, ст. 39, ст. 40 КАС України обґрунтовує тим, що всупереч вимогам закону щодо строку розгляду справи, справа судом була відкладена на строк, що не є розумним, а саме з 24 липня 2025 року аж по 2 жовтня 2025 року. Так скаржник зазначає, що на відміну від інших справ даної категорії, при наявності відпусток у суддів або інших підстав їх неможливості участі у розгляді справи, відбувалася заміна судді, чого не було вчинено у справі позивача. Підставою цьому, на думку скаржника, є те, що останній не пов'язаний корупційними або іншими особистими зв'язками із судом, не є "своєю" людиною, а тому судом проявлено інше ставлення, аніж до інших учасників по іншими подібним справам, де суддя чи судді колегії замінювалися, для забезпечення розумного строку розгляду справи. Адже судом було вказано підставою відкладення розгляду справи на тривалий строк саме перебування суддів (не вказано при цьому яких) колегії у відпустці в період після 24 липня 2025 року до 2 жовтня 2025 року, а тому призначити розгляд справи на ранішу дату, аніж 2 жовтня 2025 року не вбачалося можливим. Однак, як вказано, судді колегії в період після 24 липня 2025 року, брали участь у розгляді справ, приймали судові рішення, вносили їх до ЄДРСР, тобто здійснювали своїх професійні обов'язки у інших справах.
Окрім того, скаржник зазначає, що суд не враховував думку заявника, погодження дати слухання справи з боку ОСОБА_1 не було, при цьому останній вказував, що такий проміжок часу є значним, проте суд самостійно визначив таку дату.
Отже, скаржник резюмує, що розумних та законних причин для нездійснення заміни судді чи суддів з метою розгляду справи не існує, окрім суб'єктивного та упередженого ставлення до позивача з боку суддів колегії, й в першу чергу судді-доповідача, які (суддя-доповідач в першу чергу) не дотрималися Положень АСДС з вказаних підстав. Така різниця у відношенні до ОСОБА_1 та інших учасників по справам, де відбувалася заміна судді чи суддів при їх відсутності, з метою дотримання наведених Положень, розумного строку розгляду справи та ефективного відправлення правосуддя, у стороннього спостерігача, а в позивача тим більше, як детально ознайомленого із наведеними вище обставинами розгляду справ та заміни суддів, згідно вказаних Положень, не викликає нічого іншого, як сприйняття упередженості та різного ставлення до потрібних справ та до ОСОБА_1
Вирішуючи питання про наявність підстав для відводу колегії суддів від участі у розгляді справи № 990/167/25, Суд виходить з такого.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У цьому випадку, очевидним є те, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Водночас Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів і доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Проаналізувавши аргументи, якими заявник обґрунтовує заявлений відвід колегії суддів від участі у розгляді справи № 990/167/25, вважаю, що доводи скаржника про необ'єктивність та упередженість є безпідставними, адже в заяві не наведено будь-яких фактів прояву суддями поведінки, яка б свідчила про їх упередженість чи зацікавленість у результаті розгляду цієї справи.
Так, щодо посилання скаржника на те, що Суд не враховував думку заявника стосовно погодження дати слухання справи, зазначаю наступне.
Відповідно до частин 1, 3 статті 223 КАС України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні.
Отже, нормами КАС України не передбачено обов'язку суду узгоджувати дату судового засідання з позивачем, а тому колегія суддів діяла у межах, визначених КАС України.
Водночас, з урахуванням витребування в судовому засіданні 17 липня 2025 року нових доказів та відкладення розгляду справи на 02 жовтня 2025 року, з огляду на процесуальні вимоги щодо незмінності складу суду (ч. 1 ст. 35, ч. 13 ст. 31 КАС України), нездійснення заміни судді (суддів) не свідчить про необ'єктивність чи упередженість колегії суддів.
Доводи заявника зводяться до суб'єктивних побоювань про упередженість та затягування розгляду справи колегією суддів саме цієї справи, що не може бути підставою відводу судді.
Також, згідно з положеннями частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, такі доводи заявника не можуть бути визнані обґрунтованими підставами для відводу та не можуть свідчити про необ'єктивність колегії суддів під час розгляду цієї справи.
У той же час Верховний Суд наголошує, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Проаналізувавши доводи, наведені скаржником у заяві про відвід колегії суддів від участі у розгляді справи № 990/167/25, Суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 не містить будь-яких об'єктивних доказів та доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді, зокрема таких, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду «суб'єктивного критерію», так і з погляду «об'єктивного критерію».
При цьому інші підстави, передбачені статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді цієї справи колегії суддів і викликали необхідність їх відводу, відсутні.
З урахуванням зазначеного, заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів від участі у розгляді справи № 990/167/25 задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів від розгляду справи №990/167/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та нечинними рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Е. Мацедонська