01 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №640/27951/20
провадження №К/990/2741/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі №640/27951/20
за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення та наказу,
Касаційна скарга відповідача до Верховного Суду надійшла 19.01.2022.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2022 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.
Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі №640/27951/20.
Відповідно до частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду: 1) з'ясовує склад учасників справи; 2) вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; 3) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; 4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; 5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (частина третя статті 340 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
В касаційній скарзі та додаткових поясненнях заявлено клопотання про розгляд справи за участю особи, яка діє від імені Міністерства юстиції України.
Також, у відзиві на касаційну скаргу позивач просить здійснювати розгляд касаційної скарги Міністерства юстиції України за участю арбітражного керуючого Карасюка О.В.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 26.05.1988 в справі «Ekbatani проти Швеціїї» зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Зокрема, як зазначив ЄСПЛ, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
З матеріалів справи встановлено, що суди попередніх інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні, тобто відбувся її публічний розгляд.
Окрім того, практика ЄСПЛ з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховним Судом створено учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в касаційній скарзі, запереченні на касаційну скаргу, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи наявність клопотань про розгляд вказаної справи за участю сторін та їх представників, беручи до уваги вимоги пункту 1 частини першої статті 345 КАС України та відповідну практику Європейського суду з прав людини, розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
А тому, слід відмовити в задоволенні клопотань про розгляд справи за участю сторін.
Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
Враховуючи викладене, справа може бути розглянута у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Керуючись статтями 340, 345 КАС України, Суд,
1. Відмовити у задоволенні клопотань про розгляд справи за участю особи, яка діє від імені Міністерства юстиції України.
2. Відмовити в задоволенні клопотання про розгляд касаційної скарги Міністерства юстиції України за участю арбітражного керуючого Карасюка О.В.
3. Підготовчі дії у справі закінчити.
4. Справу призначити до розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
А.В. Жук
Суддя Верховного Суду